Підживлення озимої пшениці: врахувати всі нюанси
У багатьох сільгосппідприємствах України стартувало підживлення озимих культур по мерзлоталому ґрунту, що типово для кінця лютого. Хтось уже здійснив перше внесення добрив, хтось іще в процесі, а хтось тільки планує. Але тут важливі не календарні строки, а гідротермічні умови та стан ґрунту. Аби підживлення озимих було максимально ефективним, у процесі слід враховувати чимало важливих нюансів, які можуть здаватися дрібницями, утім, дуже істотно впливають на результат.
Так, за наявності снігового покриву добрива можна вносити, тільки якщо земля під ним не мерзла. Адже коли температура повітря підвищиться, а ґрунт буде промерзлий, добрива не зможуть просочитися вглиб нього і потечуть разом з вологою в мікронизини, де і сконцентруються потім у розчині талої води. Не врятує вас навіть рівне поле, адже все одно на ньому є мікроперепади висоти. Тобто якщо умовно на 1 м2 ви маєте ділянку 30*30 см, яка на 0,7 см нижча від інших, там і будуть сконцентровані добрива.
Якщо ж у вас немає снігу на полі і ґрунт мерзлий (а нині він промерз на 10-35 см на більшості території України), перш ніж вносити добрива, дочекайтеся його танення і помʼякшення на глибину 1-2 см, а потім плануйте підживлення. Бо якщо на мерзлий ґрунт впаде трішки снігу, а там уже лежить добриво, під час потепління може трапитись ситуація, яку я описав вище.
Не можна вносити добрива і на рихлий сніг. Гранула добрива, потрапляючи на нього, частково його розтопить і зробить отвір. Але вітер може здути такий сніг з поля, а з ним – і ваші добрива.
Якщо ж під снігом земля не мерзла, температура повітря плюсова, а товщина снігового покриву – 8-10 см, розцінюйте його як 5-20 мм опадів (залежно від щільності снігу). Тобто це все одно що ви внесли добрива і одразу отримали непоганий дощ.
Не бійтесь втрати в повітря сульфату амонію з поверхні ґрунту, навіть якщо сухо. Цих втрат майже немає. Може промити хіба що сірку, та й то за наявності великої кількості вологи, якої наразі немає. Також не треба боятися втрат в повітря амідної форми азоту з карбаміду чи КАСу. За температури повітря до +4С° їх немає. Від +4С° до +10С° вони невеличкі, як порівняти, наприклад, з втратами карбаміду за внесення на суху чи напівсуху землю без заробки при +15-20 С°. Але тут важливо отримати хоча б 8-12 мм опадів до настання температур вище +10С°.
Якщо в ґрунті небагато вологи і поповнення її запасів не прогнозується, великі норми азоту на пшениці і ріпаку можуть зробити тільки гірше. Це знайомо фермерам з Півдня, коли без добрив у посуху отримали 3,4 т/га пшениці, з унесенням 270 кг/га селітри за таких самих умов – 3 т/га, а за норми 120 кг/га селітри – 4,4 т/га. Тому за дефіциту вологи краще не внести добриво взагалі, аніж внести забагато.
А за достатнього вологозабезпечення озиму пшеницю доцільніше під дощ годувати швидким азотом нітрату амонію у випадку якщо через нестачу вологи ви обмежили перше внесення азоту мінімальними кількостями діючої речовини. Причому слід памʼятати, що пшениця припиняє азотне живлення з коріння через 10-14 діб після кінця цвітіння. Тобто внесення карбаміду чи сульфату амонію в середині травня може не мати ніякого сенсу.