Пропозиція на ринку кукурудзи буде дуже високою
На українську кукурудзу чекає непростий сезон. Внаслідок посухи посіви постраждали у південних, східних та частково центральних областях. Проте завдяки гарній врожайності на заході та півночі в цьому році в Україні можуть зібрати понад 30 млн тонн кукурудзи, тож для значної кількості зернової потрібно шукати ринки збуту.
Очікується, що початок масових жнив в Україні відтермінується на декілька тижнів, відповідно основний вал продукції прийдеться на листопад. Виграти зможуть ті виробники, кому вдасться вписатись у короткий період, коли експортерам потрібно закривати контракти за наявності незначної пропозиції та ринку у жовтні. Далі ціна буде просідати під тиском тиску великого надходження нового врожаю на ринок. Тому так званий період «harvest pressure» краще перечекати. Але виникає питання, що буде із попитом.
Серпневий звіт USDA з прогнозами рекордного врожаю кукурудзи в США в 2025/26 МР на рівні 425 млн тонн тільки підсилив «ведмежі» настрої.
Штати активно просувають свою агропродукцію на світовий ринок, про що свідчить ряд угод, які зобов’язували певні країни купляти американську пшеницю та кукурудзу.
Між США та ЄС також було досягнено певних домовленостей, але ми поки не чули, щоб Європа офіційно брала на себе зобов’язання купляти певні обсяги американської сої та кукурудзи.
Щоправда, американська зернова ще торік почала активно тіснити українську в Іспанії, яка є нашим найбільшим покупцем, і частково в Португалії. Ці дві країни торік суттєво збільшили закупівлі більш привабливої за ціною американської кукурудзи. Ми очікуємо, що ця тенденція продовжуватиметься в новому сезоні.
Ба більше, у країнах Європи внаслідок погодних умов прогнози щодо виробництва кукурудзи переглядаються у бік зниження. Ураховуючи те, що в США зберуть рекордний врожай, цілком логічно виглядає збільшення пропозиції на європейський ринок.
У конкурентну боротьбу за найбільший експортний ринок вступить і Бразилія, де за оцінками Міністерства сільського господарства країни – урожай зернової в цьому році очікується на рівні 137 млн тонн.
Внаслідок затримки збирання кукурудзи другого врожаю Бразилія розпочне активний експорт із вересня. Це майже збігається з початком нового сезону для української та американської кукурудзи. Тому пропозиція буде дуже високою.
Однак не все так погано: в ЄС точно закуповуватимуть українську кукурудзу, питання лише у обсягах, які визначать, перш за все, ціни.
Щодо Туреччини, у сезоні, що майже закінчився, ця країна «врятувала» український ринок, коли неодноразово виходила з мільйонними квотами на імпорт кукурудзи на тлі ослаблення попиту з Європи.
Завдяки цьому наші виробники змогли продати великі обсяги зерновї по дуже гарним цінам.
Проте у найближчі місяці активного попиту з боку Туреччини не буде. Наразі є певна зацікавленість на поставки в листопаді-грудні, а різниця між цінами покупців і продавців занадто велика, що унеможливлює будь-які угоди. І якщо Анкара не запровадить нові квоти на імпорт в новому сезоні, повторення турецького дива чекати не варто.
Натомість Китай взагалі зменшує апетит до імпорту кукурудзи. У новому сезоні USDA прогнозує попит на рівні 10 млн тонн, тоді як офіційні плани Пекіна скромніші — близько 7 млн тонн.
Ураховуючи зміцнення відносин Китаю з Латинською Америкою, скоріш за все, більшість цього об’єму покриватиме Бразилія. Тож сподіватись на збільшення закупівель нашої продукції з боку КНР не варто.
Натомість українська кукурудза буде затребувана у країнах Близького Сходу та Північної Африки. Але, зокрема, у Єгипті нам доведеться конкурувати з американською кукурудзою. А ось такі країни як Ізраїль, Лівія, Туніс та Ліван хоч і купують невеликі обсяги українського зерна, але роблять це стабільно.
Доволі цікавим напрямом залишиться Східна та Південно-Східна Азія, зокрема Південна Корея. Попри активну присутність США, Бразилії та Аргентини, у цьому сезоні до Країни ранкової свіжості було відвантажено понад 800 тис. тонн української кукурудзи, що майже дорівнює нашим довоєнним обсягам експорту. Зацікавленість в українській кукурудзі є і з боку В’єтнаму. Тож ці ринки не можна відкидати й за них варто боротись.