Агромаркет

Три випробування для ДПЗКУ

Три випробування для ДПЗКУ

ДПЗКУ є однією з найскандальніших держустанов в українському АПК. Жодного разу з часів заснування у 2011 році ця компанія не закінчила «у плюсах». Які завдання ставить перед собою ця структура, та чи варто очікувати на виконання китайських домовленостей наступного маркетингового року, дізнавалися журналісти газети «АгроМаркет».

  

Відповідно до планів трирічної давності, нинішнього 2015-го корпорація ДПЗКУ мала вийти на експорт понад 5 млн тонн зерна на рік й отримати чистого прибутку понад 2 млрд дол. Проте амбітні плани поки що не були реалізовані, навпаки, ДПЗКУ отримала збитки на рівні 3,6 млрд грн за три фінансові роки. Новий очільник ДПЗКУ Борис Приходько переконаний, що корпорація може генерувати прибутки, проте для цього треба вирішити кілька важливих питань, на яких він наголосив на «Аграрному Зерновому форумі», що відбувся в Києві наприкінці червня.

 

Зняти китайське питання

 

Ще 2012 року ДПЗКУ домовилося з Експортно-імпортним банком Китаю про отримання кредиту в 1,5 млрд дол., який планувалося спрямувати на закупівлю зерна для його експорту за торговими угодами з КНР. Оператором із китайської сторони за цим контрактом, розрахованим на 15 років, виступила Китайська національна корпорація машинної промисловості та генеральних підрядів (ССЕС). Проте на сьогодні з тим, щоб стабільно поставляти в Китай продукцію, існують проблеми.

 

Ринок Китаю для України дуже важкий, але водночас стратегічно важливий і цікавий. Перехідні запаси, наприклад, по кукурудзі у цій країні становлять 140–160 млн тонн, що приблизно 80–90% річного обсягу споживання у цій країні. Згідно з аналізом USDA і китайських аналітиків загальний імпорт кукурудзи в КНР поточного маркетингового року становитиме 3–4 млн тонн. 

 

Усередині цієї країни ціни на кукурудзу також дуже високі — це мотивує тамтешніх фермерів до вирощування культури. Проте китайські ціни актуальні лише всередині держави — ні Аргентина, ні США, ні решта країн ці преференції не отримають, адже мито на ввезення кукурудзи в Китай становить 65%. Крім того, китайський уряд щорічно узгоджує квоту на ввезення 24 млн тонн кукурудзи з пільговим митом в 1% для трейдерів із Центральної Європи. Саме під цю квоту потрапляє й Україна, хоча зерно в Китай завозиться за звичайною ціною, що не вища за ринкову.

 

Партнери ДПЗКУ із Китаю, а це Китайська національна корпорація машинної промисловості й генеральних підрядів, мають усі шанси для отримання квот у розмірі 1,5–2 млн тонн, а ДПЗКУ — поставити цей обсяг у Китай. Відповідно до цього обсягу ДПЗКУ й буде купувати зерно в аграріїв. Прогнозується, що конкуренція на внутрішньому українському ринку за кукурудзу між трейдерами різних масштабів діяльності буде досить високою. За 2014/15 МР експорт зерна ДПЗКУ становитиме близько 2,7 млн тонн, зокрема, й 1,6 млн тонн кукурудзи й 100 тис. тонн ячменю поставлені в Китай. Наступного маркетингового року корпорація планує експортувати близько 3 млн тонн зернових культур.

 

Прибрати проблеми логістики

 

За минулий рік ДПЗКУ закупила 1,9 млн тонн зернових на чужих елеваторах, заплативши їм за послуги понад 300 млн грн. Таким чином, ДПЗКУ фактично інвестувала ці гроші у своїх конкурентів. До того ж відбувалося це через дві посередницькі структури, які фактично вимивали гроші з компанії. Цього року компанія робитиме ставку на власні елеватори. Також наголошуватиме на закупівлях у господарств, що розташовані в безпосередній близькості до цих елеваторів. Таким чином компанія планує мінімізувати логістичні ризики, контролюючи якість зерна й не «вимиваючи» оборотні кошти корпорації.

 

У разі оптимізації логістичних процесів у корпорації, за словами Бориса Приходька, можна досягнути перевалювання у 2,8–3 млн тонн, користуючись власними терміналами (Одеський зерновий термінал і Миколаївський портовий елеватор). Виходячи з перспектив збільшення експорту до 5 млн тонн зернових, ДПЗКУ веде перемовини з власниками й інших портових терміналів. Нині активно відбувається переговорний процес з комерційними терміналами, через які корпорація планує перевалити 1–2 млн тонн зерна.

 

Купувати більшими партіями

 

 

У ДПЗКУ не приховують, що купуватимуть у виробників лише експортоорієнтовані культури. У першу чергу трейдера цікавитимуть ранні зернові — ячмінь і пшениця. Початкові ціни закупівель ячменю вже сформовані — ДПЗКУ даватиме за нього 3300 грн/т. Однак найбільші обсяги експорту за планами корпорації припадуть на кукурудзу. Зрозуміло, що, враховуючи великі перехідні запаси на внутрішньому ринку, а також сприятливу погоду для формування нового врожаю, дуже привабливої ціни на кукурудзу чекати не варто. І в ДПЗКУ наголосили, що не пропонуватимуть набагато вищої ціни, щоб «перебити» конкурентів.

 

У цій ситуації очільник корпорації радить аграріям об’єднуватись, адже більші партії отримають цінову премію у 8–10 дол/т. Різниця в продажі 50 тис. тонн зерна або 10 тис. тонн напряму відбивається на прибутковості трейдера, бо враховується вартість фрахту. «Пропонуючи більші партії зерна, ви даєте трейдеру більше переваг працювати саме з вами, — наголосив Борис Приходько, — замість того, аби бігати й шукати інші партії на елеваторах для комплектації відвантаження, та можливість логістичної економії. Економлячи час на пошук партії, трейдер може відразу відвантажити партію у будь-яку екзотичну країну й дати кращу ціну продавцеві».

 

Перевагою роботи виробника із ДПЗКУ він назвав швидкість оплати йі пообіцяв, що гроші за зерно будуть сплачені на наступний день після оформлення складської квитанції. З форвардами ситуація є дещо складнішою, оскільки китайська сторона вимагає цілий пакет документів. Також Борис Приходько повідомив, що цього року може бути також утруднена процедура спотових контрактів, проте поки що ці зміни не набрали чинності.

 

 

Ірина Глотова

газета “АгроМаркет”, липень 2015 року

  

Усі авторські права на інформацію розміщену у газеті “АгроМаркет” та інтернет-сторінці газети за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».

ЧИТАЙТЕ БІЛЬШЕ