Тваринництво
Головне:
Точка зору

Птахофабрикам варто зайнятися модернізацією системи збуту

Олексій Таранов
директор ТОВ «Агротехніка» (агропромгрупа «Пан Курчак»)

Останні два роки ринок птахівництва перебуває у зоні невизначеності: деякі чинники буквально за тиждень-два можуть зламати ринок, ціни. До прикладу, заборона експорту м’яса птиці до ЄС через грип птиці. Або АЧС у Китаї, що не дозволило цього року збільшити виробництво свинини, таким чином підтримавши світовий ринок по цінам.

Так, за прогнозом щодо експорту м’яса птиці, Україна може розділити з Китаєм шосте-сьоме місце у світовому рейтингу. Але якщо в Китаї не покращиться ситуація з АЧС, внутрішній попит буде досить високим, є вірогідність, що у нас буде шосте місце за обсягами продажів.

Експортом м’яса птиці в Україні фактично займається одна компанія – МХП. Оціночно її частка становить 90-92%.

Я акцентую увагу саме на цьому. Адже внутрішня конкуренція серед виробників м’яса птиці доволі висока. На мою думку, не маючи диверсифікації за каналами збуту, компанії матимуть фінансові труднощі.

Експорт, серед іншого, це ще й інфраструктура: заморожування, холодильники, склади для зберігання продукції.

Ми неодноразово було свідками того, як деякі птахофабрики, які зіткнулися зі збільшенням залишків охолодженого м’яса, починали демпінгувати. Причому демпінг міг сягати 20-30-40-50%.

На п’ятий день реалізації м’яса деякі птахофабрики віддають на м’ясокомбінати з дисконтом 50-60%! Хіба на цьому можна заробити та й ще за нинішньої вартості кормів? Дехто зауважує, що почався новий гіперцикл на сировинних ринках, і зерно не дешевшатиме…

То як же нам виживати? Невже ми можемо дозволити собі далі працювати тоді, як на ринок викидатимуть м’ясо вдвічі-втричі дешевше за його собівартість?

Отже, треба мати можливість заморозити надлишок м’яса. Потім необхідно мати можливість його експортувати. Експорт – досить довгий ланцюжок, тому наразі ми маємо третій день зберігання охолодженого м’яса в холодильниках. Чому ми не можемо його заморозити, зарезервувати й відправити на експорт, не заважаючи жити одне одному, не демпінгуючи? Можливо, приклад збанкрутілої компанії («Комплекс Агромарс». – Ред.) стане уроком для інших.

Адже в результаті конкурентної війни переможе той, хто матиме краще фінансове забезпечення і в змозі прожити довгий період збитків. Або ж ринок почне модернізуватися: стане заморожувати надлишок продукції й експортувати.

Тому я б хотів, аби наші компанії все ж таки зайнялися модернізацією своєї системи збуту, інвестиціями в інфраструктуру збуту. Може, вже немає сенсу будувати зайві майданчики та збільшувати поголів’я птиці, не маючи інфраструктури для реалізації, перебуваючи в залежності від нашого споживача, бо охолоджене м’ясо птиці – це п’ять днів. Може, вже прийшов час і нам диктувати вимоги споживачам на внутрішньому ринку?

Журнали