Овочі-Ягоди-Сад

Які саджанці потрібні

Які саджанці потрібні

Для отримання якісних саджанців не обійтися без «чистої» ділянки та якісних підщеп. Далі — справа за правильною агротехнікою.

  

Лише за офіційними даними, Україна щороку виробляє близько 10 млн саджанців плодових культур. Розсадницькі господарства керуються у своїй роботі сучасними стандартами на садивний матеріал (ДСТУ 4938:2008). Цими технічними вимогами визначено як фітосанітарний статус, так і біометричні параметри різних видів саджанців у розрізі культур та підщеп. То чому ж тоді садівники так часто потерпають від низької якості садивного матеріалу?

 

 

Сад — річ коштовна, особливо якщо це сад інтенсивний і на 1 га потрібно посадити в середньому 2,5–3 тис. дерев. Якісні саджанці яблуні (звісно за дотримання всіх агротехнічних вимог) уже в рік садіння їх у сад можуть віддячити відчутним урожаєм — 5–8 т/га. Амбітна мета наступних двох років — окупити витрати на створення насадження. Однією з обов’язкових умов для її досягнення є використання якісних саджанців із кроною. Тож на саджанцях заощаджувати не вигідно.

 

Єдиний реальний шлях збереження коштів — виростити якісний садивний матеріал самому. І не дивлячись, що шлях цей не надто цивілізований, саме ним ідуть багато фермерів. Вони вирощують саджанці насамперед для розширення свого господарства, а залишки вже реалізують.

 

 

Садівники досі сперечаються, які саджанці кращі для інтенсивного саду: кроновані однорічки чи дворічки типу «кніп-баум»? Голландці, а саме вони винайшли «кніп», віддають перевагу дворічкам. Німецькі розсадниководи навіть навчилися вирощувати та вигідно продавати «кніп-бауми» черешні та інших кісточкових культур. Середня ціна одного такого саджанця 5–6 євро. В той же час представники авторитетних італійських компаній «Мацоні», «Сальві», «Клементі» запевнюють, що принципової різниці між одно- та дворічками не існує, якщо, звісно, навчитися вирощувати якісні кроновані однорічні саджанці зі сформованими на них квітковими бруньками. Розсадники США також виробляють однорічки. Можна сперечатися про особливості клімату, різну тривалість вегетаційного періоду, але загальна світова тенденція — виростити саджанець високої якості за найнижчою собівартістю.

 

 

 

В Україні більшу частину садивного матеріалу плодових культур вирощують шляхом окулірування підщеп у першому полі шкілки саджанців, тобто однорічні саджанці отримують у дворічному циклі. Деякі розсадники вирощують дворічки, але також упродовж двох років із використанням зимового щеплення (формувати традиційні дворічки упродовж 3-х сезонів — надто дороге задоволення). Кожен із видів садивного матеріалу має як свої плюси, так і застереження.

 

Головна перевага кронованих однорічок у тому, що вони на 25–50% дешевші за «кніп-баум» і за класичні дворічки. Крім того, однорічки краще приживаються і ростуть у саду, вони загалом менш вибагливі, що за умов далеко не взірцевої технологічної дисципліни в наших господарствах має значення.

 

 

У кронованих однорічок бічні гілки зазвичай мають широкий кут відходження від центрального провідника (не менше за 60˚), що сприяє формуванню плодових бруньок на них. За належного догляду на таких саджанцях вже у рік садіння в сад реально отримати перші плоди, а наступного року — 12–15 т/га урожаю. Очікувана окупність інвестицій — на 4–5-й рік.

 

Тож варто скористатися досвідом низки українських розсадників, де навчилися вирощувати однорічні саджанці яблуні і груші (про кісточкові окремо) із 5–7-бічними гілками. Нижче — головні складові успіху.

 

Якісні підщепи

 

Майже нереально з тонких слабко вкорінених підщеп виростити кроновані саджанці. У першу чергу мова йтиме про вегетативні (клонові) підщепи, які розмножуються вертикальними відсадками в маточниках. Це розповсюджені карликові і напівкарликові підщепи яблуні: М9 з її чисельними клонами (Т337, EMLA, RN19 та ін.), ПБ9, Д1071, М26, ММ106, 62-396, 54-118; груші: Айва Адамса, ВА29, ІС 2-10 та інші форми айви; деякі вегетативні підщепи кісточкових: Colt, F 12/1 (вишня, черешня), ВСЛ-2 (черешня, дюки), Еврика, Пумі Селект (сливова група). Купуючи ці підщепи у виробників, слід пересвідчитися, що маточники, у яких вони вирощені, є сертифікованими. Якщо стоїть завдання створити свій власний маточник, то садивний матеріал для нього має належати до категорії базового з відповідним вірусологічним статусом (перевірений на віруси, або оздоровлений). Такий маточник буде високопродуктивним, відсадки з нього будуть вирівняні, з хорошими біометричними показниками.

