Агрономія
Головне:
Точка зору

Озимі з різними періодами яровизації: розподіл ризиків

Анатолій Тиховод
директор ТОВ АФ «Ольвія» (Запорізька обл.)
Поділитись:

Погодні умови з кожним роком стають все більш непередбачуваними, тому в агробізнесі щось прогнозувати, а тим більше планувати – справа дуже невдячна. Така ситуація вимагає від аграріїв гнучкості, швидких рішень та критичного мислення.

Минулий рік був багатий на сюрпризи, в тому числі погодні, втім, я не назвав би його невдалим. По жодній культурі не було ані сплеску врожайності, ані серйозних втрат. Щоправда, ситуація могла кардинально різнитися навіть у межах однієї області. Так, в одному з моїх господарств склалися більш сприятливі умови для всіх культур, в другому ситуація була гірша, особливо що стосується просапних культур.

Як бачимо нині, рік на рік дуже не схожий. Торік була тепла безсніжна зима і пізня весна із сильними заморозками, цієї зими лютий у південних областях також не обійшовся без сюрпризів – на зміну сильним морозам зі снігом прийшло потепління, а коли сніг розтанув і озимі відновили вегетацію, знову вдарили морози, тож наразі складно сказати, як перезимують рослини. А що буде навесні, цікаво, мабуть, не лише фермерам.

Щороку ми ухвалюємо багато нових агрономічних рішень, вдалих і не дуже, аналізуємо й робимо висновки, втім не кожен позитивний досвід попереднього сезону можна застосувати в наступному. Хоча є й універсальні рішення.

Наприклад, торік найбільш удалою агрономічною практикою в нас було збільшення площ під озимою пшеницею з тривалим періодом яровизації (45-50 днів). Така пшениця триваліший час була у стадії спокою і прокинулася пізніше за інші сорти, відтак, менше постраждала від весняних заморозків. Натомість сорти з коротким періодом яровизації (15-20 днів) відновили вегетацію раніше, якраз коли вдарили морози.

Під урожай 2021 року ми посіяли 50% озимої пшениці з тривалим періодом яровизації, ще 50% – з коротким. Таким чином порівну розподілили ризики: якщо весна буде середньостатистичною, гарний урожай дадуть і одні, й інші сорти. Якщо ж будуть заморозки, виграємо за рахунок сортів із тривалим періодом яровизації.

Загалом під озимі культури в наших посушливих умовах, що вже наближаються до напівпустелі, відводимо значну частку – близько 70%. Формуємо таку структуру посівних площ, тому що в наших надпосушливих умовах саме озимі дають найкращі врожаї. Головне – зловити осінню вологу й отримати сходи. Тож за можливості плануємо збільшувати площі під озимим клином до 90%.

А ще ми зробили висновок, що не доцільно сіяти озимину в дуже ранні терміни, адже ті поля, що були засіяні пізніше, краще витримали весняні морози. Такий досвід врахували й цього сезону, а чи спрацює він так само вдало – покаже час.

ЧИТАЙТЕ БІЛЬШЕ