Ціни на цукор в Україні – найнижчі в Європі
В Україні стартував сезон цукроваріння, цукру буде вдосталь як для внутрішнього споживання, так і для експорту. Площі під цукровим буряком збільшилися. Якщо минулого року було відведено під вирощування солодких коренів близько 180 тис. га, то цього року цією культурою засіяли близько 250 тис. га за даними НАЦУ «Укрцукор». Поля з буряками наразі у гарному стані, продовжується активна вегетація та набір цукристості.
Станом на 22 вересня вже зібрано 32,3 тис. га цукрових буряків, середня урожайність по країні становить 452 ц/га. На заводи має надійти 1,46 млн. тонн цукрових буряків, у разі переробки усієї сировини що вже викопана, може бути вироблено 233 тис. тонн цукру.
У будь-якому випадку, за умов відсутності форс-мажорних обставин українські заводи виготовлять 1,6-1,7 млн. тонн цукру. Річне споживання цукру в Україні становить близько 1 млн. тонн. У минулому маркетинговому році експортували 410 тис. тонн цукру. Відповідно цього року розраховуємо експортувати приблизно 500 тис. тонн.
Вітчизняні виробники тісно інтегровані у світовий ринок, і тому в період високих зовнішніх цін, експорт цукру стає привабливим. Наразі бачимо, світові ціни набагато вищі, ніж в Україні, що пожвавило наші експортні відвантаження та значно розширилася географія поставок.
У попередньому маркетинговому році цукор був затребуваний в Європі, хоча можуть закуповувати сирець й переробляти його на власних потужностях. Країнам ЄС було вигідніше закуповувати нашу продукцію. Ціни на цукор в Україні – найнижчі в Європі попри те, що вартість вирощування буряків та паливо для їх переробки і у нас, і в ЄС однакова. Зокрема, у Німеччині найдешевший цукор у торговій мережі у перерахунку на гривні становить 60 грн/кг, а в Україні – 34 грн/кг. Тобто різниця у вартості – майже у два рази.
Наразі розпочали роботу цукрові заводи. Якщо ціна в середині серпня з підприємства становила 32 грн/кг, то на сьогодні, коли запустилися 15 заводів, вартість «білого золота» опустилася до 27 грн/кг. Заводи не притримують продукцію й реалізують її, насичуючи внутрішній ринок, що призвело до зниження ціни цукру на 20%.
Цукор на поличках українських магазинів буде, але він не може бути дешевим. Причина проста: 60% у собівартості цукру становить ціна сировини. У цьому сезоні складові, необхідні для вирощування цукрових буряків, розпочинаючи з насіння й закінчуючи паливом – значно зросли у ціні. Спричиняють певний тиск на кінцеву собівартість готової продукції і курсові коливання євро та долару по відношенню до гривні. Значна частина у собівартості цукру має прив’язку до «твердих» валют. Попри все вітчизняна галузь залишається конкурентною. І це враховуючи, що в Європі фермерам надається дотація на вирощування цукрових буряків. Наприклад, у Польщі, яка є близькою до України за природними умовами, аграрії отримують 350 євро на гектар. У Румунії, де погодні умови більш жорсткі й де нижча врожайність, держава надає до 700 євро на один гектар.
За даними Держстату, загальнодержавна інфляція станом на липень 2023 року становила близько 18%, в той же час рівень побутової інфляції становив 22%. Й цукор не подорожчав більше, аніж хліб чи молоко. Це була загальна тенденція щодо підвищення вартості харчів з врахуванням загальнодержавних тенденцій.
Період, коли на заводах активно виробляється цукор (вересень-грудень), зазвичай він дешевшає. Підприємствам потрібно постійно розраховуватися за сировину, паливо, сплачувати зарплату та податки, і на це потрібні значні обігові кошти. Коли ж заводи зупиняють свою роботу, необхідність у обігових коштах дещо знижується й виробники можуть реалізовувати поступово свою продукцію за більш прийнятними цінами.
Найнижча гуртова вартість цукру, яку виробники продавали у 2022 році становила близько 26,5 грн/кг, у липні на початку серпня гуртова ціна зросла до 29,5 грн/т. Відповідно зростання вартості цукру становило 11% й таке подорожчання є сталою практикою, яке жодним чином не можливо порівнювати з підвищенням цін на яйця чи овочі у певні періоди (50 – 100%).
Протягом 2022/23 МР вітчизняні компанії, незважаючи на логістичні проблеми, поставили на спільний ринок країн ЄС майже 18% цукру від усіх експортних поставок. У 2023-24 маркетинговому сезоні, згідно з прогнозами, на зовнішні ринки може бути поставлено більше цукру. Але це за умови, якщо держава створить та підтримуватиме прозорі і прогнозовані правила на ринку для доброчесних учасників ринку, запровадить механізми недопущення до такого ринку недобросовісних підприємців. А у разі змін завжди пропонуватиме значний перехідний період, щоб кожен доброчесний експортер міг повністю виконати взяті на себе зобов’язання.
Звичайно, є багато інших нюансів, на які потрібно звернути увагу, щоб максимально створити сприятливі умови для виробників і експортерів, які на сьогоднішній день генерують значний потік валютних надходжень до країни, і тоді, можливо, цукрова галузь стане тим лідером, що успішно просуватиме аграрну продукцію на ринки ЄС та підтримуватиме позитивний імідж України на міжнародній арені.