Щоб домогтися справді органічного результату в агровиробництві, самої лише бізнес-моделі недостатньо.
Ставлення до органічного виробництва нині неоднозначне. І в чомусь скептики таки мають рацію. А втім, нехай там що вони кажуть, цей бізнес в Україні вже відбувся. Наразі актуальне питання — як його вести і що для цього потрібно.
Від «програми-мінімум» до «програми-максимум»
Прагнучи перейти на органічне виробництво, агрокомпанія у ЄС замовляє розробку документації. Інспектори, що приїжджають у господарство, досліджують його й розробляють фермерові дорожню карту — так званий OrganicActionPlan, — розповідає про європейську практику директор НВО «Інститут органічного виробництва» Олексій Качковський. — Якщо господар погоджується працювати за цим планом, держава виділяє йому фінансову допомогу — безвідсотковий кредит на перших три роки, доки в підприємства триває перехідний період (перехід земельного банку від традиційного виробництва до органіки, коли хімічні добрива вже не застосовують).
|
В Україні процес дещо довший. Кожному, хто переходить до органіки, доводиться проходити непростий шлях. Крок за кроком амбітні виробники формують нові підходи до свого бізнесу. Досвіду доводиться набувати методом проб і помилок. Утім, як зізнаються, воно того варте.
1. Змінити мислення всієї команди
Для організації органічного виробництва недостатньо лише бажання керівника — хтось має його втілювати в життя. Щоправда, нині таких фахівців не випускає жоден інститут. Типовий випадок: агрономи не мають потрібних знань і завзято опираються змінам, саботують «дивні», на їх погляд, розпорядження керівника. Часом доходить навіть до звільнення. Як цьому зарадити? Передусім перенавчити персонал. А ще — передавати людям своє натхнення. Якщо для когось органіка — це просто бізнес-ідея, що несе нові можливості для бізнесу, то зазвичай такий концепт не спрацьовує. Має бути віра в органічну ідею.
(!) Органічна філософія крок за кроком стає стилем життя всієї команди
2. Оздоровити ґрунти
Ми маємо цінні українські чорноземи, але їх можна дуже легко знищити. Комерційна сівозміна виносить гумус із ґрунтів, що з роками призводить до їх виснаження. Коли виробник заходить в органіку, то повинен змінити своє ставлення самого поняття «ґрунт». В органіці ґрунти — це імунна система рослини, яку слід оздоровлювати. А лабораторні дослідження дають інформацію про те, які організми підтримують здоров’я ґрунту, які йому шкодять і як підтримувати між ними баланс. Якщо ґрунт живий, то й рослина жива. І це органіки називають справедливим ставленням до ґрунту.
(!) Здоровий ґрунт поліпшує здоров’я бізнесу
3. Господарювати системно
На поганих ґрунтах органічний виробник має не останнє забрати у природи, а правильно змінити цей ґрунт, щоб мати можливість працювати багато років і вдосконалювати своє виробництво. Скажімо, на малопридатних для сільського господарства ґрунтах у південній Німеччині люди відразу ж започаткували тваринництво, вирощували на цих землях фураж для своїх корів, уносили добрива на поля, відновлювали ґрунти за допомогою кормових культур — люцерни та конюшини. І лише тоді, коли ґрунти почали поліпшуватися, вони перейшли на вирощування культур із більшою доданою вартістю.
(!) Системність підходів — запорука сталого бізнесу
4. Подбати про контроль
В органічному землеробстві «швидка допомога» не діє: якщо не запобігти проблемі завчасно, то втрати врожаю неминучі. Наприклад, на півдні пішли рясні дощі й на колосках взялася гниль. Спеціальні засоби захисту рослин, дозволені в органічному виробництві, слід уносити в дуже короткий термін після купівлі. В іншому разі вони втратять свої корисні властивості, й рослину не врятують. Зважаючи на такі деталі, потрібно відпрацювати механізм контролю за своєчасним виконанням усіх технологічних операцій.
(!) Запобігати завжди простіше, ніж рятуватися від наслідків
5. Докласти більше зусиль
Інколи виробники скаржаться, що високомаржинальні культури не дають бажаної врожайності у їхній кліматичній зоні й ґрунти, що є в розпорядженні господарства, не придатні для вирощування цих культур. Відповідь консультантів завжди така: слід глибше з’ясувати проблему й докласти більше зусиль. Якщо органічний виробник не готовий удосконалюватися, нічого не вийде. Слід постійно вивчати й застосовувати на практиці новітні технології.
