Наші аматори зможуть легко вийти на світовий рівень
Щорічно у світі реєструються три десятки нових сортів столового винограду, і особливо в цьому досягли успіху американські селекціонери. Два їхні підприємства – Sun World та IFG з Каліфорнії, на мій погляд, зараз є світовими лідерами у селекції винограду. У них дуже цікаві сорти, наприклад, безнасінні. Вони набувають дуже великого розвитку навіть у Європі.
На відміну від цивілізованого світу, в Україні реєстрація сортів винограду – велика проблема. Навіть якщо американські або європейські сорти потрапляють до нас на ринок, їх не можна вирощувати офіційно. Наприклад, наші селекціонери-аматори нелегально продають сорт, який вони називають Аватар, хоча насправді це сорт Sweet Sapphire, виведений IFG. Але ми працюємо офіційно і не можемо його посадити, бо Sweet Sapphire немає в українському реєстрі.
Молдова вирішила цю проблему так: вони визнали у себе реєстр, який діє в Євросоюзі, та прибрали цю бюрократичну махину. Я спілкувався з ексміністром сільського господарства Молдови Іоном Сула, і він теж знизує плечима: мовляв, немає сенсу для країни у власному реєстрі – все одно ці сорти завозять маленькі селекціонери, як то кажуть, «у кишенях», а великі виробники не мають можливості їх вирощувати. І вони об’єдналися з Європою під їхній реєстр рослин.
Поряд з цим наші маленькі селекціонери буквально в домашніх умовах виводять нові сорти, і це чудово, бо вкотре підтверджує потенціал нашої країни. Уявляєте, якщо цим людям дати більшу якісну лабораторію із сучасним обладнанням, що вони там зможуть придумати? Наші аматори зможуть легко вийти на світовий рівень. Просто потрібно створити ці умови – законодавчо, фінансово, щоб їм це було цікаво. І щоб їхні сорти не по три роки реєструвалися, а відбувалося це швидше – за світовими стандартами. Тоді Україна зможе зайняти справді серйозні позиції у селекції.
Звісно, у нашому Інституті виноградарства та виноробства працюють хороші фахівці, але це, по суті, державне підприємство, та його технічна база застаріла. Та й управління державного підприємства у будь-якій країні трохи відстає від приватного, комерційного. Але перше, що потрібно зробити, – це спростити систему із сортами, прибрати обмеження та дати людям можливість працювати. Та й зі своїми новими сортами ми могли б виходити зовнішні ринки. Щоб внутрішній споживач голосував за український продукт, треба завжди пропонувати йому щось нове та цікаве.