Агрономія
Головне:
Точка зору

Як агроному адаптуватися до кліматичних змін

Іван Якуб
голова ФГ «Соната» (Чернігівська обл.)
Поділитись:

В Україні не лишилося регіону, якого так чи інакше не торкнулися б кліматичні зміни. Наприклад, у нас на Чернігівщині змінився температурний режим – зросла кількість днів із вищою температурою, а кількість опадів зменшилася. А точніше, став менш рівномірним їхній розподіл протягом року.

Найперше, що ми зробили для адаптації до цих змін – скоригували сівозміну. Якщо раніше основними культурами в нас були жито й овес, то зараз це пшениця, кукурудза і соняшник.

Найбільша частка, 40%, в ФГ «Якуб» припадає на озиму пшеницю, оскільки це одна з найбільш «пластичних» культур, стан рослин якої можна максимально коригувати в різні фази розвитку. Крім того, ціна на неї здебільшого приваблива.

Цього сезону з озимих ми посіяли пшеницю, жито і ріпак. У зиму вони увійшли в нас у доброму стані, втім, попередньо можна сказати, що січневі морози негативно вплинули на посіви і втрати врожайності неминучі, адже на Чернігівщині температура повітря близько -20°C трималася шість діб, тоді як товщина снігового покриву ледве сягала 5 см. А цього недостатньо для захисту озимини від вимерзання.

Раніше ми завжди робили пророщування озимини методом монолітів 23 лютого для визначення її життєздатності, втім, зараз зовсім інші зими, і озимі культури можуть протягом зимового періоду кілька разів виходити зі стану спокою, як, наприклад, було торік. Наразі ж морози спали, тож, думаю, скоро й без пророщування стане зрозуміло, в якому стані озимі.

Також через зміни клімату останні кілька років ми виходимо в поле для першого підживлення озимих азотними добривами (селітра, сульфат амонію) уже в лютому, тоді як колись ці заходи здійснювали набагато пізніше.

Також ми змінили технологію внесення мікродобрив: раніше вносили більшу дозу за один раз, а тепер дозу зменшили і вносимо за декілька прийомів, що в кінцевому результаті дає більшу врожайність.

ЧИТАЙТЕ БІЛЬШЕ