Овочі-Ягоди-Сад

Збирання та зберігання пізньостиглої капусти

Збирання та зберігання пізньостиглої капусти

Якість і тривалість зберігання пізньостиглої білоголової капусти залежить від часу та способу збирання врожаю.

 

Збирання

 

Правильно підібрані терміни збирання врожаю капусти білоголової пізньостиглих сортів гарантують довготривале зберігання. Ранні терміни збирання підвищують уміст нітратів, головки стають в’ялими, непридатними для використання. Залежно від зони вирощування капусту збирають у жовтні (на Поліссі) або в листопаді (на Півдні) у фазі технічної стиглості, залишаючи на головці 3–4 покривні зелені листки з восковим нальотом, що мають високі фунгітоксичні властивості. Якщо головки зібрати пізно, вони почнуть швидко розтріскуватися і викидати стрілки.

 

Перед тим як збирати врожай, слід звернути увагу на явні ознаки дозрівання капусти. Зазвичай у капусти починають жовтіти покривні листки, що означає припинення росту рослини. Обов’язковою має бути дружність достигання головок, які повинні досягти характерних розмірів і щільності для сорту.

 

Зважаючи на високі літні температури й нестачу вологи, пізньостиглі сорти білоголової капусти інколи мають гіркуватий присмак, але в післязбиральний період гіркота зникає. Не слід боятися невеликих осінніх приморозків до -5 °С. Смакові якості продукції від цього лише покращуються.

 

Капусту в Україні збирають здебільшого вручну. Під час збирання дотримуються таких правил:

 

• на головці очищують пошкоджене листя, залишивши 2–3 покривні листки;

• одразу відсортовують дрібні головки;

• не допускають забруднення місця зрізу ґрунтом, оскільки головки будуть псуватися, ставатимуть непридатними для зберігання;

• ніж повинен бути достатньо гострим і великим, щоб можна було одним махом відрізати головку від зовнішнього качана;

• якщо головка має ознаки гниття або пошкодження шкідниками, її негайно видаляють;

• під час навантажування і розвантажування транспортних засобів не допускають поранення головок.

  

Капуста, зібрана механізовано, гірше зберігається, адже пошкоджується більше. Типові травми: порізи качанів, вдавлені листки. Крім того, прим’яті головки раніше проростають. Втрати врожаю більші, ніж за ручного збирання.

 

Зберігання у сховищах

 

Пізні сорти зберігають за температури 0±0,5 °С. Цього рівня температури слід досягти якнайшвидше, упродовж 5–7 діб. Такий вузький діапазон зумовлений тим, що за температури -1 °С головки підмерзають, вище +1 °С підвищується інтенсивність дихання, транспірація, тож капуста починає старіти. Рекомендована температура зберігання капусти становить 0–1 °С, відносна вологість повітря — в межах 80–82%. Якщо вологість менша — продукція в’яне, більша — уражується бактеріальними хворобами. Під час зберігання слід періодично зачищати верхні листки.

 

Наявність світла під час зберігання також є небажаним чинником, бо жовтіють верхні листки. Провітрюють сховище лише з метою рециркуляції повітря.

 

Для зимового зберігання придатні сорти Амагер 64, Харківсь ка зимова, Білосніжка, Столична, Віоланта та гетерозисні гібриди пізньої капусти Бригадир, Кейд, Стентор та інші. Найдоцільніше вирощувати районовані сорти та гібриди капусти, які за даними державних сортодільниць найпродуктивніші в конкретній місцевості.

 

У сховищах з природною вентиляцією капусту зберігають на стелажах пірамідальними штабелями шириною внизу до 1 м, висотою 0,5–0,6 м. Штабелі розміщують упоперек стелажів. Головки можна також укладати суцільним шаром по всій ширині стелажів у 2–3 ряди в шаховому порядку. Проміжок між верхнім рядом капусти і наступним стелажем має становити не менше 15–20 см.

 

Краще зберігається капуста у сховищах з активною вентиляцією або в холодильниках у тарі — ящиках або контейнерах. Між верхнім ящиком і стелею залишають простір 70–80 см. Контейнери ставлять у 2–3 ряди.

 

У сховищах з активною вентиляцією капуста добре зберігається в штабелях шириною 2,5–3 м і висотою, на яку можна викласти головки, щоб вони не скочувалися. Штабель розташовують уздовж вентиляційного каналу шириною 1 м, вкритого настилом із рейок, по якому подається 80 м3 повітря на тонну капусти за годину.

 

Насінну капусту зберігають у постійних сховищах на стелажах в 1–2 шари або підвішують за качани між полицями. Добре зберігаються насінники за умови укладання їх у штабелі на земляній підлозі з перешаруванням землею. Для цього головки вкладають всередину корінням шаром 1,0–1,2 м. Перед садінням головки вирізають, використовуючи їх для продовольчих цілей. За 3–4 тижні до висаджування насінники варто освітити з метою відрощування коренів.

 

Зберігання в кагатах, траншеях

 

Залежно від ґрунтово-кліматичних зон для зберігання капусти використовують кагати різних розмірів. Ширина кагатів має становити 1–2 м, глибина котловану — 0,3 м, висота штабеля — 0,7–1,2 м, довжина — 15 м. Перед закладанням капусти на зберігання кагати обладнують припливно-витяжною вентиляцією.

 

У котловани головки капусти вкладають щільно, над рівнем землі кожен останній ряд за довжиною і шириною на одну головку зменшують, щоб кагату надати правильної дахоподібної форми. Головки вкладають качанами догори, а верхній ряд — качанами вниз.

 

Укривають кагати за два рази: спочатку соломою внизу шаром 10–25 см і по гребню 10–15 см, потім землею з боків шаром до 10 см, не вкриваючи гребінь. Після зниження температури в середині кагату до 0 °С його вкривають вдруге землею шаром 40–60 см з боків, 25–40 см по гребеню. На випадок великих морозів треба заздалегідь підготувати матеріал (солому, гній, торф тощо) для додаткового вкривання.

 

Невелику кількість капусти можна зберігати в холодних будівлях, гаражах за такою технологією: кладуть шар соломи товщиною 25–30 см, на неї ставлять ящики з капустою, головки якої не торкаються одна одної. Головки мають бути щільні, нетравмовані, однакові за розміром. Ящики вкривають спочатку матами, папером, картоном, а зверху вкривають поліетиленовою плівкою. Капуста за такого зберігання не замерзає за температури зовнішнього повітря мінус 10–12 °С.

Оксана Мулярчук, канд. с.-г. наук

Петро Безвіконний, канд. с.-г. наук

Подільський державний аграрно-технічний університет

журнал “Плантатор”, листопад 2017 року

   

Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Плантатор” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа». 
 

Інші статті в цьому журналі

ЧИТАЙТЕ БІЛЬШЕ