Догляд за сливовим садом простіший, якщо вирощуваних сортів лише кілька й вони достигають протягом 2–3 тижнів.
Якщо яблуню українські садівники вже «освоїли», то стабільних напрацювань з інтенсивного вирощування сливи маємо небагато. Культура ж перспективна: посідає чільне місце в гастрономічних уподобаннях українців, непримхлива в догляді та добре почувається в різних кліматичних зонах.
За рекомендаціями щодо вирощування сливи журнал вирішив звернутися до практиків, які вже тривалий час опікуються такими садами. Розташоване у місті Баштанці Миколаївської області ТДВ «Зоря Інгулу» вирощує широкий спектр порід — яблуню, грушу, персик, абрикос, черешню, вишню, аличу, є там і слива. Головний агроном Костянтина Лукін працює в господарстві майже 20 років і завдяки впровадженню численних інновацій добре знаний у середовищі українських садівників. Він і погодився бути нашим гідом у царині сливових технологій.
Вибір сортів
Обирати сорти сливи та їх співвідношення в саду слід спираючись на плани з продажу. За інтенсивного вирощування на 3–4-й від посадки рік (вступ у планове плодоношення) гектар сливового саду здатен дати 20 т урожаю. Якщо господарство орієнтується на оптові продажі, то засаджена одним сортом ділянка має забезпечити оптову партію навіть у не зовсім сприятливий рік (або в молодому саду), коли врожай на 20–30% менший. Також садівник має чітко розуміти, що для нього є оптовою партією: 5, 10 чи 20 т.
У сливовому саду має бути щонайменше три сорти: у несприятливий рік це певною мірою рятуватиме від значного зниження врожаю, адже сорти по-різному реагуватимуть на стресові умови. Несамоплідні сорти потребуватимуть спеціального запилювача, ним може бути й один або краще два інших товарних сорти. Під більш цінний сорт можна відвести більше площі: наприклад, віддати йому 80%, а запилювачам — по 10%. Головне, щоб із врожаю кожного сорту можна було сформувати хоча б одну повноцінну оптову партію плодів.
Сорти мають бути стійкими до шарки — на нестійких хвороба здатна знищити весь урожай.
Бажано обирати крупноплідні сорти (щоб маса плодів обраного сорту була не меншою за 50 г).
Загалом на вибір сортів найбільшою мірою повинні впливати споживацькі симпатії, та те, наскільки насичений ринок (найчастіше — місцевий) плодами певних сортів. Із досвіду господарства: закупівельна ціна на плоди популярного сорту Стенлей, який вирощують нині багато господарств півдня України, є дещо нижчою. У цій зоні треба садити сорт, що достигає раніше або пізніше за сорт Стенлей.
На відміну від яблуні, в якої дуже коротке вікно збирання (оптимально 5-7 днів для кожного із сортів, і якщо йдеться про закладення на зберігання), збирання врожаю одного сорту сливи може тривати 1,5–2 тижні — плоди добре тримаються на дереві навіть після дозрівання, а для транспортування на великі відстані збирають ледь недозрілі плоди. Тривалість збирання легко спланувати: якщо врожай добрий, то за 8-годинний робочий день працівник здатен зібрати близько 500 кг плодів.
Фруктові конвеєри
Чи слід брати до вирощування велику кількість сортів, щоб сформувати тим фруктовий конвеєр? Садівнику, який розраховує на оптового покупця, цілком достатньо буде 3–4 сорти сливи, які достигатимуть протягом 2–3 тижнів. Такий сад вимагатиме простішого, більш однотипного для всіх сортів догляду, його врожай можна буде швидко зібрати й зосередитись на інших видах робіт. Чи будуть обрані сорти ранніми, чи середніми або пізніми — не важливо. Головне, щоб їхня продукція мала попит там, де плануються її продажі.
Для прикладу: загальна площа саду ТДВ «Зоря Інгулу» — 556 га, і кісточковим культурам там відведено половину — 281 га. Співвідношення площ під культурами таке: 85 га — персика, 60 га — абрикоса, 44 га — черешні, 37 га — вишні, 15 га — аличі та 40 га — сливи.
Сливу вирощують чотирьох сортів — Чачанську Лєпотіку, Чачанську Найбільшу, Блюфрі та Емпрес. Форма та вигляд плодів усіх чотирьох сортів така як в угорки — поки що саме такими є споживацькі симпатії.
Два сорти дозрівають перед сортом Стенлей, два — після, цим уникають конкуренції з плодами сорту Стенлей, що їх масово продають навколишні господарства. Сорт Стенлей мають у старих насадженнях, закладати ним нові сади не планують. Частка сорту Чачанська Лєпотіка невелика, але його плоди на ринку мають попит, тому збільшуватимуть його площі.
Схема садіння та формування
Молоді, 2009-го та 2011 року закладання сади сливи в господарстві посадили за схемою 5 × 3 м. Висота крони 3 м, проекція крони — овальна та витягнута вздовж осі ряду. Формування — веретено із широким нижнім ярусом. Для цього в саджанця на висоті 80 см лишали 3–4 скелетні гілки, усе, що вище, формували як класичне веретено з обростаючими гілками. Скелетні гілки нижнього ярусу утримують обростаючу деревину, за кілька років нижні яруси крон сусідніх дерев змикаються. Скелетні гілки нижнього ярусу — постійні, і слугуватимуть до кінця життя дерева.
