Точка зору

«Українське село в смартфоні» та АГРО 4.0: реальність і візії

Ольга Трофімцева
в. о. міністра аграрної політики і продовольства України (2019 р.)

Погодьтесь, це чудово, коли людина може дозволити собі віддалено працювати або займатися в селі аграрним чи неаграрним проєктом і жити там, адже якість життя в мегаполісах сьогодні є не найкращою: постійні проблеми із завантаженістю доріг, неякісною водою, забруднене повітря та високий рівень гучності і стресу тощо.

Звичайно, при цьому базова інфраструктура в сільській місцевості має відповідати тим стандартам, які стали звичними для більшості з нас у містах. Поки що саме цей пункт залишається для українського села скоріш мрією, над реалізацією якої потрібно попрацювати. При цьому аграрні виробники шукають шляхи оптимізації своїх виробничих витрат і технологічних процесів завдяки застосуванню тих чи інших IT-рішень для того, щоб бути більш ефективними і конкурентними.

З іншого боку, кожен з нас як споживач хоче мати можливість відстежувати шлях того чи іншого продукту від поля до столу, користуючись вже існуючими можливостями простежуваності. І це теж один із напрямків розвитку сучасних агротехнологій, які рухають весь сектор АПК до більшої прозорості, продуктивності та більшої інтегрованості в інші галузі економіки.

Це ще раз засвідчує той факт, що АПК провідних країн світу вже входить у цифрову еру «другої зеленої революції», а аналоговий період у сільському господарстві вичерпує себе, у корені міняє сільську буденність, змінюючись епохою АГРО 4.0. і Україна в цьому не пасе задніх.

Час, коли сільське господарство було не дуже привабливим для IT-інновацій, давно минув, і технології настільки еволюціонували, подешевшали і вийшли на високий рівень, що аграрії не лише мають змогу математично точно розраховувати алгоритм дій, а й передбачити результат.

Перелік агротехнологічних рішень, які вже сьогодні активно використовуються українськими аграрними виробниками, показують їх пріоритети та ті тенденції, які будуть визначати розвиток вітчизняного АПК найближчим часом:

  • Програмне забезпечення для обліку та планування господарської діяльності;
  • Оптимізація польових робіт за допомогою GPS технологій, включаючи технології паралельного водіння;
  • Технології економії пального та інших засобів виробництва;
  • Управління земельним банком та діджиталізація кадастрових робіт;
  • Моніторинг полів за допомогою дронів та сателітних технологій;
  • Агрометеорологічні рішення.

Багато з перерахованого стало вже повсякденною реальністю не лише для великих аграрних компаній, але й для середніх виробників. Хоча загалом в Україні ступінь проникнення аграрних технологій у виробничі практики залишається поки що досить низьким, менше 10% агровиробників користуються новітніми розробками і рішеннями.

Серед сучасних технологій, які не настільки широко розповсюджені в українському АПК, але до використання яких сектор буде рухатись наступним часом є, наприклад:

  • Блокчейн та всі рішення, що пов’язані з прозорістю та простежуваністю;
  • Комп’ютерний аналіз фото, відео, розпізнавання об’єктів та патернів;
  • Нейромережі, створення навчальних наборів даних;
  • Додана та віртуальна реальність;
  • Системи та алгоритми для симуляції процесів (навчання, створення скриптів);
  • Сенсори та мережі (приватні мережі, інтернет речей);
  • Тлумачення даних (метричні взаємозв’язки, візуалізація);
  • Верифікація даних.

Дещо з цього переліку поки що звучить для пересічного українського вуха скоріш фантастично, тим не менш, швидкість розвитку аграрних технологій та їх впровадження в усьому світі дає нам підстави говорити про те, що незабаром вони стануть і в Україні звичними супутниками будь-якого виробника в АПК. І за цю сторону розвитку «сільського господарства в смартфоні» не варто переживати, тому що вона розвивається завдяки приватній бізнесовій ініціативі і тим молодим стартапам, які успішно працюють в даному секторі.

Повноцінного ж АГРО 4.0. в Україні, як і «держави в смартфоні» не можна собі уявити, поки не відбудеться повноцінної цифрової трансформації сільських територій та регіонів України. А саме тут ключовим ініціатором прогресу має стати держава. При цьому, мова йде не лише про масштабні проєкти з покриття сільської місцевості якісною мережею зв’язку, але й ті, що пов’язані з освітою та залученням молоді до таких проєктів, які стоять на перетині аграрної економіки та технологій.

Формування такого комплексного цифрового порядку денного разом, в тому числі гармонізація з Digital Agenda та Digital Single Market ЄС, з підтримкою розвитку освітніх ініціатив в сфері агротехнолоій та системи сучасного дорадництва для малих фермерів та кооперативів в регіонах дасть позитивний кумулятивний ефект не лише для АПК, але і для всієї економіки України.