Точка зору

Птахівничий кластер є сенс створювати навколо виробника кормів

Вадим Шиян
генеральний директор Міжрегіонального союзу птахівників та кормовиків України

В Україні не існує чистих кластерів у сфері птахівництва, особливо у сегменті малого й середнього бізнесу. Ми хочемо об’єднати в інноваційному проєкті виробників кормів, фермерів, місцеві громади, науковців і споживачів.

Прикладом географічної моделі кластеру в Харківській області є селище Бірки. За своїм наповненням птахівництвом – бройлерами, індиками, качками, гусями – Бірки є де-факто великотоварною птахофабрикою.

Європейська модель кластерів передбачає об’єднання зусиль бізнесу, науки й влади. Гадаю, якщо ми запустимо кілька пілотних проектів, то лобіюватимемо через Союз птахівників України державну підтримку кластерним ініціативам у птахівництві.

Українську модель кластеру ми бачимо за аналогом шотландської: з центральним ядром – великою компанією або кількома компаніями. У нашому розумінні це – виробник кормів, який географічно, логістично, маркетингово, адміністративно, фінансово тощо має своїх споживачів і зацікавлений у розширенні своєї клієнтської бази. Саме навколо виробника кормів ми пропонуємо об’єднати дрібнотоварні ферми.

Наразі тривають перемовини з виробниками кормів та міжнародними донорами щодо підтримки проєкту.

Варто пам’ятати, що більша частина дрібних птахогосподарств, господарств населення не зареєстрована і перебувають у «сірій» зоні. Тому дуже складно точно прорахувати ємність ринку, обсяг продукції птахівництва, що виробляється в цьому сегменті.

Але такі підрахунки мають виробники кормів, кормових домішок, ветеринарні компанії, які знають обсяги своєї реалізації. Вони знають і, як то кажуть, випещують своїх споживачів, готові за них конкурувати , оскільки обсяг досить значний.

Так, якщо офіційна статистика показує, що десь до 50% продукції птахівництва виробляється у приватному секторі, то можна лише уявити, який тіньовий масив ще незадіяний.

Коли буде досягнуто домовленості з виробником кормів щодо участі в кластері та підтверджено підтримку з боку міжнародних донорів, наступним етапом стане створення міжрегіонального сервісно-консультаційного центру вирощування, передпродажної підготовки, забою та збуту свійської птиці населенню – з центром у Харкові, а також покриття тих областей, які ми охоплюємо.

Головна проблема у дрібного птаховиробника – це забій, тому ми також передбачили створення сервісно-забійного цеху.

Впровадження проєкту планується в кілька етапів. Так, на першому етапі буде громадське обговорення успішних практик розвитку птахівництва, вивчення досвіду і вибір конкретної схеми з конкретним виробником кормів у конкретному регіоні.

На другому етапі передбачається власне створення моделі кластеру на базі кормовиробника у пілотних регіонах – Харківській області, і не лише там.

Третій етап – масштабування моделі кластеру в інших регіонах країни.

Запустивши проєкт кластеру, ми забезпечимо його учасникам юридичний захист у таких питаннях, як протистояння рейдерству, перевірки, екологія тощо. А також сприяння у розвитку бізнесу: забій, перероблення, зберігання, збут продукції, податковий і бухгалтерський облік, сертифікація.