Дорога електроенергія робить українських тепличників неконкурентними
1 липня в Україні почав працювати новий оптовий ринок електроенергії. Він передбачає перехід від роботи за затвердженими державою тарифами до конкурентного механізму. У цей механізм закладені двосторонні договори між виробниками і великими споживачами, постачальниками, балансувальний ринок, де розраховуватимуть різницю між прогнозним і фактичним споживанням електроенергії та її вартість, ринок “на добу наперед” і внутрішньодобовий ринок, на якому закуповують електроенергію на найближчі години, ринок допоміжних послуг.
У принципі, все виглядало логічно. А по факту запуску оптового ринку, середня вартість електроенергії для тепличників зросла на 22% із 2,02 грн до 2,60 грн. І практично перестав працювати нічний тариф.
Раніше ми чітко знали, яка ціна у піковий, напівпіковий та нічний період. Виходячи з цього,розраховували, скільки можна зекономити на нічному тарифі. Могли цю економію закладати у бізнес-плани.
Тепер же ми отримуємо квитанцію, де є тільки загальна сума вартості електроенергії. Ми не знаємо, з чого вона складається, де закуповувалася електроенергія – чи на дорогих теплових електростанціях, чи на дешевих гідро- і атомних. Відповідно, на це не можемо і вплинути.
Ми не можемо напряму укласти договори з «Енергоатомом» на купівлю дешевої нічної електроенергії. Доводиться купувати дорогого «кота в мішку».
Зростання вартості електроенергії робить українських тепличників неконкурентними з сусідніми країнами. Адже у Східній Європі електрика для непобутових спроживачів дешевша, ніж в Україні.
Це призводить до подорожчання тепличної продукції, росту інфляції, загрози закриття підприємств та втрати робочих місць.
Для промисловості немає стимулу купувати саме нічну електроенергію. В результаті збільшується нерівномірність добового навантаження електростанцій. Вночі вони недовантажені, зате вдень мають наднавантаження. І ці піки згладжуються тепловими електростанціями з високою вартістю генерації. Яку, в підсумку, оплачує кінцевий споживач.
Анонсоване урядом зниження тарифу на електроенергію для промисловості на 10-11% з вересня-жовтня полегшить, але не врятує ситуацію.
Потрібна прозорість у формуванні ціни та справжня конкурентність.