Чекаючи добрих новин

На початку року завжди не бракує прогнозів щодо стану економіки. Проте звертає на себе увагу приреченість і песимізм, що панують в інформаційному полі. Більшість аналітиків спираються у своїх невтішних висновках на твердження: «Я не бачу джерела зростання у 2017 році». Тож візьму на себе сміливість додати ще один прогноз і спробувати знайти потенційне джерело економічного відновлення.

 

Основною рушійною силою, що здатна вивести країну з рецесії, є споживачі. Споживчі настрої традиційно покращуються, коли темпи зростання заробітної плати перевищують темпи зростання інфляції. Значна девальвація гривні та спричинений цим стрімкий злет інфляції на 43,3% у 2015 році спричинили різке падіння реальних доходів населення. Але вже навесні 2016 року ситуація кардинально змінилася. Поміркована монетарна політика НБУ знизила темпи інфляції. Натомість номінальні доходи й далі збільшувалися. Згодом реальна заробітна плата вийшла на позитивну територію та почала сприяти зростанню роздрібних продажів. З травня й до кінця року роздрібні продажі демонстрували стале зростання – в середньому 4% рік до року.

 

Роздрібна торгівля, що утримувала складські залишки на низькому рівні, зважаючи на рецесію (згадайте полиці супермаркетів із товарами в один нещільний рядок), відчула брак товарів. Вони тепер були потрібні не лише, щоб задовольнити зростання споживчого попиту, але й для збільшення закупівель на склад. Це стало додатковим важелем нарощення попиту в економіці. Зростання промислового виробництва набуло сталості вже з липня. Відколи відповідний індекс зростав у середньому на 3,5% місяць до місяця. Бізнес тривалий час, із огляду на кризу, уникав інвестицій у розвиток. У 2015-му, наприклад, капітальні вкладення скоротилися на 1,7%. Проте за результатами перших трьох кварталів 2016-го зросли на 16,4%. Схоже, завдяки зростанню попиту корпоративний сектор змінив інвестиційну стратегію.

 

Нехай там як, але падіння інфляції до позначки 12,4% та збільшення номінальних зарплат на 20,1% (листопад до листопада) у 2016 році стало передумовою зростання реальних доходів населення майже на 10%. Відповідно, споживачі збільшили витрати, піднімаючи роздрібні продажі та спонукаючи роздрібну торгівлю збільшувати складські залишки. Під впливом цих чинників зростання дало поштовх промисловому сектору, який у свою чергу мусить не лише збільшувати виробництво, а й оновлювати основні фонди, що в результаті має спричинити зростання промислового виробництва та подальше нарощення капітальних інвестицій.

 

Можу зробити досить упевнене припущення, що поточного року ситуація має повторитися. Саме зростання реальних доходів населення шляхом зменшення інфляції до 8% (девальвація гривні, за оцінкою автора, становитиме лише 5%) та зростання номінальних доходів на 20% стимулюватиме підвищення внутрішнього попиту. Україна також матиме можливість скористатися зростанням цін і попиту на сировинні активи на світовому ринку. Сполучені Штати, зокрема, ввійшли в ту стадію ділового циклу, що характеризується суттєвим зростанням інфляції. Як наслідок, інвестори радо заходять в сировину, хеджуючи свої ризики та піднімаючи її вартість. Збільшення зовнішнього попиту та цін на сировину, основу українського експорту, має певним чином компенсувати зростання імпорту, притаманне для періоду економічного пришвидшення в Україні, і надати підтримку гривні. Підтверджує позитивні економічні очікування на 2017 рік (зростання ВВП 3,1%) й нещодавно оприлюднений GfK Ukraine індекс споживчих настроїв українців (він навіть попри опалювальний сезон зріс до рівня середини 2014-го). Майже всі складові індексу показали позитивну динаміку, а найбільше зросли індекси очікуваного розвитку економіки країни й очікуваних змін особистого матеріального становища.

 

Зростання внутрішнього попиту на тлі сприятливої ситуації на зовнішніх ринках і є драйвером економічного зростання в Україні у 2017 році.