Кооперація у бджільництві працює за правилами бізнесу

Попри скептичне ставлення в Україні до кооперації у бджільництві, у світі вона успішно працює. Не дуже складно вивчити історію та фактичний стан питання, щоб спробувати повторити цей позитивний досвід. Якщо вдалося реалізувати закордонний досвід у певних сферах, чому це не вдасться в інших?

Очевидно, що є три основні питання: навколо чого побудувати цю кооперацію, як її організувати і як запустити. Тобто, як люблять повторювати у стартапах, execution is everything: правильне виконання ‒ ключ до успіху.

Хоча «Пасіка 21» від самого початку будувалася як велике уніфіковане господарство, але з нашої практики можна зробити висновки, придатні для організації кооперації невеликих господарств, що вже існують. До того ж ми маємо певний позитивний досвід і щодо об’єднання. На основі нашого досвіду можна сформулювати стартові умови, за виконання яких кооперація для бджолярів стане не тільки можливою, а й бажаною.

Як і будь-який стартап, кооперацію ліпше починати у вузькому колі однодумців. Якщо бувають ситуації, коли у двох людей народжується три думки, то що казати про колектив із 10 осіб? Рівно так, як громадським організаціям потрібна масовість, кооперація масовості не сприймає. Особливо на старті.

Причин тут дві. По-перше, члени вузького колективу можуть швидше вирівняти менталітет, щоб зрозуміти позиції один одного; легше знайти компроміси і вибудувати домовленості.

По-друге, об’єднуватися для ефективної кооперації можуть лише подібні за рівнем технологічного й економічного розвитку пасіки. Або такі, що готові досягти заданого економікою запланованої кооперації цільового рівня за обмежений час і мають для цього ресурси.

Причому останнє навіть краще. Тобто невеликі молоді господарства мають суттєво більше шансів запустити успішну кооперацію, ніж середні сформовані. Насамперед об’єднання зусиль точно не в дусі хутірської філософії вже успішних одинаків або сімейних команд (вони майже завжди управляються однією людиною). Ніхто з них не захоче поступитися своєю свободою.

Крім того, об’єднання може вимагати переходу на іншу систему інвентарю, іншу логістику, технологію обслуговування бджіл тощо. Чим більше господарство, тим складнішим і болючішим буде цей перехід. А без належної уніфікації та стандартизації глибина кооперації буде істотно обмежена. Тож популізм і всеїдність завжди у жорсткому протиріччі з успіхом кооперації.

Стандартизація всього інвентарю й матеріалів дасть змогу консолідувати закупівлі, а отже, отримати більшу знижку на обсяг, робити прямі оптові закупівлі у виробника, посилити вхідний контроль якості, а також створити загальні страхові запаси.

Але головне не це. Стандартизація інвентарю ‒ основа для організації єдиної логістики бджіл. Придбання та експлуатація вантажного автотранспорту й засобів механізації вантажно-розвантажувальних робіт потребують серйозних інвестицій. Консолідація логістики дозволяє значно знизити витрати на неї та ефективно її використовувати.

І це не все. Вже на цьому етапі можна розглядати консолідацію складської й логістичної інфраструктури (зберігання інвентарю, зимівля бджіл, транспорт). Будівництво та експлуатація цих об’єктів ‒ надто дороге задоволення. Тому консолідація й масштабність операції обернеться економією і підвищенням ефективності.

Усе перераховане вище ‒ основні елементи собівартості продукції. Тому консолідація у питаннях постачання, логістики й зберігання дасть значущий, легко розраховуваний і просто контрольований економічний ефект.

Ще один плюс ‒ підвищення якості згаданих операцій внаслідок зміни умов роботи. Складно налагодити механізацію за дрібного масштабу операцій, особливо в непристосованих для цього приміщеннях. Набагато простіше реалізувати це на складі нормального розміру.

Надалі можна перейти до стандартизації практик обслуговування бджіл, щоб домогтися єдиних стандартів якості й наблизитися хоча б до деякої уніфікації продукції. Без цього не те що зливати мед із пасік різної технологічної культури в одну партію, навіть відкачувати його на одному й тому ж обладнанні ‒ великий ризик.

 А стандартизація практик знизить ризики консолідації обсягів продукції у великі лоти. Останні завжди посилюють переговорні позиції, відкривають нові можливості для збуту і дозволяють будувати складніші схеми фінансування промислових пасік.

На цьому етапі можна розширити консолідовану інфраструктуру за рахунок побудови цеху первинного перероблення продукції (відкачування й гомогенізації меду, перероблення воску). А це ‒ ще більші інвестиції. І тут вибір простий: або кожен сам по собі незалежно працює «на коліні», купує напівпрофесійне обладнання і залишається без коштів для розвитку, або використовується загальна потужна автоматизована інфраструктура, вкладення в яку окупаються багаторазово швидше.

Після цього, маючи стабільне виробництво з гарантованим контролем якості та походження продукту, можна рухатися й далі до роботи з ритейлом та експортом.

Насамкінець важливо наголосити, що будувати та розвивати кооперацію в бджільництві можна виключно на комерційних умовах із використанням хоч і внутрішніх, але комерційних тарифів. Будь-яка спроба грати за правилами натурального господарства неминуче призведе до провалу. Кооперація ‒ це бізнес. Якщо й організовувати бізнес, то тільки за загальноприйнятими правилами.