Точка зору

Дефіцит ЗЗР і подорожчання добрив: бомба сповільненої дії

Володимир Присяжненко
керуючий партнер компанії «Агро-Класік» (Рівненська обл.)

Хоч проблеми із закупівлею ЗЗР нам прогнозували на весну, ми відчули їх уже цього року. Виробники продали залишки препаратів, що були на складах, і коли ми намагалися замовити нові, ніхто не давав ані чіткої гарантії щодо їх поставок, ані кінцевої ціни. Зокрема, через подорожчання логістичної складової. Нині дистриб’ютори дуже мляво продають ЗЗР, а не як зазвичай – один поперед одного ведуть переговори з сільгоспвиробниками.

На щастя, ми встигли придбати базові препарати, які однозначно будемо використовувати. Щодо решти – дивитимемось по ситуації. Часом ми купуємо генерики для підстраховки або від безвиході, втім, основна технологія побудована на оригінальних препаратах відомих світових брендів (працюємо із п’ятьма перевіреними постачальниками). І поки що не будемо змінювати ані технологію, ані сівозміну.

Дефіцит ЗЗР дистриб’ютори пояснюють так: частина діючих речовин препаратів виготовляється в Китаї, який через пандемію коронавірусу не зміг забезпечити ринок достатньою їх кількістю.

Утім, проблему поглиблює ще один чинник. У Європі ЗЗР сертифікують за діючою речовиною, а в нас – за назвою і культурою, для якої вони призначені. Оскільки процедура сертифікації в Україні дуже складна і довготривала, постачальники часто сертифікують препарати лише на одну культуру, хоча використовувати їх можна на декількох. Тож у нас виникає проблема. Наприклад, ми хочемо застосувати препарат на кількох культурах, для яких він власне й призначений, утім, не можемо цього зробити юридично. 

На це накладаються проблеми з логістикою – подорожчання і затримки. Усе це, на мою думку, – бомба уповільненої дії, і реальні проблеми із ЗЗР ще попереду.   

Не краща ситуація і з добривами, які подорожчали майже втричі. Цього року ми встигли закупити 70% потрібного обсягу за 15 тис. грн/тонна після першого подорожчання через сільськогосподарський кооператив «Пуск». Також працювали по кукурудзі безводним аміаком. Це вигідніше, ніж селітрою, і так само ефективно. 

Решту добрив для другого й третього підживлення плануємо купувати ближче до початку посівної. Та навіть якщо не буде такої можливості, або вартість добрив буде надто висока й економічно необгрунтована, нам вистачить закупленого об’єму, щоб дати його на всі культури за зменшеної норми.