Мінливі погодні умови вимагають гнучкості агрономічних рішень
Особливість роботи аграрія полягає в тому, щоб не пропустити чи затримати бодай якийсь дрібний елемент технології. Я б сказав, що в кожного господаря є власний виробничий календар, до дрібниць вивірений за роки польових баталій. Ми в «Агро-Класік» активно готуємося до жнив. А паралельно вже думаємо про сівбу озимого клину. Плануючи посівну кампанію ріпаку, розглядаємо одразу дві стратегії. Як то кажуть, мінливі погодні умови вимагають дедалі більшої гнучкості агрономічних рішень.
Аби почати сівбу в оптимальні терміни й утримати в грунті наявну вологу, перед лущенням стерні після зернових ми вносимо 50-100 кг/га селітри для нітрифікації, що прискорює процес розкладання пожнивних решток. У посушливий рік, як показує досвід, краще вносити КАС перед лущенням стерні і заробляти в ґрунт. На кожному полі, що маємо в обробітку, обов’язково визначаємо, на якому рівні є грунтова волога і тільки тоді визначаємося з глибиною обробітку та сівби. А загалом ефективна агротехнологія передбачає чимало складових. І саме взаємозв’язок між ними формує систему, без якої сьогодні – годі й сподіватися на високі результати.
Прогнозувати чи планувати бодай щось у сільгоспвиробництві стає дедалі важче, адже кожен рік підкидає нам якісь погодні сюрпризи. Цей рік, як і минулий, у західному регіоні досить нетиповий з точки зору погодних умов. У першу чергу йдеться про опади і їх розподіл: вологозабезпеченість ґрунту на одних ділянках понаднормова, а на інших – недостатня. Навіть у межах одного господарства можуть бути поля з кардинально різною кількістю вологи. У нас були випадки, коли на одному полі йшов рясний дощ, а над сусіднім не впало жодної краплі.
Ще й весна цьогоріч була незвично холодною і тривалою. Тож із сівбою ярих культур ми затрималися майже на два тижні. Відповідно, затягнувся старт розвитку культур і розбалансувалося відновлення вегетації озимих. Нині складно говорити, як це вплине на урожай, втім, є очевидні речі: якщо надалі обійдеться без критично спекотних днів (понад +30 градусів), то сезон буде досить лояльним до агровиробників.
Усе, що ми змінили поточного року в технології вирощування – це посилили захист культур від хвороб, більш масовий розвиток яких зумовила велика кількість опадів. Інсектицидну і фунгіцидну обробку посівів цього року вперше здійснювали дронами, бо через дощі важка техніка не могла зайти в поле. До того ж у нас немає самохідного обприскувача, а ріпак потрібно було обробляти вже на тій стадії розвитку, коли рослини досить високі.
Через триденну аномальну спеку в червні листя кукурудзи скрутилося в неповну трубку – така захисна реакція цієї культури на високі температури. Дякувати, після дощу посіви відновилися.
Наразі ситуація по більшості культур досить непогана. На всі агрокліматичні виклики цьогоріч найкраще відреагувала пшениця. Соняшник також розвивається добре, попри те, що повільно стартував. Що ж до сої, поки що зарано давати якісь оцінки, але на даний момент культура теж розвивається за планом. Найгірша ситуація з ріпаком. Частина посівів постраждала від граду, частина – пошкоджена сніговим покривом, а потім і морозами. Збиральну кампаніюплануємо на конкретні дати, втім, природа й тут може внести свої корективи.
Суха спекотна погода в липні, очевидно, вплине на дозрівання ранніх культур. Може відбутися природня десикація озимих ячменю і пшениці, тож, не виключено, що початок збирання розпочнемо трохи раніше. Щодо ріпаку, припускаю, доведеться здійснювати десикацію дронами. А це, як і посилення захисту культур, може стати додатковою статтею видатків у господарстві.
Загальну економіку аграрного року і собівартість сільгоспвиробництва коректніше рахувати після завершення всіх польових робіт. Та попередньо можу сказати, що цьогоріч вона не істотно відрізняється від минулорічної, за винятком хіба що збільшення витрат на захист культур. Втім, як бачимо, з року в рік природа кидає нам все нові й нові виклики і, незалежно від регіону, слід бути готовим і до злив, і до посухи. Всього не передбачиш, тож потрібно вчитися ухвалювати швидкі рішення.