Умови часникового бізнесу покращилися

Якщо рік тому оптова ціна на часник на старті збирання в липні становила 83-86 грн/кг, то цьогоріч сягнула 140-160 грн/кг. При цьому зубок для посіву залишився за торічною ціною, тобто склалися максимально сприятливі умови для виробника. Це підвищення зовсім не ситуативне і відбулося через те, що Китай почав зменшувати свої посівні площі, щоб якраз і підняти ціну, адже 2015 року вони її обвалили до мінімуму. В Одесі часник коштував тоді $0,8/кг. У Китаї роботу виробників часнику жорстко регулюють профільні асоціації фермерів і переробників, впливаючи і на формування цін.

При цьому Іспанія та Аргентина в поточному сезоні отримали урожай рекордний за останні п’ять років. А в Україні, як і раніше, свого часнику практично немає. Максимальна площа, яку було посіяно торік – до 200 га, хоча Мінагрополітики рапортує про цифру 20 тис. га і зібрані з них 100 тис. тонн продукції. У реальності вітчизняні виробники зібрали не більше 3 тис. тонн. Тим часом обсяг імпорту часнику в Україну, згідно з офіційними даними, перевищив 124 тис. тонн. Реальна цифра в 3-4 рази більша.

Сьогодні роздрібна ціна на часник у Польщі сягнула 40 злотих за кілограм (425 грн/кг), тобто втричі більша за українську. І тенденція до подорожчання цього продукту в Європі продовжиться наступного року.

То чому за таких умов в Україні не зростають площі під часником? По-перше, фермери через війну не мають достатньо грошей на старт нового напрямку. По-друге, проявляють себе консервативний менталітет аграріїв і вартість землі в Україні. Поки вона не подорожчає до певного рівня, виробники не розглядатимуть інші культури до посадки. По-третє, загалом овочівничих господарств в Україні сьогодні мало: через окупацію півдня виробники півночі просто не бачать прикладів успішного вирощування часнику.