 

Слід пам’ятати, що для клонових підщеп нині застосовується так зване високе окулірування. Завдяки цьому посилюється вплив підщепи на прищепну частину саджанця. У саду таке дерево починає швидше вступати у плодоношення, не так інтенсивно росте. Тому, добираючи відсадки, слід звертати увагу не лише на їх укорінення (параметри кореневої системи регламентуються ДСТУ 4892:2008 Підщепи плодових культур. Технічні умови), а й на розвиток стебла. Підщепи мусять мати довгий рівний стовбурець із товщиною (увага!) на рівні місця майбутнього окулірування, а саме на висоті 30–35 см над п’яткою (місце зрізу відсадка від маточного куща) не менше як 6 мм.

 

Насіннєві підщепи, на яких переважно вирощуються саджанці кісточкових культур, теж мають бути першосортними, а саме: мати розгалужену кореневу систему довжиною не менше за 15 см та діаметр кореневої шийки 6–8 мм.

 

Свіжа земля

 

Найкраще підщепи висаджувати на ділянках, де до цього плодові культури не вирощували протягом 20 років (мінімум — протягом 7 років). За останнє десятиліття більшість провідних розсадників відмовилися від традиційних сівозмін. Виявилося, що сівозміни не розв’язують повністю проблему ґрунтовтоми. Крім того, виникають усе агресивніші штами грибних і бактеріальних збудників небезпечних хвороб, які, накопичуючись у ґрунті, становлять велику загрозу. Тож найпростішим вирішенням питання є закладання першого поля на щораз новій як правило орендованій ділянці. Важлива умова — можливість зрошення поля.

 

Схеми садіння підщеп

 

Кронований саджанець вимагає простору, а отже, і вдало підібраних схем розміщення рослин. Ширину міжряддя під час садіння підщеп добирають за принципом зручності міжрядного обробітку. Вона може коливатися від 0,7 до 1,2 м (найчастіше 0,9 або 1 м). Відстань між рослинами в ряді — 25–30 см. Важливо правильно спрямувати ряди, а саме з півночі на південь, адже оптимальне освітлення сприятиме кращому галуженню саджанців.

 

Садіння підщеп можна проводити як восени (відразу після їх викопування у шкілці чи відокремлення в маточнику) так і рано навесні. Період осіннього садіння припадає, залежно від регіону, на кінець жовтня — листопад, весняного — березень — перша половина квітня. Досвід, накопичений у розсадниках, свідчить, що восени можна садити практично всі клонові та насіннєві підщепи. Випадків масового підмерзання їх узимку не зафіксовано. Винятком є лише форми айви (клонові підщепи груші), садити які рекомендовано лише навесні.

 

Осіннє садіння має деякі переваги:

 

  • у періоди, коли температура ґрунту вища за +2 ˚С, відбувається регенерація кореневої системи підщеп, рослини приживаються й весною в них швидше розпочинається інтенсивний ріст;
  • зникає проблема зберігання підщеп узимку;
  • організаційні вигоди, адже ранньовесняні роботи проводять у стислі терміни, які часто збігаються з іншими технологічними заходами в розсаднику.

 

Садіння підщеп зазвичай виконують вручну в попередньо нарізані щілини або борозни. Слідкують, щоб корені вегетативних підщеп були розміщені на глибині 15–18 см від поверхні ґрунту, а коренева шийка в насіннєвих підщепах — на рівні ґрунту (максимальне її заглиблення — 1 см). Після садіння надземну частину вегетативних підщеп обрізують на рівні 35–40 см, а насіннєвих — на 20–25 см над поверхнею землі. Далі підщепи добре поливають. Догляд за підщепами в період до проведення окулірування має сприяти їх активному росту. Мова йде про комплекс так званих неспецифічних заходів: знищення бур’янів, зрошення, підживлення, боротьба проти хвороб і шкідників. Також проводять очищення нижньої частини стовбурців підщеп від бічних галужень: перед окуліруванням вони мають бути гладенькими та зручними в роботі.

