Техніка

Важковаговики без колії

Важковаговики без колії

Про реінкарнацію непарноколісного таркторобудування із застосуванням керованого гідроприводного колеса, висунутого далеко вперед.

  

Боротьба з ущільненням, особливо під час виконання робіт по зволожених ґрунтах, набуває все більш незвичних рис. Виробники техніки щороку видають нові рішення, але їх ефективність усе ще далека від ідеалу. Тому три- та п’ятиколісні машини Vervaet і Challenger, що призначені для внесення добрив, хімічної меліорації, сівби дрібнонасінних культур, збирання та перевезення буряків чи силосу до місць зберігання та переробки, можуть стати цікавими для українських аграріїв.

 

Роботи зі створення такого класу сільгоспмашин під умовним найменуванням TerraTrac почалися у східнобаварскому місті Швандорфі ще в 1980-х в рамках спільного проекту місцевої фірми HORSCH Maschinen GmbH з американською багатопрофільною корпорацією Case International Harvester. Проте успішність основного бізнесу цих фірм (посівні комплекси) не спонукали керівників компанії HORSCH до вдосконалення TerraTrac. І в січні 2001-го у цій справі поставили «жирну крапку», паралельно вивісивши в інтернеті специфікацію на серійний гідротрайк (трактор із гідроприводом коліс) Horsch TerraTrac TT-352 (3 × 3 × 1).

 

Фото 1: Гноєрозкидач Нorsch TerraTrac-350_S

Згодом зовнішній вигляд цієї машини був використаний у створені моделей Vervaet Hydro Trike (HT) і Challenger TerraGator (TG). Отже, естафету з розвитку нового класу енергозасобів типу TerraTrac підхопила нідерландська компанія Frans Vervaet BV, що спеціалізувалася на виготовленні бурякозбиральної техніки, а потім і європейський підрозділ корпорації AGCO/Challenger.

 

У процесі інтенсивних дослідно-конструкторських робіт компанії VERVAET й AGCO поступово відсівали всі ті елементи «трьох- і п’ятиколiсників», які суперечили сучасній агротехніці. І поступово гідротрайки отримали популярність у фермерів, що ведуть господарства на заливних дренованих плантаціях, польдерах, родючих островах в дельтах річок, а також інших полях Євросоюзу та південно-східної Азії.

 

«Фішка» нинішніх гідротрайків — це шасі, що спирається на широкопрофільні (бочкоподібні) шини з автоматичним підтриманням внутрішнього тиску, які здійснюють повне перекриття смуги руху. Завдяки цьому ґрунт майже не ущільнюється й колії від коліс не утворюються. У п’ятиколісному варіанті передбачено висування в сторони коліс середньої осі, що також сприяє зменшенню питомого тиску машини на ґрунт.

 

Головне призначення цього класу машин — удобрення трав на пасовищах рідкими добривами; швидке внесення їх в ріллю та під стерню; сівба дрібнонасінних сидератів, сорго, проса й інших культур; роторне подрібнення та рівномірне відцентрове розкидання сухого компосту; застосування машин як самоскиди для перевезення зібраних коренеплодів, зеленого корму, силосу, сінажу тощо.

Гідропривід дає змогу передньому колесу повертатися в кожний бік на 75˚: малий радіус повороту зменшує площі необроблюваних смуг в кінцях прогонів. Крім того, одне переднє колесо істотно спрощує кермову систему до двох гідроціліндрових тяг, розміщених між капотом і колісної аркою.

 

Фото 2: Гідропривід дає змогу передньому колесу повертатися в кожний бік на 75˚.

Останні розробки серед тривісних TerraGator серії TG 8300 — це моделі TG 8333 і TG 835, що оснащуються 360-сильним двигуном AGCO Power Citius потужністю 335 к. с., трансмісію з автоматичною коробкою Tech Star CVT, що гарантує мінімальне пробуксовування коліс. І, незважаючи на те, що нова машина комплектується низьким шасі, гідростатичні приводи на колеса в нового «Алігатора» мають обмеження транспортної швидкості на позначці 40 км/год.

 

Що ж до гідротрайків Vervaet серії L, то їх забезпечено турбінним дорожнім мотором DAF Paccar MX потужністю 462 к. с. Крім того, компанія VERVAET послуговується складниками CLAAS, зокрема кабіна Vista, які зручні у використанні низькі гусеничні рушії з керованою тягою, а також бочки та системи розбризкування автономного та бугельного типів.

 

Слід зауважити, що у TG 8333/835, як і в представників усіх поколінь конкурентного сімейства VHT, дивовижне для трактора сільгосппризначення однобічне кріплення переднього колеса (фото 3) на лівій по ходу стійці з гідроазотним амортизатором як підрамна опора. Привід переднього колеса здійснюється за допомогою гідромотора й планетарної передачі. Рухаючись автошляхами, передній привід автоматично відмикається, переводячи трайк в режим економії.

 

Фото 3: Гноєрозкидач TerraGator TG 8333.         Фото 4: Гідротрайк Vervaet вантажопідйомністю 28 т, гусениця Claas.

