Агромаркет

У центрі уваги — врожай

У центрі уваги — врожай

За якими цінами сьогодні продають зернові ранньої групи? Які перспективи у кукурудзи? Чи мають аграрії підстави диктувати ринку свої умови? Хоча у світі поки що превалюють мінорні тенденції, в Україні за перший місяць нового сезону бачимо зростання цін. Чому склався такий тренд і за ким буде останнє слово, «АгроМаркет» з’ясовував у експертів.

 

Позитивні прогнози в негативних обставинах

 

Окрім ранніх зернових, збирання яких уже на фінішній прямій, у центрі уваги аграрної спільноти — стан пізніх зернових й олійних культур. «На новий зерновий сезон Міністерство аграрної політики та продовольства України, незважаючи на песимістичні прогнози міжнародних експертів, дає оптимістичну оцінку. Україна намолотить близько 60 млн тонн зернових культур. За стабільного рівня внутрішнього споживання у 27 млн тонн і високої конкуренції на світовому ринку, експорт, за попередніми підрахунками, становитиме 34–37 млн тонн», — заявив очільник МінАПіП.

 

Тим часом Гідрометцентр обновив свій прогноз, згідно з яким Україна має всі шанси зібрати 60,5 млн тонн нового врожаю, — насамперед за завдяки кукурудзі (26,5 млн тонн за середньої врожайності 62 ц/га). Ще вищі очікування щодо врожаю кукурудзи (27 млн тонн) озвучила аналітик агентства «ААА» Марія Колесник.

 

Такі показники дозволяють говорити, що в умовах військових дій на сході країни й анексії Криму ми зможемо зібрати один із рекордно високих урожаїв зернових за всю історію незалежної України. Нагадаємо, абсолютний рекорд із валового збирання зернових і зернобобових (63,8 млн тонн: із яких 24,1 млн тонн — пшениці, 9,04 млн тонн — ячменю, 28,45 млн тонн — кукурудзи) було зафіксовано торік. А в 2015-му, згідно з відкоригованим прогнозом Гідрометцентру, Україна має всі шанси зібрати 60,5 млн тонн зерна — насамперед, 26,5 млн тонн кукурудзи за середньої врожайності 62 ц/га. Непогані перспективи в сої, що фактично стала проривом останніх сезонів і навіть почала відтісняти з лідерської позиції кукурудзу, про що свідчить збільшення посівних площ під цією культурою. Якщо у 2014 році соєвими бобами було засіяно 1,8 млн га, то у 2015-му — вже 2 млн га. За даними «Держзовнішінформу», експорт цієї культури в новому сезоні може зрости до 2,5 млн тонн.

 

Що збираємо й за скільки продамо

 

Утім, кукурудза й олійні культури — це лише перспектива, і свої прогнози аналітики роблять з огляду на поточні погодні умови (а це в наших широтах вельми перемінлива складова). Тим часом ринок готовий рахувати врожай ранніх зернових і зернобобових культур. Їх, за даними МінАПіП, планують зібрати на площі 10,1 млн га. Зокрема, 6,8 млн га — пшениці, 2,8 млн га — ячменю. Через несприятливі погодні умови темпи жнивування відстають від торішніх показників приблизно на тиждень. Дощі вплинули й на якість збіжжя: на початку сезону мали місце сажка та грибні хвороби ранніх культур на півдні. І все ж, за прогнозами експертів, обсяги продовольчого зерна в загальному валу становитимуть 50–60%.

 

Щодо врожаїв, то цього року Україна виконала, а беручи до уваги важкі фінансові умови, й перевиконала план. Причин турбуватися про продовольчу безпеку й експортний потенціал наразі немає — у засіках уже понад 27 млн тонн ранніх зернових і зернобобових. Тепер головне питання, а за якими цінами готові продавати зерно українські аграрії.

 

Насамперед експерти кажуть, що на формуванні ціни відіб’ється суттєве подорожчання ресурсної бази, в першу чергу мова йде про ЗЗР, імпортне насіння, паливо та добрива.

 

«Волатильність курсів валют також є ключовим фактором у формуванні цін на зерно та надає їм підтримку», — впевнений аналітик зернового ринку ІА «АПК-Інформ» Андрій Купченко. Також експерт зауважив, що цьогоріч слід очікувати збільшення спреду між цінами на продовольче та фуражне зерно.

 

Ще одним із найвагоміших чинників учасники ринку називають вплив цін на світовому ринку. «Україна перебуває під впливом глобального ціноутворення. Проте тут варто зазначити певну дилему: з одного боку, світові цінові тренди мають традиційно знижувальний характер у міжсезонні, а з другого — економічна доцільність для аграріїв (можна казати, що за поточних цін досягнуто мінімальний поріг прибутковості для сільгоспвиробників). Таким чином, суттєвого зниження цін очікувати не слід, а ось планомірне зростання вже восени — цілком вірогідне», — пояснює аналітик.

 

Аналітик агенції «ААА» Марія Колесник вважає, що великі перехідні залишки та добрий урожай усе ж таки спонукатимуть сільгоспвиробників до продажу пшениці й інших зернових (крім низки нішевих культур, таких як гречиха). Що ж до цін для всієї групи зернових експортно-орієнтованих культур і насамперед кукурудзи, то їх диктуватиме світовий ринок. Зокрема, коли йдеться про кукурудзу, слід орієнтуватися на ціни Чиказької біржі, а нині вони знижуються.

 

Тим часом, на думку Андрія Купченка, реалізуватимуть продовольче зерно лише за потреби, намагаючись його притримувати до більш прийнятної цінової кон’юнктури.

 

Тут і далі діє логіка про те, що в умовах нестабільного курсу краще тримати ліквідність у товарі, ніж у грошах.

 

Хай як дивно, на ринку пшениці та ячменю наприкінці липня поточного року фіксувалося зростання цін на пшеницю всіх класів. Насамперед, такі тенденції формували аграрії, що не поспішали продавати зерно. Так, продовольчу пшеницю сільгоспгосподарі готові продавати за 3400–3500 грн/т на умовах франко-елеватор, приблизно за такими самими цінами на внутрішньому ринку її готові були купувати, але на умовах СРТ. Експортери ж на лінійних елеваторах правили 3150–3300 грн/т на умовах франко-елеватор.

 

А на східному фронті…

 

Особлива ситуація склалася у східному регіоні. Зокрема, аграрії Луганської та Донецької областей на початку сезону стикнулися з тим, що переробники, трейдери й Аграрний фонд не надто поспішають купувати збіжжя нового врожаю, хоча ціни у цих областях — одні з найнижчих в Україні. Аграрії ж готові реалізувати продовольче зерно по 2900 грн/т, але з місця. І хоча нині ситуація частково вирівнялася, суттєво закупівлі в регіоні не зросли. Утім, а чого дивуватися: через складну ситуацію (а деякі навчені гірким досвідом минулого року) трейдери й експортери не виявляють бажання купувати зернові нового врожаю на умовах самовивезення з господарства. Зрозуміло, що сільгоспвиробники все одно продаватимуть зерно, проте ціновий тренд формуватиме зерновий клин урожаю 2016 року.

 

 

Ольга Воздвиженська

газета “АгроМаркет”, серпень 2015 року

  

 

Усі авторські права на інформацію розміщену у газеті “АгроМаркет” та інтернет-сторінці газети за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».

ЧИТАЙТЕ БІЛЬШЕ