Мінімальні експортні ціни можуть вийти боком у майбутньому
Нові правила експорту болюче вдарили по бізнесу внаслідок непідготовленості нової системи державою, відсутності належної «обкатки» до повноцінного запуску.
В результаті ті, хто був скептичний щодо готовності держапарату працювати в інтересах бізнесу, виявились праві, а частина тих, хто довірився (або не мав можливості перечекати) став бета-тестувальником нової системи власним коштом. Судна простоювали, демередж в десятки тисяч доларів виплачувався з кишені бізнесу, але традиційно немає навіть натяку, що у цій ситуації хтось з посадовців буде вважатись винним.
Зараз ситуація вже нормалізувалась.
Щодо мінімальних експортних цін, то це цікава історія, яка «несподівано» може вийти боком у майбутньому.
Річ у тому, що ціль цього нововведення — розібратись із тими, хто декларує явно занижені ціни. Попри можливо складні формули, сама суть дуже проста — беруться всі ціни на один товар та на одному базисі за визначений період та із цієї вибірки відсікаються найнижчі ціни. Це відсікання, по-перше, виявляє сам факт заниження, а по-друге, дає ринку рівень, нижче якого ціни будуть вважатись заниженими в майбутньому. Наразі ці мінімальні рівні настільки низько знаходяться, що неможливо уявити ситуацію, яка здатна за один місяць так сильно опустити ціни. Для прикладу, на початку грудня при ціні кукурудзи CPT порт $200/т мінімальна ціна була $108 — відповідно, поки що добросовісні учасники ринку не мають жодних причин переживати.
Трохи ускладнюється ситуація із форвардними цінами, оскільки майбутній врожай може бути на голову дешевшим за поточний. Але поки що і це не є ризиковим фактором.
Що нам видається цікавим, так це майбутнє цієї системи. Якщо її роль виявляти занижені ціни та виставляти мінімальні рівні для ринку, можна уявити ситуацію, що процес успішно триває поки на ринку не залишиться порушників. Виходить що в якийсь момент часу у вибірку будуть потрапляти реальні справедливі ціни, але система відрізатиме найнижчі з них і робитиме їх «нелегальними»? Безумовно, це абсурдний сценарій, адже ми можемо бути впевнені, що урядовці, звісно ж, будуть грати на випередження і зупинять цей маховик судного дня агроринку. Так само як частина ринку була впевнена, що нові правила експорту — це достатньо серйозна річ, щоб до неї поставились серйозно і бізнес не платив з власної кишені.
Але навіть якщо так, то негативні та дуже ризикові наслідки будуть проявлятись ближче до моменту, коли мінімальні експортні ціни будуть просто наближатимуться до зони природної волатильності цін товарів.
В листопаді ціни на соняшник в Україні коливались в межах 50 доларів ($625-$678). З 22 серпня до 23 вересня соя подорожчала з $375 до $465. Більші ціни — це в очах держави цілком законно, але при аналогічному розвалі на 20% чи спрацюють якісь механізми, щоб це довести — мінімальна ціна не має бути на заваді ринковій ситуації.
Важлива деталь: система мінімальних цін дуже нова і ринок не встиг як слід ознайомитись із її роботою на практиці. Тож сценарії та занепокоєння наведені з теоретичної точки зору і не обовʼязково відображають реальну роботу цього механізму відсікання мінімальних цін в практичній площині в майбутньому.