Позитив у кризових реаліях
У фундаментальному аналізі є поняття «ризик, закладений у ціні». Умовно кажучи, всі ті ризики, з якими ми стикаємося в реаліях перманентної кризи, вже теж «закладено». За три роки ми виробили до них певну психологічну готовність. І багатьом це допомагає активно діяти…
Курс долара, інфляція, економічна нестабільність, неможливість взяти позику в банках… Усі ці внутрішні проблеми торік далися взнаки відчутними втратами великих і малих компаній. Самі лише витрати на МТР зросли в 2015-му (проти 2014-го) на 30–40% у гривні. А тому — і це очевидно — навчені гірким досвідом сільгоспвиробники робитимуть у 2016-му ставку на найбільш маржинальні культури. Як зміниться структура посівів? Багато залежить від стану озимих, від того, яку площу доведеться пересівати й чи робитимуть це взагалі. Кожен, як мовиться, рахує свої гроші й на власний розсуд підлаштовується під продиктовані ринком реалії.
Уже сьогодні зрозуміло, що зростуть посіви під соняшником, який поточного року дозволили експортувати (цей потенційний ринок був закритий останні 5 років). Добре підуть нішеві культури. Втім, оскільки просів ринок пива, суттєво знизився попит на ячмінь пивоварний — його сіятимуть набагато менше. Менше буде й ріпаку. Частка ярої пшениці в загальному обсязі посівів — 5–10%.
Ціни на продовольчу пшеницю зростуть, якщо підтвердиться прогноз про суттєві втрати цьогорічної озимої пшениці в Україні та Росії. Відомо, що посівні площі під пшеницею у США вже було зменшено на 7%. Це багато. В нас, за різними оцінками, 20–30% посівів у поганому стані. Якщо реальні втрати становитимуть понад 15%, то зростання ціни на пшеницю ми таки побачимо. Втім загальні запаси пшениці у світі величезні — за оцінками Мінсільгоспу США, її понад 238 млн тонн на стоках. І виробництво також рекордне — 735 млн тонн. Відтак, ціновий тренд на світових біржах далеко не оптимістичний.
Певна криза ліквідності, криза фінансування, криза перевиробництва сировинних товарів, криза у країнах, які є ТОП-споживачами (Китай і США) — всі ці проблеми впливали й впливатимуть на ціноутворення. І все ж є певний позитив навіть у часи фінансової та економічної нестабільності. Якщо економічний форс-мажор став свого роду шоком у 2013-му, то у 2015-му вже чимало компаній змогли пристосуватися, почали активно діяти саме у цих умовах. Що цікаво: нинішнього року в аграріїв є шанси отримати непогані показники рентабельності. Вони можуть коливатися від 5 до 20% по кукурудзі, а по соняшнику — й до 50% (залежно від компанії). Може, певні культури й дадуть «мінус», але навряд чи це загальноукраїнський зріз. І ще один дуже важливий момент: певне, саме труднощі навчать нас довіряти і єднатися — заради конкурентоздатності, кращої ціни, доступу до кредитних ресурсів. Яскравий приклад — європейська компанія Agrico, що об’єднала десятки тисяч фермерів, які вирощують і реалізують агропродукцію. Можливо, й на наших теренах народиться врешті подібна ініціатива з боку проактивних сільгоспвиробників. Вона вже дуже на часі, бо саме у цій стратегії запорука достатку, стабільності й розвитку.