Кому відмовлять у 4 групі, а кому у виїзді за кордон

Податковий закон 1914-IX (відомий багатьом, як «законопроєкт 5600») приніс суттєві зміни саме для агросфери. Запроваджено нове  поняття «мінімальне податкове зобов’язання» (МПЗ) –  як мірило сплати податків з гектара землі. В середньому показник МПЗ становитиме 1,3-1,5 тис. грн / за га, тобто якщо податкове навантаження на 1 га у вас як у суб’єкта господарювання менше за такі суми, то доведеться сплатити різницю до бюджету. Для фізичних осіб суми МПЗ будуть обраховувати податкові органи, на кшталт земельного податку, а юридичні особи мають рахувати самостійно. Чому я говорю різницю? Законом передбачено, що МПЗ становить 5% від НГО та зменшується на суму сплачених податків:

• податку на прибуток та єдиного податку 3 групи пропорційно до частки с/г виробника (якщо така частка більша за 75%, то можна взяти всю суму податку, якщо ні – пропорційно);
• єдиного податку 4 групи;
• земельного податку;
• ПДФО та ВЗ із заробітної плати та доходів по договорах ЦПХ (виключенням є придбання товарів у фізичних осіб);
• ПДФО та ВЗ із орендної плати за земельні ділянки;
• 20% витрат на сплату орендної плати за віднесені до сільськогосподарських угідь земельні ділянки, орендодавцями яких є юридичні особи, та/або які перебувають у державній чи комунальній власності;
• рентної плати за спеціальне використання води.

Друге не менш важливе – із 1 січня 2022 року не можуть бути платниками єдиного податку 4 групи ті, хто займається: розведенням свійської птиці, вирощуванням страусів та перепелів та виробництвом м’яса зі свійської птиці. При цьому заборона стосується саме кодів КВЕД. Тепер теоретично, якщо у підприємства, зокрема, КВЕД 01.47, воно не може бути платником ЄП 4 групи. Підозрюю, що причин у відмові підтвердження статусу платника єдиного податку 4 групи з нового року прибуде. Водночас додано нову ставку ЄП 4 групи – для с/г угідь, на яких розташовано будівлі птахівництва. Поки таке здається колізією в законодавстві, цікаво як податковий орган роз’яснить ситуацію. Перехідні положення закону звільняють від оподаткування податком на прибуток до 2027 року птахівників, які будуть реінвестувати суми не сплачених податків у власне виробництво.

Через прийняття даного закону може зрости ціна на нерухоме майно, частиною якого є земельні ділянки, через запровадження ставки податку на доходи фізичних осіб на рівні 18% з третього продажу в межах 1 року об’єктів, що не підпадають під пільгу (нагадаємо, це зокрема фермерські землі та землі ОСГ в межах безоплатної приватизації, що перебували у власності понад три роки або були успадковані). Новинкою є те, що при розрахунку податку до сплати можна буде скористатися витратами на придбання такої нерухомості. Якщо ви хоч раз розраховували інвестиційний прибуток, то, впевнена, що питань буде менше, ніж у інших. Цікаво, що витратами вважаються і  показники нерухомого майна «нульової» декларації.

Ще один делікатний нюанс  – аби директор агропідприємства міг безперешкодно виїжджати за кордон, податковий борг не повинен перевищувати 1 млн. грн. Саме  такий забезпечувальний захід виконання судового рішення або рішення керівника контролюючого органу про стягнення суми податкового боргу передбачає новий закон.