Ветеринарний лікар агрофірми «Пісчанська» поділився досвідом роботи з молочним поголів’ям, від якого отримують молоко ґатунку екстра.
|
| Костянтин Джуман, головний ветлікар агрофірми «Пісчанська» |
ТОВ агрофірма «Пісчанська» була заснована у 2000 році й сьогодні є найбільшим виробником товарного молока ґатунку екстра на Харківщині. Підприємство має статус племінного репродуктора з розведення великої рогатої худоби чорнорябої породи, а також проводить голштинізацію. Наразі в господарстві 98% корів чистокровної голштинської породи. Агрофірма також вирощує зернові й виробляє насіння, де застосовує сучасні інтенсивні технології вирощування сільськогосподарських культур (технології ноу-тил і мінімального обробітку ґрунту). Господарство почало свою діяльність з оренди земель, на яких вирощували сільськогосподарські культури, а з 2004 року керівництво ухвалило стратегічне рішення про розвиток молочного напряму тваринництва. І вже сьогодні загальна кількість поголів’я ВРХ становить 2155 голів, із них 1022 голів — дійних.
Окрім того, ТОВ агрофірма «Пісчанська» працює над соціальною складовою: за нею закріплено садок і кілька шкільних закладів, транспорт і проживання для їхніх працівників, безкоштовне харчування. Зважаючи на вагомий внесок ТОВ агрофірми «Пісчанська» у розвиток місцевого тваринництва, ми вирушили на зустріч з її головним ветеринарним лікарем Костянтином Джуманом. Він приділив нам час і відповів на кілька запитань.
— Пане Костянтине, розкажіть про інфраструктуру господарства.
— На території агрофірми розташовано шість корпусів по 220–250 голів великої рогатої худоби, у трьох утримується основне стадо — дійне та маточне поголів’я, ще у трьох — молодняк до 6 місяців. Тварини утримуються як прив’язно, так і вигульним і безприв’язним способами. Молодняк великої рогатої худоби від народження й до трьох місяців живе в індивідуальних будиночках. Осіменяємо корів молочного стада імпортною спермою високопродуктивних биків-плідників із селекційним індексом не менше як +1000. Завдяки цьому ми можемо прогнозувати показники продуктивності корів, екстер’єрну оцінку тощо. На кожен виробничий етап у господарстві є свої технологічні карти. Всі процеси поділено на блоки. Так, блок ветеринарії проводить лікування та профілактику захворювань тварин, блок зоотехніки — стежить за умовами утримання й контролює годівлю, блок керування — опікується функціональними обов’язками робітників ферми, що викладені у виконавчому листі, до якого додаються протоколи лікування тварин, препарати, дози тощо, а потім усе це перевіряється. Є сучасний доїльний зал з індивідуальним обліком виробництва молока від кожної корови, а також танки охолодження. Найближчим часом планується ввести в експлуатацію систему доїння «велика карусель» на 80 голів, сьогодні працює система «паралель».
— Які на сьогодні виробничі показники по господарству: надої, обсяги виробництва, жир, білок?
— За підсумками 2017 року показники були такими: рівень надою молока — 10 120 кг на одну фуражну корову на рік, на одну дійну корову — 10 500 кг, середньодобовий надій молока — 30 тис. літрів. Хочу зауважити, що останній показник підвищився в 3,5 раза, завдяки племінним тваринам із високими генетичними показниками й системному проведенню комплексу заходів щодо підвищення продуктивності корів (вибракування в стаді, осіменіння спермою канадських виробників тощо), а також збалансованій годівлі, зокрема із застосуванням кормів, заготовлених у нашому господарстві. Показники молока такі: жир — близько 3,85%, білок — 3,34%, соматика — 130–150 тис./см?. Таких високих показників ми досягаємо тому, що на нашому комплексі є програма керування стадом, тобто кожна корова має чип, і всі виробничі показники передаються оператору на комп’ютер, що дозволяє вчасно відстежувати проблеми й розв’язувати їх на ранніх стадіях.
 |
— Опишіть схему вакцинопрофілактики.
— На підприємстві особливу увагу приділяємо вакцинопрофілактиці, бо поголів’я худоби дороге і його багато. Беремо вакцини зазвичай у перевірених постачальників, у яких товар на стабільно високому рівні щодо якості та безпеки. Так, вакцини ми купуємо дорогі, але вони дають 100% захисту від інфекційних захворювань і зменшують ризик виникнення вторинних бактеріальних інфекцій. Першу вакцинацію молодняку ми робимо у віці до двох місяців згідно із серологічними дослідженнями крові комплексною тривалентною вакциною проти інфекційного ринотрахеїту, парагрипу та вірусної діареї. Днів через десять здаємо кров на наявність антитіл у Київську або Дніпропетровську державні лабораторії ветеринарної медицини. Вакцинацію проти туберкульозу робимо всьому маточному поголів’ю та молодняку старше 6 місяців. Ревакцинуємо тварин згідно з інструкцією постачальника вакцин.
— Як обираєте постачальників ветеринарних препаратів?
