Про податкові наслідки експортних операцій і реальну можливість уникнути штрафних санкцій.
Орієнтація українських сільськогосподарських підприємств постачати свою продукцію за кордон — очевидна. Тому навряд чи є потреба акцентувати на економічній складовій. Утім, вважаємо за доцільне проаналізувати податкові наслідки здійснення таких операцій, особливості формування ціни на продукцію, що вивозиться за межі митної території України, та зарахування валютної виручки.
Податкові наслідки здійснення експортних операцій. Дуже часто сільгосппідприємства, укладаючи договір на постачання нерезиденту, наприклад кукурудзи, отримують авансові платежі ще до фактичного виконання своїх зобов’язань з постачання сільгосппродукції. Звертаємо увагу, що попередня (авансова) оплата вартості товарів, що вивозять за межі митної території України, не змінює значення сум податку, які належать до податкового кредиту такого експортера (п. 187.11.Податкового кодексу України (ПКУ)).
Далі, поширеною бізнес-моделлю для експорту є залучення в таку операцію комісіонера. Нагадуємо, що право на застосування 0% ПДВ, а також право на отримання бюджетного відшкодування має лише продавець експортної продукції — її власник (комітент, а не «залучений» комісіонер»). За отримання комітентом авансової оплати вартості товарів, що експортує комісіонер, жодних податкових наслідків не виникає. Комісійна винагорода, отримана комісіонером-експортером від комітента (+), зараховується до бази оподаткування за ставкою 20% ПДВ і (–) не зараховується до митної вартості товарів, які експортуються (ст. 189 ПКУ).
Звичайна ціна. Часто буває, що підприємства експортують сільгосппродукцію за ціною, що нижча за звичайну. Податкові органи вважають, що на різницю між ціною продажу та звичайною ціною слід нараховувати податкові зобов’язання з ПДВ за ставкою 20%, тобто «робити умовний продаж». До того ж, як відомо, експортні операції оподатковуються за ставкою 0% ПДВ. Фіскальна служба в обґрунтування такого підходу зазначає, що «обсяг операцій, розрахований виходячи з перевищення ціни придбання/звичайної ціни/балансової (залишкової) вартості необоротних активів над фактичною, не формує вартості експортованого товару, нульова ставка до такого обсягу не застосовується» (листи Державної фіскальної служби від 01.02.2016 №1926/6/99-99-19-03-02-15 та від 27.04.2016 №9529/6/99-99-15-03-02-15).
Щоправда, судова практика із цього питання сформувала протилежну позицію. Зокрема, в Постанові Вищого адміністративного суду України від 22.03.2016 по справі №804/7619/15 суд зазначив, що положення статті 188 ПКУ, не передбачають такої окремої складової бази оподаткування ПДВ, як «перевищення собівартості самостійно виготовлених товарів над фактичною ціною постачання (експорту)»; а правило, що «база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижчою від їх собівартості», застосовується для розрахунку бази оподаткування усієї операції без її поділу на окремі частини. Традиційно суд наголосив на важливості установлення в таких операцій їх ділової мети та економічного ефекту.
Отже, якщо в господарській операції з експорту товарів і послуг їх ціна нижча за звичайну, то за умови, що наслідком такої операції для експортера є певний економічний ефект, — на таку «різницю» не потрібно нараховувати 20% ПДВ.
Строки для зарахування валютної виручки. Почнемо з хорошої новини. Із 29 липня цього року Національний банк України подовжив граничний строк для розрахунків за операціями з експорту й імпорту товарів із 90 днів до 120 (постанова НБУ від 28.08.2016 №361, далі — Постанова №361). Звертаємо увагу — якщо на момент набрання чинності Постановою №361 не закінчився 90-денний строк розрахунків за операціями з експорту й імпорту товарів, то такі розрахунки здійснюються у строк, що не перевищує 120 календарних днів. Оскільки, відповідно до статті 58 Конституції України, закони й інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність. Це означає, що до події або факту застосовується той закон (нормативно-правовий акт), під час якого вони настали або відбувалися.
Штрафні санкції за порушення валютного законодавства. Їх застосовує виключно Національний банк України (відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної в Постанові від 07.02.2012 у справі.
У разі порушення 120-денного строку зарахування валютної виручки за кожен день прострочення нараховується пеня в розмірі 0,3% суми неодержаної виручки в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті).
Слід зауважити, що в разі прийняття Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання останнім строків, передбачених експортним контрактом, то пе ребіг 120-денного строку встановленого Національним банком України зупиняється, і пеня за їх порушення в цей період не сплачується. Тому в таких експортних контрактах важливо прописувати реальну підсудність, де підприємство в разі виникнення проблеми дійсно зможе судитися.
Андріана Мартинів, юрист ЮФ «ОМП»
газета “АгроМаркет”, жовтень 2016 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у газеті “АгроМаркет” та інтернет-сторінці газети за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
AgroTimes