(!) Праця й технології гарантують органічний результат
6. Розробити довгострокову стратегію
В органіці неможливо досягнути бажаного за 1–2 роки. Втім, якщо робити все правильно, результат буде довготривалим і надійним. Як свідчить практика, із часом собівартість виробництва зменшується, а врожайність зростає. До того ж оздоровлюється екосистема господарства. Потреба в продукції такого рівня стає дедалі вищою. Відтак і премія за органічну якість становить 30–50%.
(!) Довгострокова стратегія веде до стабільного прибутку
7. Керувати за планом
Окреслюючи органічний план дій, передусім визначають можливі шляхи розвитку, де є маркетинг і збут. Як варіант, «програма-мінімум» із застосуванням тієї матеріальної бази й технологій, що є в наявності в підприємства, або ж «програма-максимум», якщо підприємство має можливість докупити рекомендоване обладнання, закупити інше насіння, перейти на дещо інші культури. Крім цього, є потреба системного дослідження ринку, оскільки саме запити й смаки споживачів формують остаточну пропозицію.
(!) План має бути орієнтований на кінцевого споживача
 |
Відкритим текстом про виклики
Наразі навіть дуже добре розроблений і деталізований план — це лише половина справи. Потрібно спеціально навчати й мотивувати виконавців.
Олексій Язиков — директор ТОВ «Жива Нива» з 2002 року працює без мінеральних добрив і вже понад вісім років вирощує органічну сою. Каже, що в органічному бізнесі є лише одна проблема — шкода від бур’янів значно більша, ніж від шкідників і хвороб. А втім, господар навчився давати собі із цим раду.
Передусім застосовує сорти, що можуть давати врожаї без підживлення й самостійно «долають» бур’яни, а строки посівів щодо загальноприйнятих відсуває на два тижні, щоб під час посівної культивації видалити бур’яни.
Тестуючи технологію ноу-тілл, Олексій розпочинав органічне господарювання на одному гектарі поля. На той час із бур’янами боролися, застосовуючи лише штригельну борону. Коли ж 5% площі катастрофічно заросло бур’янами, комбайнер спочатку зрізав верхівку лободи, залишаючи метр до землі, а вже за другим проходом збирав сою. До речі, оброблена за органічним методом культура, хоч і виросла в бур’янах, дала суттєво вищий урожай, ніж традиційна, — 3,2 проти 2,8 т/га. Нині в планах господаря — сертифікувати всі наявні площі, перевести на органік і запровадити нові культури — рапс і льон.
Як наголошує виконавчий директор бізнес-групи «Арніка» Олег Максак, це неабиякий виклик — переконати працівників, що необхідно дотримуватися внутрішніх органічних стандартів. «Найбільші граблі — не в складах і не в техніці — вони в голові!» — каже він. Загалом перехідний етап тривав мало не півтора року, а з багатьма відповідальними працівниками, що не захотіли змінюватися, довелося розпрощатися. Труднощі — ну як без них у процесі виробництва? Серед найпоширеніших — зачистка техніки, невідповідність складів, подолання недовіри з боку західних партнерів, несподівані результати лабораторії (невірні аналізи), похибки, після яких слід проводити внутрішнє службове розслідування щодо недотримання технології. Цим на підприємстві опікується внутрішня служба органічного контролю. А відповідні вимоги з боку партнерів і контрольних органів допомогли налагодити керування якістю під час виробництва органік-продукції.
Навіщо «знімати останню сорочку»?
Є важлива річ, яку слід усвідомити, перш ніж ставати на шлях органічного виробництва. Цей вид господарської діяльності певним виробникам… протипоказаний. Принаймні так вважає керівник регіонального підрозділу СГ «Органічна Україна» в західному регіоні «Органічна Україна Захід» Костянтин Січной. Своє переконання він аргументує тим, що багатьом фермерам бракує правдивої інформації про органічне виробництво. Тож його цілі, засоби й процеси вони сприймають у дещо спотвореному вигляді. Часом обізнаність господаря зводиться до однієї фрази: «Кажуть, що органічна продукція вдвічі дорожча». Є й такі, що за ідею готові «зняти із себе останню сорочку», проте через непідготовленість зазнають лише збитків. Тож консультанти прагнуть передусім дати вірогідну інформацію, а тоді переконатися, що результат переходу на органічне виробництво буде для господарства позитивним. І тільки після беруться за деталізацію бізнес-процесів. Однозначно робота з ризиками передбачає обмін досвідом на різних рівнях бізнес-інфраструктури. А найкращого результату можна досягнути лише в синергії всіх компонентів цієї комунікації.
Наталія Маєвська
газета “АгроМаркет”, квітень 2017 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у газеті “АгроМаркет” та інтернет-сторінці газети за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
AgroTimes
