Хто має декларувати ділянки в суборенді

До кризи декларували і платили податки за суборендовані пайові землі і суборендар, і суборендавець. Утім, нині бізнес вже не хоче переплачувати навіть несуттєві суми, тому шукає оптимальні рішення (і вони точно є). Як практик, я проаналізувала законодавче підгрунтя цього питання і маю переконливі фахові аргументи.

Як відомо, об’єкт оподаткування ЄП 4 групи – це площа сільгоспугідь та/або земель водного фонду, що перебуває у власності агровиробника чи надана йому у користування. Процеси оформлення права користування земельними ділянками описані в спеціальному законі – № 1952 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Так ось, за його нормами, доказом користування земельною ділянкою є саме наявність відомостей в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Права суборенди підлягають державній реєстрації, тому після реєстрації таких прав користувачем земельних ділянок вже буде суборендар. Інакше кажучи, тепер саме в суборендаря виникає об’єкт оподаткування ЄП 4 групи.

Щоправда, податкова іншої думки та вважає, що землі, надані в суборенду іншому платнику ЄП 4 група, все-таки мають бути відображені саме в суборендоваця. Очевидно, що може виникнути необхідність доводити свої права в судовому порядку. І прецеденти такі вже були. Яскраве свідчення раціональності моїх міркувань – рішення суду від 7 листопада 2018 року по справі № 808/2362/18.

Чи матиме право суборендар включати в 75% суми доходів від продажу власновирощеної продукції? За визначенням, доходи с/г товаровиробника – це ті, що отримано від реалізації продукції рослинництва, вирощеної на власних чи наданих йому в користування угіддях. Як ми вже з’ясували, після реєстрації права суборенди право користування земельною ділянкою належить суборендарю. Тому саме він має законне право включити в частку 75% доходи, отримані від реалізації продукції, яка вирощена на такій землі.