Ефективний пристрій для ущільнення та пресування зрізаних виноградних лоз можна виготовити силами ремонтної майстерні господарства.
Промислове вирощування винограду передбачає регулярне обрізування лоз. Відповідно до технології у виноградниках України щороку зрізують 120–160 тис. тонн лози, з урахуванням розкорчованих насаджень маса такої лози сягає 500 тис. тонн. Теплотворна здатність такого обсягу побічної продукції є еквівалентною 100–120 тис. тонн кам’яного вугілля, або 6 млн. м³ природного газу.
Зі зрізаних лоз можна отримувати користь, однак в Україні майже всіх їх вигрібають за межі виноградника та спалюють, завдаючи тим лише шкоди довкіллю.
Традиційне збирання галузок
Зазвичай зрізану з двох сусідніх рядів лозу скидають в одне міжряддя, там її механізовано збирають спеціальним лозозбирачем, агрегатованим із трактором. Зібране вивозять на міжклітинні дороги, а звідти волокушами вигрібають за межі виноградника. У процесі збирання та волочіння галузки настільки переплітаються між собою, що відокремити якусь їх частину, наприклад для переробки, уже неможливо. Таким чином, доходимо висновку, що лоза, яка підлягає утилізації, не повинна ні згрібатися в міжряддях, ні волочитися. Якщо метою є подрібнення та подальша переробка лози, то лише розосереджена по міжряддю вона стає придатною для механізованого підбирання, подрібнення, навантаження, перевезення тощо.
За своїми фізико-механічними властивостями зрізана виноградна лоза є неоднорідним матеріалом. Однорічні пагони різняться за товщиною та довжиною. Пружність зрізаної лози суттєво змінюється з її вологістю. Слід зазначити, що під час обрізування також видаляються й багаторічні рукави, а вони товстіші, і їх потім важко пресувати. Часто в міжряддях разом зі зрізаною лозою потрапляють уламки шпалерних опор (дерев’яні, а то й залізобетонні), шматки обірваного шпалерного дроту тощо. Це слід брати до уваги під час вибору обладнання для утилізації зрізаної виноградної лози.
Слід зважати й на те, що через різну силу росту кущів їх пропуски, зрізана лоза в просторі міжрядь розподіляється нерівномірно, а тому й нерівномірно подаватиметься до робочих органів лозозбирача, що може переривати чи порушувати роботу машини.
Зазвичай початок обрізання виноградників припадає на другу половину січня та лютий — оцінити збереженість вічок і правильно визначити навантаження кущів можна тільки після піку холодів. Це створює певні труднощі, бо лози не можна надовго лишати в міжряддях. У цей час ґрунт може бути вологим або й укритим снігом, тому лози швидко мокрітимуть чи покриватимуться льодом — такий матеріал потім буде трудніше переробити.
Основні вимоги до машини для тюкування виноградної лози можна описати так:
Традиційні лозозбирачі
На сьогодні відомі як закордонні, так і вітчизняні конструкції машин для підбирання та подрібнення виноградної лози. Зокрема, прес-підбирач традиційної конструкції Quick Power MP400/S підбирає зрізану лозу з міжрядь і пресує її в рулони діаметром 0,4 м і завширшки 0,6 м.
Середня продуктивність таких прес-підбирачів близько 100 рулонів на 8-годинну зміну. Якщо з маси зрізаних лоз ретельно видалити товсті рукави, уламки шпалерних стовпів і обірваного дроту, продуктивність таких машин можна збільшити вдвічі, до 200 рулонів на 8-годинну зміну. Однак таку масу лози дає обрізування лише одного гектара сучасних виноградників. За такої продуктивності машин процес тюкування лози на великих площах виноградників є дуже розтягнутим у часі, і його застосування виправдане лише для малих виноградарських господарств і для забезпечення паливом котелень невеликої потужності.
Іншим недоліком є те, що ці машини мають складну конструкцію з великою кількістю рухомих деталей, а отже, низьку експлуатаційну надійність. З урахуванням високої вартості таких машин (від 150 тис. грн) їх застосування під час утилізації лоз промислових виноградників не має перспектив.
Оптимальні збирачі лози
Аналіз технології обрізування виноградників, конструкцій підбирачів — подрібнювачів і підбирачів — пресувальників дає підстави запропонувати схему пристрою для ущільнення та пресування виноградної лози.
Пристрій (рис. 1) має складатися з ущільнювальної камери (1) у формі прямого конуса та пресувальної камери (2) у формі циліндра. Всередині конуса розташовується конічна спіралеподібна пружина (3), яку жорстко закріплено на фланці (4) із приводним хвостовиком (5).
На циліндр (2) «гармошкою» одягнуто рукав із синтетичної сітки, мішковини або поліетилену. Вихід із циліндра (2) перекритий підпружиненою та рухомою перегородкою (6).
Технологічний процес пресування лози відбувається так: спіраль (3) із фланцем (4) і хвостовиком (5) починає обертатися в такому напрямку, що витки спіралі «біжать» до циліндра (2); у завантажувальне вікно конуса подається лоза, витки спіралі її захвачують і переміщують до циліндра (2). Завдяки формі конуса та кроку спіралі лоза ущільнюється в десятки разів і спіраллю проштовхується в циліндр (2).
Рис. 1. Принципова схема пристрою для ущільнення та пресування виноградної лози:
1 — ущільнювальна камера; 2 — камера пресувальна; 3 — пружина конічна спіралеподібна; 4 — фланець; 5 — хвостовик приводний; 6 — перегородка; 7 — вікно завантажувальне.
Наступна порція лози також ущільнюється, дістається циліндра, проштовхує далі першу порцію лози і т. д. Коли лоза досягає перегородки, то починає пресуватися в циліндрі. Ступінь пресування лози визначатиметься як жорсткістю конічної пружини (спіралі), так і опором перегородки. Коли сила проштовхування лози спіраллю переважатиме опір перегородки, остання почне віддалятися від циліндра разом із «рукавом». Лоза, що виштовхуватиметься із циліндра, відразу потраплятиме у «рукав». Цей процес триватиме доти, доки вистачає «рукава». Далі «рукав» із лозою відокремлюється, і процес продовжується.
Запропонований пристрій для пресування лози дає змогу:
Виготовлений макетний зразок пристрою для пресування виноградної лози та проведені імітаційні випробування показали обнадійливі результати. Подальші роботи необхідно спрямувати на поєднання відомих підбирачів лози із запропонованим пристроєм.
Підібрана й упакована лоза транспортабельна, може спалюватися рулонами у твердопаливних котлах, перероблятися на паливні пелети, а також може бути сировиною для виготовлення нетрадиційних будівельних матеріалів. Такий досвід має одне з одеських комерційних підприємств — із лози виготовляють композиційний матеріал лозоліт.
Михайло Савін, канд. техн. наук
Андрій Кувшинов, канд. техн. наук
Анатолій Сапожніков, канд. техн. наук
Григорій Возняк
ННЦ «Інститут виноградарства і виноробства ім. В. Є. Таїрова» НААН України
журнал Садівництво по-українськи, жовтень 2014 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі Садівництво по-українськи та інтернет сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
Садівництво по-українськи
