У 2016 році українські сільгоспвиробники працюватимуть у складних умовах і матимуть багато надскладних завдань
Загалом бюджетне фінансування аграрної галузі, закладене на 2016 рік, я б назвала мізерним. Деякий позитив можна вбачати в тому, що відновлено фінансування за програмою «Державна підтримка галузі тваринництва». Однак за цією статтею передбачено лише 50 млн грн — такі «аграрні копійки» суттєво не вплинуть на розвиток галузі. До речі, торік у держбюджеті на пряму підтримку АПК було передбачено 579,4 млн грн, а фактично профінансовано лише на 50%. І це на фоні інфляційних процесів, за якими ця підтримка явно не встигає…
Перспективи вистояти й отримати нормальні прибутки поточного року є у виробників експортоорієнтованих продуктів — зернових і технічних культур. Відповідно до нової редакції Податкового кодексу України, цим учасникам ринку повертатимуть ПДВ при експорті. Фактично, це лише невеличкий плюс до того, що аграрії отримали так звану тимчасову трансформовану систему оподаткування — щось середнє між спрощеною та загальною системами, Однак постає інше логічне запитання: чи вистачить на це державі бюджетних коштів? Наразі спостерігається тенденція до збільшення експорту продукції, яка має попит на зовнішніх ринках. Натомість на відшкодування ПДВ експортерам навряд чи буде виділено додаткове фінансування з державної казни. Крім того, зазначена норма впливатиме на рівень цін на зернові на внутрішньому ринку, що, своєю чергою, додатково збільшить навантаження на тваринницьку галузь, яка і так зазнала торік значних збитків. Не люблю робити песимістичні прогнози, але 2016-й для тваринників буде вкрай тяжким…
Щоб триматися «на плаву», однозначно потрібні певні ресурси. Цілком імовірно, що загнані у глухий кут безгрошів’я аграрії вимушені будуть приховувати кількість вирощеної продукції й продаватимуть її «вживу» зі свого току. Сам того не бажаючи, сільгоспвиробник може загнати себе «у тінь» через неоднозначне трактування нових норм податкового законодавства. Як, скажімо, правильно розподілити суму вхідного ПДВ, якщо запчастина, куплена до сівалки, коштує мало не половину її вартості? Якщо сівалку застосовуватимуть для потреб рослинництва, то суму ПДВ буде акумульовано у пропорції 50% (залишається у підприємства) на 50% (сплачується в держбюджет). Проте ж можна посіяти кукурудзу й на силос, тобто для потреб тваринництва. Тоді розподіл становитиме 85% (залишається у підприємства) на 15% (сплачується в держбюджет). Відтак, фермер, що вирощує зернові й опікується тваринництвом, може розподіляти ці кошти одночасно за двома схемами, і це може стати підставою для того, аби до нього навідався податковий інспектор й оштрафував, хоча, по суті, все було зроблено правильно.
Утім, податкові новації певним чином стимулюватимуть і до так званої «детінізації». Так, завдяки запровадженню електронної системи адміністрування ПДВ усі операції можна чітко відстежувати. Крім того, зниження податкових ставок на зарплату мотивуватиме керівників агропідприємств до виведення системи оплати праці на новий рівень.
Тож, 2016 року українські сільськогосподарські товаровиробники працюватимуть у складних умовах і матимуть багато надскладних завдань, але все, що нас не вбиває, — робить нас сильнішими.