— Одразу слід зазначити, що сьогодні на ветеринарному ринку дуже багато препаратів різних виробників, які відрізняються за ціновою політикою, якістю, дозуванням тощо. Проте я у своїй практиці дотримуюся принципу оцінки дії ветеринарних препаратів за їхньою ефективністю, підтверджуючи це власним досвідом. Ми постійно експериментуємо в господарстві щодо ефективності препаратів і їхніх аналогів. Це зовсім не важко: виділяємо кілька тварин, застосовуємо препарат згідно з рекомендаціями постачальника, а через кілька днів бачимо ефект. Однак перед застосуванням антибіотиків ми обов’язково робимо в лабораторії тест на чутливість. І якщо бачимо, що експеримент дав позитивний результат (понад 70%), то можемо сміливо застосовувати препарат, а якщо менше за 70–60%, то, виходить, препарат показав свою низьку ефективність, і господарство його не закуповує. Про новинки на українському ринку ветпрепаратів ми також дізнаємося на конференціях, семінарах, форумах, переймаємо досвід інших господарств, а також колег.
— Як ви забезпечуєте тварин кормами?
— Наше господарство кормами забезпечує себе самостійно, бо ще вирощуємо зернові. Є насіннєвий завод, на якому акредитована лабораторія з перевірки якісних показників усіх необхідних культур (кукурудза, жито, соя тощо). Рецептуру для годівлі тварин розробляє головний консультант господарства, а завідувач кормоцеху відповідає за закладання кормів, зберігання й розміщення готового продукту в силосних траншеях, а також за наявність соєвого шроту, дерті тощо. Паралельно досліджуємо корми як в українських лабораторіях, так і за кордоном за детальнішим аналізом якісних показників ще й тому, що ми є експортерами зернових.
— Чи вдається заощаджувати, вирощуючи велику рогату худобу?
— Звичайно, економія має бути раціональною. По-перше, на сьогодні наше господарство повністю перейшло на енергоощадні лампи. Спочатку було витратно їх придбати, але економічний ефект є. По-друге, ми намагаємося все автоматизувати, наприклад, тільки потемніло в корівнику — автоматично ввімкнулося освітлення. Також плануємо найближчим часом поставити біогазове обладнання з переробки відходів тваринництва та сільськогосподарських відходів для отримання теплової та електричної енергії. Також біогаз із гною дозволяє суттєво заощадити на мінеральних добривах. Підраховано, що одна дійна корова залежно від породи дає від 30 до 70 кг гною на день, а виробництво біогазу з тонни гною становить у середньому 20 кубометрів.
— До речі, як розв’язуєте проблему опалення в приміщеннях через суттєве подорожчання природного газу?
— По суті, опалення в корівнику потрібно не так дорослим тваринам, як новонародженим телятам. У перші дні життя ми утримуємо їх під інфрачервоною лампою. А все інше поголів’я вирощуємо так званим «холодним способом», тобто без опалення. Тварина поїдає корму більше, 20% енергії йде на обігрів, а 80% — на продуктивність, і тому в холодний період року господарство зазвичай отримує більше молока.
— За якими показниками перевіряєте якість молока? Є власна лабораторія чи куди-небудь відправляєте?
— У нас є своя лабораторія, де перевіряємо якісні показники (вміст жиру та білка, кількість соматичних клітин, сухий знежирений залишок, кислотність, ступінь чистоти, бактеріальну забрудненість). Для перевірки паралельно робимо лабораторні аналізи ще в Дніпропетровській державній лабораторії ветмедицини, а також періодично визначаємо показники безпечності молока (вміст солей важких металів, антибіотиків, пестицидів, радіонуклідів). Тому що виготовляємо молоко ґатунку екстра за дуже жорсткого контролю з подальшою реалізацією на молокопереробні заводи, які є визнаними лідерами молокопереробної галузі України. Це, зокрема, ПАТ «Кременчуцький міськмолокозавод» (ТМ «Данон»), ПАО «Комбінат Придніпровський» (ТМ «Злагода»), ТОВ «Сандора», Харківський молочний комбінат тощо.
— Чи має господарство міжнародну сертифікацію — GMP, ISO, ХАССП?
— На сьогодні у тваринництві впроваджено систему аналізу ризиків і критичних контрольних точок — ХАССП. Через те, що ми працюємо з підприємствами, які експортують свою продукцію, то нам треба було перейти на вищі вимоги щодо виробництва товарного молока. Спочатку було важко, але ми чітко розуміли: якщо ми не перейдемо на цей рівень, то можемо просто «зійти з колії» і більше не працювати. Наприклад, компанія «Данон» постійно, один раз на місяць, проводить у нашому господарстві аудиторські перевірки щодо молочного обладнання та лабораторії, перевіряє протоколи лікувань тварин, умови їх утримання й навіть те, як виростили корм для них.
— Пане Костянтине, розкажіть, які плани в агрофірми на майбутнє?
— Керівництво господарства запланувало розширятися та збільшувати кількість поголів’я. Найближчим часом розпочнеться будівництво другого комплексу закритого типу з крос-вентиляцією, де тварини перебуватимуть від народження до вивозу на м’ясозабійний пункт. І, як раніше вже було зауважено, плануємо поставити біогазове обладнання на підприємстві — це вирішить багато питань як з опаленням, так і з електроенергією. Ще один задум керівництва — побудувати свій переробний цех для виготовлення молочної продукції під власною торговою маркою.
Дякую за цікаву та змістовну розмову! Бажаємо втілити всі плани цього року.
Наталія Жейнова
журнал “The Ukrainian Farmer”, червень 2018 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “The Ukrainian Farmer” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
The Ukrainian Farmer