 

Якісні живці

 

 

Їх нарізають зі спеціальних маточно-живцевих, або, як виняток, із найкращих апробованих дерев у товарних насадженнях (другий варіант іде врозріз із законодавчими актами, але невеликі розсадники часто так роблять). Сортові живці, заготовлені влітку, не можуть довго зберігатися. Найкраще їх заготовляти в день окулірування або напередодні. У разі якщо живці надходять з інших розсадників або наукових установ, їх зберігають у холодильниках у зволоженому, але «дихаючому» стані не більше як тиждень.

 

Високе окулірування

 

Застосовується на вегетативних карликових і напівкарликових підщепах із метою, як вже було сказано, посилення впливу підщепи на прищепу. Доведено, що спосіб окулірування не впливає на приживлюваність вічок і якість саджанців, тож розсадниководи обрали найпростіший у виконанні та, відповідно, найпродуктивніший, а саме окулірування вприклад. Його роблять на висоті 15–20 см вище за рівень ґрунту. Іноді за бажанням замовника вічко прищепи розміщують ще вище (близько 40 см). Дуже важливо провести окулірування в оптимальні терміни, коли і підщепи, і живці прищепи готові до цього. Головний критерій — легке відставання кори на підщепах та достатнє здерев’яніння живців (хоча б на 2/3 їхньої довжини). Період окулірування триває з останньої декади липня до кінця серпня. У центральних та північних регіонах він завершується раніше — приблизно в середині серпня.

 

Вічко прищепи слід неодмінно розмістити з північного боку підщепи, щоб воно не зазнавало перегрівання та не підсихало. Дотримання такого простого правила істотно підвищує приживлюваність щеплень! Крім того, збільшується вихід стандартних саджанців, вони ростуть рівними і симетричними.

 

Опора

 

Використання кілочків або тимчасової шпалери в розсаднику сприяє кращому росту саджанців, зокрема утворенню бічних галужень. Застосовують такі матеріали як бамбук, оцинковану залізну арматуру, скловолокно. Останній варіант — найбільш прогресивний, тим більше, що скловолоконні кілочки легкі, зручні, не піддаються корозії, їх можна використовувати багато разів. До кілочків за допомогою спеціального пристрою — тепенера — через кожні 25–30 см підв’язують центральний провідник саджанця. Опора в розсаднику — це значні додаткові витрати, за вирощування високоякісних саджанців (особливо на карликових підщепах) без неї не обійтись.

 

Формування рослин

 

Спеціальні операції з формування рослин у другому полі шкілки саджанців слід виконувати в належний час:

 

  • зрізування надземної частини підщепи «на культурну бруньку» — перед початком вегетації (березень);
  • видалення підщепних паростків — регулярно мірою їх відростання (квітень-травень);
  • пасинкування в зоні штамба майбутнього саджанця — регулярно, щойно пасинки починають відростати (травень-червень);
  • прищипування (обрізування) верхівкових листків без пошкодження точки росту — з моменту, коли центральний провідник досягне висоти 70–80 см, один раз на тиждень, усього 4–7 разів, залежно від пробуджуваності бруньок конкретного сорту (друга половина червня — липень).

Про останню зелену операцію слід сказати окремо. Завдяки їй ми змінюємо баланс ендогенних (тих, що виробляє сама рослина) гормонів росту, внаслідок чого пробуджуються пазушні бруньки і ростуть бічні пагони. Застосовується вона переважно за вирощування саджанців яблуні і груші, тобто тих культур, у яких у розсаднику важче отримати крону. Також прищипування верхівкових листків дає позитивний результат в разі формування кронованих однорічок черешні. Часто вдається отримати якісні саджанці з кроною і без такого втручання, але кількість гілок у них буде меншою.

 

Формування кронованих однорічок усіх кісточкових культур окрім черешні не пов’язане зі значними зусиллями і вдається порівняно легко (за умови забезпечення оптимальних умов для росту рослин у розсаднику).

 

 

Наталія Шевчук, канд. с.-г. наук

Кафедра садівництва ім. проф. В. Л. Симиренка НУБіП України

журнал “Садівництво по-українськи”, серпень 2015 року 

Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Садівництво по-українськи” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа». 

Інші статті в цьому журналі
Садівництво по-українськи
Садівництво по-українськи
Садівництво по-українськи
4
Статті з журналу:

ЧИТАЙТЕ БІЛЬШЕ