Тваринництво

Застосування рідких компонентів

Застосування рідких компонентів

Застосування рідких енергетичних компонентів і джерел біологічно активних речовин у виробництві комбікормів — один із способів ефективного зниження вартості комбікорму.

 

В одному рецепті комбікорму кількість рідких компонентів може досягати 10 найменувань, а у складі комбікорму — 40–120 кг/т.

 

Застосування рідких компонентів корму має низку переваг. Зазначимо такі переваги в комплексі:

 

• зниження вартості комбікорму на понад 5 євро/т;

• підвищення ефективності гранулювання та масової частки вологи корму (додавання води);

• звільнення ємностей вузла мікродозування (рідкі амінокислоти, підкислювачі, бетаїн, холін хлорид);

• збільшення продуктивності вузла мікродозування та заводу в цілому;

• менший контакт персоналу з небезпечними для здоров’я продуктами (сухі підкислювачі, формалін);

• доведення рівня обмінної енергії до потрібного.

  

Недоліки застосування рідких компонентів

 

Рідкі компоненти, такі як рослинна олія, жир, вода, підкислювачі, аналог метіоніну, L-лізин, холін хлорид, бетаїн, гліцерин, формалін, на відміну від вітамінів і ферментів потрібно вводити до складу розсипного комбікорму перед гранулюванням і лише 2–3% масла напилювати на поверхню холодних гранул або додавати у прес-гранулятор.

 

Аналізуючи досвід роботи європейських, зокрема скандинавських, виробників комбікормів, можна зазначити такі недоліки застосування рідких компонентів:

 

• наявність спеціального технологічного устаткування й ув’язка його з автоматизованою системою керування технологічним процесом виробництва комбікормів;

 

• наявність спеціальних опалювальних приміщень для оперативного зберігання добавок у цистернах і контейнерах;

 

• наявність форсунок для введення кожного компонента;

 

• дотримання чіткої послідовності введення;

 

• висока корозійна активність деяких рідин;

 

• зниження гомогенності комбікорму через недотримання послідовності введення і відсутність попереднього «сухого» змішування;

 

• збільшення циклу змішування комбікорму, що, у свою чергу, може знизити продуктивність заводу в цілому;

 

• урахування сорбційних властивостей компонентів комбікорму.

 

Обробка комбікорму парою

 

Тепла волога обробка комбікорму перегрітою парою є невіддільним етапом в сучасній технології гранулювання. Щоб довести температуру розсипного комбікорму до + 80 °С, треба додати 4–5% пари. Утворення на частинках комбікорму плівки з рідин знижує ефективність його пропарювання. Наявність плівки — це наслідок низької сорбційної здатності, а також недотримання послідовності введення рідких компонентів (масло здозували першим). В результаті пара не поглинається частинками корму, вони не нагріваються до потрібної температури, що негативно впливає на якість гранул/крупки й продуктивність преса. Це дуже важливо, якщо комбікорм на 50–60% складається з кукурудзи, температура желатинування якої становить +62…+72 °С, що на 10 °С вище, ніж у пшениці.

 

Як результат — багато виробників додають до складу комбікормів 10–15% пшениці, щоб менше кришились, особливо в комбікорми для відгодівлі бройлерів й індиків, підвищуючи тим самим їх вартість. Температура, за якої відбувається желатинізація деяких компонентів: ячмінь — 51–60 °С, пшениця — 58–64 °С, жито — 57–70 °С, овес — 53–59 °С, кукурудза — 62–72 °С, рис — 68–78 °С.

 

Компанія «Біохем» пропонує технологію підготовки рідких компонентів на основі не іонного емульгатора. Він сприяє зниженню поверхневої напруги рідин (фаз), утворення емульсій змішуються в природі рідин, в результаті чого вода, жир, масло й інші компоненти рівномірно перерозподіляються та вбираються частинками розсипного комбікорму.

 

Ці властивості зазначеного емульгатора дозволяють в комбікормах використовувати без обмежень рідкі компоненти, підвищити гомогенність, ефективність гранулювання, зберегти вологу після охолодження гранул, підвищити поживну цінність (рис. 1) і продуктивну дію. В основі запропонованої нами технології лежить підготовка попередньої суміші рідких компонентів з емульгатором і наступним введенням цієї емульсії до складу комбікорму як одного з його компонентів (рис. 2). Жир, емульгатор, аналог метіоніну, рідкий бетаїн, підкислювач, а також вода подаються у змішувач М1 відповідно до рецепта. Змішувач М1 установлено на електронних вагах, що забезпечує високу точність зважування заданої порції як макро-, так і мікрокомпонентів.

 

На кожній лінії встановлено фільтри тонкого й грубого очищення, насос-дозатор, призначений для дозування агресивних компонентів. Окремі елементи лінії можуть бути обладнані підігрівом. Підготовлена та зважена порція підігрітих рідких компонентів у вигляді емульсії подається в головний змішувач. Для забезпечення високої однорідності комбікорму емульсію вводять після попереднього 30-секундного «сухого» змішування основних компонентів.

 

Пропонована технологія, як і описані вище властивості емульгатора, дозволяє:

 

• без істотних обмежень застосовувати в комбікормах рідкі компоненти;

 

• поліпшити гомогенність корму;

 

• підвищити ефективність термообробки перед гранулюванням (забезпечити нагрівання продукту до +80 °С і вище), а також процес гранулювання;

 

• виробляти корм із гарантованою вологістю;

 

• спростити технологію підготовки та введення рідких компонентів в комбікорм.

 

 

Олексій Ситько, генеральний директор ТОВ «Біохем Україна»

журнал “Наше Птахівництво”, січень 2017 року

Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Наше птахівництво” та інтернет сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа». 

 

Інші статті в цьому журналі
Наше Птахівництво
Наше Птахівництво
Наше Птахівництво
1
Статті з журналу:

ЧИТАЙТЕ БІЛЬШЕ