Овочі - Ягоди - Сад
Головне:
Точка зору

Ринок батату в нашій країні поки не сформовано ні на рівні пропозиції, ні на рівні попиту

Ігор Водолага
Спеціаліст із вирощування батату
Поділитись:

В Україні батат –– культура малопоширена. Переконаний, що понад 90% населення взагалі не знає, що це за «фрукт». Навіть обізнані поки що купують його в супермаркетах як екзотику. Щодо виробництва, то бататом займається кілька вітчизняних господарств, переважно великих. Для них це більше експерименти із невеликими обсягами та додаткова позиція в асортименті товару для внутрішнього чи зовнішнього ринку. Вони йдуть на це, маючи певні людські, технічні й фінансові ресурси. Загалом, ринок батату в нашій країні поки не сформовано ні на рівні пропозиції, ні на рівні попиту. Тому гуртом урожай здавати нікуди. 

Щодо експорту, то це так само складно, як і з іншими культурами. Якось до мене звернулися представники західних мереж і оголосили свої вимоги: бульби мають бути одного сорту, помаранчевого кольору, вагою 170–270 г, миті, упаковані, доставка –– моїм коштом, за кожен кілограм готові дати по 18 грн. Я порахував і виявилося, що підготовчі роботи заберуть із кожного кілограма ще гривень 10, і в результаті я йду в мінус. Це несерйозно. Навіть великий виробник не може собі дозволити такої розкоші –– продавати батат за безцінь. І де гарантія, що після прибуття замовнику вся партія не буде забракована за якоїсь причини? 

Із супермаркетами я співпрацював. Та зараз я відчуваю себе найбільш комфортно та впевнено у своїй споживчій ніші. Мій покупець –– дрібний: від приватної особи до представника ресторану. Він хоче не один сорт, який йому пропонує супермаркет, а кілька –– білий, помаранчевий, фіолетовий. Дрібні бульби я можу віддати вдвічі дешевше. За багато років в мене сформувалася чимала база таких покупців, і вона весь час поповнюється через сарафанне радіо. Мінімальна партія товару, яку я продаю, коштує 200 гривень. Упакований батат розсилаю «Новою поштою». 

Іноді доводиться чути думку, що коли батат почнуть вирощувати промислово, його ціна дорівнюватиме ціні картоплі. Ніколи такого не буде. Картоплю просушив –– і в погріб або сховище, а з бататом ще треба пововтузитися. Найскладніше навіть не вирощування, а підготовка батату до зберігання, адже з поля продається мінімум. Якщо підготовкою знехтувати, бульби швидко псуються і вже за місяць буде втрачена половина врожаю. За кордоном, відповідно до локальних стандартів, бульби після збирання для знезараження обробляють хімічними засобами або опромінюють.

Поділитись: