Точка зору

Сценарії для тваринників з антибіотиками і без

Василь Усатенко
фахівець із ветеринарної медицини

У 1990-х, відразу після отримання диплому, я працював ветеринарним фельдшером на невеликій відгодівельній свинофермі. Умови тоді були жахливі: годівля тим, що є, холодні від протягів та вологи сараї. Був якийсь запас медикаментів, але через велику кількість хворих тварин йому швидко прийшов край. До того ж лікування у незадовільних умовах нікого не рятувало – тварин, загиблих через бронхопневмонію та діарею, було багато.   

Коли на ферму завітав відповідальний, він оцінив ситуацію, і поставив природне питання: «Що робити, аби не було загибелі серед свиней?» Я пригадав все, чому мене ще недавно навчали: треба позбутися протягів і надмірної вологи, відремонтувавши вікна та встановивши обігрівачі, завезти якісні корми та зробити комбікорм відповідного рецепту… Сивочолий начальник зупинив мене: «Як це все зробимо, то нащо ти будеш тоді потрібен? Отож, лікуй!»

Як у минулі часи, так і сьогодні всі тваринники розуміють: чим більше умови утримання відповідатимуть потребам тварин, тим менше використовуватиметься медикаментів.

Сьогодення кидає черговий виклик – відмову від антибіотиків. Прогнозується, що вони перестануть діяти через появу резистентних форм збудників, що ускладнить ситуацію не тільки у тваринництві, а й у гуманній медицині.

Впевнений, що зменшити застосування антибіотиків до безпечного рівня цілком можливо, залишивши хіба що індивідуальну терапію генетично цінних тварин.

Проте виникає низка закономірних питань. Чи здійснюватиметься градація продукції тваринництва, виробленої із використанням антибіотиків і без них? Чи буде на кшталт «без ГМО»? Для такого оцінювання треба розвинути доволі розгалужену систему контролю не лише готової продукції, а й умов утримання, якості кормів тощо.

Інше питання – чисто практичне, навіть цинічне: не встигли ми обмежити використання антибіотиків, як фармацевтична індустрія «пригощає» нас препаратами нового покоління, що здатні замінити небезпечні антибіотики. При цьому підкреслюється суцільний позитив: препарати пригнічують патогенку та стимулюють таку бажану молочнокислу мікрофлору. Хочеться вірити, що вони будуть ефективні не тільки на стабільному поголів’ї, а й під час лікувально-оздоровчих заходів (щоб це не були ліки виключно для здорових тварин), особливо з урахуванням того, що коштують вони дорожче, ніж звичні медикаменти.

Крім того, згадується ще один постулат: навколо нас все – або отрута, або ліки, в залежності від місця введення, концентрації та дози застосування. Всі препарати, навіть глюкоза й активоване вугілля, мають протипоказання. Гадаю, аромаолії й ферменти – теж не виключення. Звісно, про це ми можемо й не дізнатися, залишивши це питання прийдешнім поколінням.

Може бути ще один (фантастичний) варіант відмови від медикаментозного навантаження за вирощування товарних свиней. Свинокомплекс формується з благополучного нуклеусу й існує доти, поки загальні санітарно-гігієнічні методи стримують тиск хвороботворної мікрофлори. Коли проблеми перевищують віддачу, здійснюється депопуляція, ремонт приміщень і – новий мегацикл.  

Та головне все ж, на чому варто акцентувати увагу тваринників: що кращі умови утримання буде створено для тварин, тим нижче буде витратна частина на активні кормові добавки і терапевтично-профілактичні засоби.