Набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення складу, змісту та порядку погодження документації із землеустрою». Щоправда, як каже старший юрист Правової групи «Побережнюк і партнери» Микола Якименко, замовникові такої послуги — а це безпосередній користувач землею й той, хто на ній працює — цей закон жодним чином життя не полегшить.
Звернімо увагу на викладену в новій редакції статтю 186 Земельного кодексу України та на внесені зміни в Закон України «Про землеустрій», що визначають і регулюють питання погодження й затвердження окремих видів документацій із землеустрою. Загалом перелік цих документацій, як і суб’єктний склад уповноважених, котрі їх погоджуватимуть, суттєво розширився. Утім, деталі замовникові доведеться з’ясовувати у землевпорядних організацій. Оскільки їм тепер додасться роботи, строки розробки та погодження документації із землеустрою будуть затягуватися, а відтак усе це позначиться і на вартості послуг. Додатковим негативом може стати відсутність чіткого механізму реалізації законодавчих змін та нових вимог на рівні підзаконних актів. Водночас, використання землі в України без відповідних на то дозвільних і правових документів не дозволяється. За таких умов аграріям доведеться чекати, доки відповідні процедури узгодять між собою відповідні органи, а проектні організації вибудують практичні алгоритми дій для правильності й узгодженості в реалізації всіх законодавчо визначених процедур.
Важливий акцент — зміни щодо перехідного періоду, передбаченого прикінцевими та перехідними положення згаданого закону. Йдеться про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо впорядкування та створення нових землеволодінь і землекористувань згідно з рішеннями Верховної Ради та Ради Міністрів АР Крим, органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Якщо вони були ухвалені, але не виконані до набрання чинності цим законом, то залишатимуться чинними ще протягом двох років. А розроблені відповідно до цих рішень проекти землеустрою (після погодження в порядку, встановленому статтею 1861 Земельного кодексу України) підлягають затвердженню органом, який надав на це дозвіл та єпідставою для внесення відповідних відомостей до Державного земельного кадастру. В іншому разі (через два роки) вважатиметься, що вищезгадане рішення втратило чинність і все потрібно буде починати з самісінького початку.
Зі змісту зазначених законодавчих змін вбачається, що проекти землеустрою, розроблені відповідно до рішень відповідних органів про надання такого дозволу, підлягатимуть затвердженню тим самим органом, що надав дозвіл на їх розроблення. Це власне, на переконання експерта, є розумним, оскільки не дезорієнтує замовника щодо органу, який затверджуватиме по закінченню розробки проект землеустрою. Утім і тут є певні «вузькі місця». Як відомо, уряд реорганізував Держземагентство України (а його територіальні органи в багатьох випадках надавали дозволи на розробку проектів землеустрою на відведення земельних ділянок поза межами населених пунктів) у Державну службу з питань геодезії, картографії та кадастру, підпорядкувавши її виключно Мінрегіонбуду і тим самим МінАПіП позбавлено права реалізовувати державну політику у сфері земельних відносин. Однак, чи можна в такому разі вважати Державну службу з питань геодезії, картографії та кадастру тим самим органом, яким свого часу було Держземагентство? Питання наразі є відкритим.
Хай там як, що складніші та більш заплутані процедури оформлення прав на землю, то більше додаткових підстав для претензій і відмов із боку відповідних органів. Отож, на думку експерта, визначене новим законом структурування документації із землеустрою та надмірна деталізація вимог у її погодженні й затвердженні, може стати полем для корупційної складової.
Микола Якименко, старший юрист Правової групи «Побережнюк і партнери»
газета “АгроМаркет”, вересень 2015 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у газеті “АгроМаркет” та інтернет-сторінці газети за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
AgroTimes
