Точка зору

Технологія вирощування соняшнику в Степу потребує вдосконалення

Раїса Вожегова
академік НААН, директорка Інституту зрошуваного землеробства НААН України

У південному степовому регіоні України волога є обмежувальним чинником отримання високих врожаїв сільськогосподарських культур загалом і соняшнику зокрема. Недостатнє вологозабезпечення, як правило, спричиняє посухи, що бувають різного характеру і завдають шкоду рослинам на різних етапах їхнього розвитку.

Вирощування соняшнику в степовій зоні передбачає застосування зрошення, використання якого сприяє отриманню високих врожаїв зерна культури. Тож не випадково, що в зоні Степу розташовано 82,8% поливних земель України.

Виробники сільськогосподарської продукції за вирощування соняшнику більш зацікавлені в отриманні високої врожайності з одиниці площі, ніж в реалізації потенційної врожайності кожної рослини. Зростання цін в Україні на енергоносії, добрива, засоби хімізації зумовлює великі витрати на вирощування олійних культур.

Також у виробництві олійних просапних культур спостерігається високий рівень ручної праці.

Застосування малоенерговитратних, ґрунтозахисних прийомів обробітку ґрунту в умовах недостатнього і нестійкого зволоження Півдня України не завжди забезпечує повну реалізацію гібридами та сортами олійних культур свого генетичного потенціалу продуктивності.

Зниження енерговитрат при застосуванні мінімізації обробітку ґрунту не завжди окупається рівнем отриманої врожайності. Це зумовлює необхідність удосконалення технологій вирощування та оптимізації агрозаходів, які були б пристосовані до агробіологічних особливостей росту та розвитку рослин, сприяли створенню функціонально збалансованих агроценозів і здатні створити умови для формування гібридами та сортами рівня врожайності, близького до їх генетичного потенціалу на фоні скорочення енерговитрат.

У вирощуванні соняшнику важливе місце має вдосконалення системи основного обробітку ґрунту на основі його мінімізації. Обробіток ґрунту є одним із тих місць у технології вирощування культури, де існують можливості скорочення енергоресурсних витрат і базисом й важливою складовою будь-якої технології вирощування польових культур. Він спрямований на підвищення родючості ґрунту і забезпечення стабільних врожаїв високої якості з найменшими витратами матеріальних та енергетичних ресурсів.

Серед технічних заходів, спрямованих на підвищення врожайності соняшнику, важливе місце посідає вибір оптимальної ширини міжрядь, з якою пов’язана площа, та конфігурація площі живлення рослин.

В сучасних умовах зміни клімату недостатньо вивченим залишається питання впливу просторового розміщення рослин на площі на рівень урожаю насіння соняшнику, його якiснi показники, структуру та споживання вологи посівами. Це зумовлює актуальність розширення географічної мережі досліджень i вивчення реакції культури на зазначені вище елементи агротехніки в умовах Південного Степу України.

Отримувати ще більшу кількість продукції культури можливо за рахунок збільшення врожайності. Тому розробка та оптимізація прийомів сортової агротехніки вирощування соняшнику в посушливих умовах Південного Степу України є дуже актуальними. Наукове і практичне значення мають дослідження щодо вдосконалення способів основного обробітку ґрунту та ширини міжрядь з метою нагромадження максимальної кількості вологи та її тривалого утримання в зоні розвитку кореневої системи культур, що сприяє формуванню максимальної продуктивності культури.