 

Працюючи над підвищенням стійкості, голландські конструктори трохи подовжили раму Vervaet (спочатку на 40 см) і розмістили під нею додаткову проміжну вісь із керованими колесами меншого діаметра. Ця вісь зроблена підйомною, і під час руху автошляхами колеса встановлюються в одну колію із задніми. Колеса додаткової осі підключаються до силового агрегата автоматично, коли потрібно додаткове тягове зусилля. Керованість додаткової осі дозволила певною мірою зберегти маневрені характеристики подовженого гідротрайка Vervaet HT XL проти триколісного прототипу. І нарешті, ця вісь не цілісна, а висувна (телескопічна). В піднятому стані колеса можуть висуватися в різні боки за межі габариту задньої осі, що збільшує стійкість машини під час руху нерівною місцевістю, а також мінімізує слідовий тиск на ґрунт (фото 4).

 

Слід зауважити, що додаткова вісь збільшила вантажопідйомність на 7,8 т, що надало можливість перейти від використання баків ємністю 14 і 16 м³ до цистерн, розрахованих на перевезення 19 «кубів» рідких добрив.

 

Розкидання органічних добрив

 

Компанії VERVAET й AGCO пропонують для своїх три- та п’ятиколісних шасі низку надбудов. Окрім цистерн для рідких органічних і мінеральних добрив трицикли та п’ятицикли можуть оснащуватися самоскидними кузовами із системою розкидання гною, пристроями для хімічної меліорації, а також кузовами для перевезення буряків і силосу.

 

Для розкидання гною застосовують системи з вузлами попереднього подрібнення. Це потрібно для точнішого попереднього дозування органічних добрив. Зазвичай цю функцію виконують ланцюговий конвеєр і роторний подрібнювач (роторні валки), а розподілення добрив відбувається за допомогою відцентрового розкидача.

 

На додаток конструктори передбачили можливість буксирування гідротрайками трейлерів із легким телескопічним навантажувачем або гусеничним гідравлічним екскаватором масою до 20 т. У країнах Європи сухий перегній на поля завозять великотоннажні самоскиди уже подрібненим. Далі навантажувач перекидає перегній в гідротрайк, який і розкидає його по поверхні поля. Взагалі в полі може працювати лише один кваліфікований оператор, який послідовно пересідає з навантажувача на розкидач і навпаки. В сприятливих умовах машина може розкидати добре підготовлену суху органіку з продуктивністю до 1250 т/хв.

 

Фото 5: Гідротрайк Vervaet HT XL із розсунутими в боки колесами середньої осі.        Фото 6: Унесення рідких добрив на схилі.

 

Збирання буряка, силосу та зелених кормів

 

Створюючи буряковози, інженери AGCO і VERVAET виходили з великої питомої маси коренеплодів, а тому запровадили схему горизонтального розвантаження. Розвантажувальний конвеєр в буряководів VHT XL (кузов Panien bietenbak) складається з чотирьох паралельних ланцюгів, що з’єднані пластинами. А вал із гідроприводом і чотирма зірочками розміщено на кормовий частині платформи.

 

Також зауважимо, що буряковоз перетвориться на силосовоз або на авто, що перевозить свіжі зелені корми чи бiомасу для «годування» газових установок, тоді, коли один із його бічних бортів підніметься вище за другий. Додаємо задній відкидний борт — і перетворення сталося.

 

Фото 7: Гідротрайк на заготівлі силосу.        Фото 8: Обприскувач Сhallenger TG 9300.

 

 

Хімічна меліорація, внесення добрив і ЗЗР

 

Фото 9: Експлуатація гідротрайків має свої «приколи»

На шасі VHT XL можна встановити масу корисних речей: наприклад, бункер для порошкових меліорантів, гранульованих хімічних добрив, а також дрібного насіння. Для їх розкидання або сівби застосовують спеціальні робочі органи — від штанг зі шнековим і пневморозподіленням до дводискових відцентрових розподільників і тукових сівалок.

 

Щодо хімічної меліорації — гіпсування солонцюватих і вапнування (фосфоритування) закислених ґрунтів, то на шасі Сhallenger TG 8400 (4 × 4 × 4) і Vervaet HT XL/US установлюють бункер, що закривається зверху, для подрібненої крейди, вапна (фосфоритного борошна), а також підвішують задню штангу-трубу з двобічним шнековим (гвинтовим) конвеєром усередині, що приводиться в дію гідромотором, й отворами-дюзами по всій довжині нижньої частини труби. Зона висипання порошку спереду й ззаду прикрита від поривів вітру гумовими фартухами. Можливо також обладнати трубу-розподільник окремими вертикальними гумовими трубками, по яких меліорант подається безпосередньо до поверхні ґрунту.

 

Фінансовий нюанс

 

Вартість шасі гідротрайка компенсується набором уніфікованих знімних цистерн, розподільників, розпилювачів, кузовів, інших систем й агрегатів, які можна розміщувати на його рамі мірою потреби.

 

 

Володимир Вдовенко, канд. техн. наук

журнал “The Ukrainian Farmer”, січень 2016 року

  

Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “The Ukrainian Farmer” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа». 
 

 

Інші статті в цьому журналі

ЧИТАЙТЕ БІЛЬШЕ