Зрошення у сливовому саду не планували, тож підщепа була сіянцевою, щоб дерево могло забезпечувати себе вологою. Оскільки в Україні для сливи розповсюджена лише одна підщепа — алича, обирати особливо не доводилося.
Заклали й невелику дослідну ділянку — сорт Чачанська Найбільша на підщепі Угорка Вандергейма також за схемою 5 × 3 м. За п’ять років у дерев на цій підщепі нижні яруси крони в площині ряду зімкнутися не встигли. Угорка Вандергейма має меншу силу росту, і на ній можна закладати інтенсивніші сливові сади з більш щільною схемою посадки, зокрема, в умовах півдня України на богарі та за застосування трактора марки МТЗ — за схемою 4 × 2 м. У зонах із більшою кількістю опадів чи за наявності крапельного зрошення буде виправданою схема 4,5 × 2,5 м.
Загалом же ширина міжряддя у сливовому саду залежить від трактора, який там працює — техніка має вільно рухатися рядами під час обробітків. Відстань між деревами в ряді залежить від того, наскільки швидко планують сформувати плодову стіну та якою буде її висота. За малих відстаней у ряді слива буде високою — це сильноросла порода, і дерево прагнутиме сформувати притаманний йому від природи об’єм крони. Є сливові сади з висотою плодової стіни 4,5 м. Щоб збирати врожай у такому саду потрібна спеціальна платформа, а щоб виконувати захисні обробки — спеціальний обприскувач. Дати дереву достатньо місця в ряді — це дешевше й простіше, ніж купувати спеціальні обприскувачі та платформи. Проте сливовий сад із менш щільним розташуванням дерев у ряді довше нарощуватиме врожай, його потенційна врожайність також буде дещо меншою.
Саджанці
Саджанці повинні мати добре розвинену кореневу систему та висоту 1,6–1,8 м. Краще брати кроновані однорічки, в яких на висоті 80 см уже закладено 3–4 гілки першого ярусу крони — тоді молоді дерева буде простіше формувати. Проте цілком підійдуть і не кроновані однорічні саджанці. Головне, щоб садивний матеріал був однотипний і вирівняний за розмірами — це значно полегшить формування крони та забезпечить одночасний вступ дерев у плодоношення.
Закладати сад краще восени: слива є витривалою до зимових морозів, а от весняні суховії та ґрунтові посухи щойно висадженим деревцям дуже шкодять. Особливо це стосується південних областей, де весни більш спекотні.
Очікування
Сливовий сад, який розташовано на правильно обраній ділянці (не в низині, у захищеному від вітрів місці), зможе продуктивно плодоносити протягом 20–25 років. У сливи нема чітко вираженої періодичності плодоношення: весняні заморозки чи несприятливі умови запилення здатні лише дещо зменшити врожай.
Насадження на сіянцевій підщепі будуть ефективними як на богарі, так і за обладнання саду крапельним зрошенням. Останнє сприятиме швидшому вступу саду у товарне плодоношення та забезпечить на 25–30% вищі врожаї. Розміри плодів зрошуваного саду також будуть дещо більшими.
Якщо йтиметься про застосування вегетативних підщеп, то без крапельного зрошення не обійтися.
Догляд
Формування
Саджанці на сіянцевих підщепах не потребують шпалери. Якщо схема саду передбачає в крони широкий нижній ярус із скелетними гілками, то у молодих дерев сортів із пірамідальною кроною молоді скелетні гілочки слід відігнути. Це можна зробити за допомогою кілочків і мотузки влітку другого чи третього року після садіння.
Обрізування
Обрізування виконують, як і у яблуні — на початку весни, дотримуючись елементів циклічної обрізки та форми веретена. Не завадять і зелені операції: якщо на початку літа виламати зелені пагони що ростуть вертикально, то це допоможе уникнути їх вирізання, уже загрубілих, майбутньої весни.
Плодові бруньки порода формує на однорічній і багаторічній деревині.
Запилення
Те, як у сливи пройшло запилення, значною мірою впливає на обсяг урожаю.
Успішному цвітінню можна посприяти, якщо навесні до та після цвітіння, а також восени, виконати позакореневі внесення карбаміду та бору. Бор сприятиме проростанню пилкової трубки, а азот підсилить рослину. Однак це не замiнить комах-запилювачів.
Захист
Великою загрозою сливового саду є шарка. Лікуванню вона не піддається, тому слід обирати стійкі до неї сорти. Із грибними хворобами (клястеріоспоріоз, монiлiоз та ін.) у насадженнях сливи боротися не важко.
В аматорських садах сливі докучає товстоніжка, але досвідчений агроном із цією загрозою легко впорається. У місцевостях, де велика популяція сливової та східної плодожерок, слід подбати про відповідний захист.
Загалом достатньо 5–6 пестицидних обробок, під час яких у бакових сумішах можна вносити також і добрива.
Живлення
Якщо ділянка, на якій закладено сад, має родючий і не втомлений ґрунт, у перші роки там можна обійтися лише позакореневим унесенням добрив. Коли сад увійде в товарне плодоношення, живлення має відповідати обсягу поживних речовин, винесеному з урожаєм.
Леся Каделя
журнал Садівництво по-українськи, жовтень 2014 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі Садівництво по-українськи та інтернет сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
Садівництво по-українськи
