Точка зору

Наступний рік буде складним

Олексій Харсун
аналітик ринку

Перехідні періоди та глобальні зміни у державі ніколи не були легкими для будь-якого бізнесу, аграрного передусім. Тож для українських виробників сільськогосподарської продукції настав час випробувань на стійкість та максимальну ринкову гнучкість. Певна частина з нас, аграріїв, вірить в історії про швидке щасливе майбутнє, але більшості доведеться жорстко реагувати на виклики сучасності. Особливо це стосується тих, хто обрав для себе тваринницький сегмент агробізнесу. Не варто чекати на легкі часи. Причиною тому є ціла низка факторів.

 

По-перше, очікувана манна небесна від зростання експорту до Євросоюзу гальмуватиметься нашим внутрішнім ворогом – корупцією. Справді, великі виробники курятини отримали квоти, продають до Європи свою продукцію, але дуже важливо, щоб за ними пішли у великій кількості середні компанії-продуценти. Однак саме корупційна складова серйозно гальмує цей процес – хабарі, перевірки та різні побори зараз досягли небачених масштабів. Продертися через них до бажаного євроринку непросто. За моїми спостереженнями та свідченнями колег-аграріїв, рівень корупції нині просто зашкалює. У найближчі місяці перемогти цю гідру буде не так легко, якщо взагалі з нею хтось реально боротиметься.

 

По-друге, «похоронним маршем» для тваринницьких господарств може стати нинішній проект із податкових реформ, яким пропонується відійти від фіксованого податку і перевести усі господарства на загальну систему оподаткування у разі досягнення показника у 20 млн гривень виробництва продукції на рік. Абсолютна більшість господарств потрапить під цей показник і вимушена буде шукати можливості для виживання, а не розвитку. Багато хто збанкрутує або віддасть частину бізнесу, хтось перейде в тінь. Якщо ця норма не буде змінена новими депутатами парламенту, нас чекають дуже непрості будні.

 

І по-третє, цілком можливим видається зникнення з ринку або трансформація колишніх акул банківського сектору – це впливатиме на кредитний ринок, його реструктуризацію та перехід на нові рівні співпраці з агросектором. Імовірно, у найближчі півроку кількість банківських гравців значно зменшиться. Чи стануть від цього гроші для господарств дешевшими? Можливо, ставки за кредитами справді зменшаться. Але не на багато, і отримувати кредити буде нелегко.

 

Крім того, за усіх сценаріїв розвитку економіки України найближчі півроку обіцяють стати часом нової «шокової терапії» для пересічних громадян. Навіть за найбільш позитивного реформістського сценарію уряду треба ухвалювати непопулярні рішення, а це не стимулюватиме споживачів купувати більше м’яса та молока – вони думатимуть про хліб насущний. Валютні гойдалки та падіння споживчих можливостей пересічних українців призводять до зменшення обсягів споживання продукції в середині країни. Обсяги споживання, тобто обсяги продажу на внутрішньому ринку, в окремих сегментах можуть впасти у двозначних показниках, тож слід враховувати це в планах розвитку на 2015 рік.

 

До чого готуватися вітчизняним виробникам продукції сільського господарства? Насамперед, до ще одного складного року. Треба ретельно прораховувати витрати кожної копійки, вже зараз зменшуючи їх та оцінюючи власні можливості пережити кризові часи. Так, малим і середнім виробникам можна створювати кооперативні об’єднання для оптимізації витрат із придбання техніки або спільного виходу на ринки Європейського Союзу з певними видами продукції, можна реєструвати підприємства безпосередньо в Європі і вже через них кредитуватися, а ще знаходити власні варіанти, на які здатні лише українці. Знаю, що останніх буде найбільше і вони врешті-решт принесуть бажаний результат з виживання вітчизняних аграрних компаній тепер уже нового типу.