Овочівників під час карантину виручала торгівля на трасі

Ми опікуємося теплицями на площі 0,5 га. Свою продукцію завжди здавали в гуртовні, останніми роками –– ще й на пункт прийому торговельної мережі Varus. Спочатку возили до них, а потім такий пункт був організований у селі Водяне. Ціна не більша й не менша за ту, що на оптовому ринку. Цієї весни пункт Varus не відкрився, тож вимушені були жити в новому режимі: один день –– збір у ящики-«бананки», другий день –– торгівля на трасі. Добре, що у нас є постійні покупці з Харкова, Полтави, Черкас, які приїздять по товар додому.

Цієї весни в овочівників не було іншого виходу, окрім як збирати врожай і возити на продаж, хай і за низькими цінами, щоби хоч щось вторгувати. Нас рятувало те, що Камянсько-Дніпровський район відомий овочами, тож люди з інших регіонів сміливо їхали за продуктами для своїх магазинів, навіть здалеку.

У квітні обабіч дороги, що веде від нашого села Дніпровка до села Водяне, стояли продавці огірків і капусти зі своїм товаром, стихійна торгівля тяглася кілометрів п’ять. Ціни були грабіжницькі. За кілограм огірків перекупники давали 6–7 гривень, потім 11, везли їх в супермаркети і продавали по 28. Коли ще була така закупівельна ціна на перші тепличні огірки?! Добре пам’ятаю, що 24 квітня минулого року, перед Великоднем, вони коштували 50 грн/кг, потім ціна впала й після 9-го травня трималася на рівні 20–22 гривень. Наприкінці квітня цього року, коли пожвавився попит, ціна піднялася, але лише до 18 грн/кг.

Тільки з відкриттям оптового ринку у Водяному все нарешті увійшло в нормальне русло. Ціна добра. На кінець травня –– 27 гривень за кіло. Через холоднечу огірків цього року мало, плоди зав’язуються погано. Оскільки пропозиція обмежена, на оптовому ринку у Водяному вже можна зустріти не лише представників Varus, а й «Сільпо» та інших торговельних мереж. Ми продаємо ще трохи середньоранньої капусти. За неї на нашому ринку, залежно від якості, дають 7–9 гривень за кілограм. Ну й, як завжди, торгуємо трохи з теплиць. Для постійних покупців ціну на кілька гривень зазвичай скидаємо.

Головним для овочівника, було й залишається, –– якість. Стандарти стали вищими, покупець –– більш вибагливим. Колись до дерев’яних ящиків у радянській заготконторі могли потрапили й жовтуваті плоди, й переростки, й скручені. Сьогодні такий товар добре продати неможливо, тому слід ретельно підходити і до технології вирощування, і до вибору гібрида.