Від шкідників, які здатні знищити до 95% урожаю, сливовий сад захистять інсектицидні обприскування та ретельний догляд за ґрунтом.
У Чернівецькій області слива є пріоритетною культурою, її вирощують на одному рівні з яблунею, грушею та грецьким горіхом. Шкідники, які здатні найбільше дошкулити сливовим садам, — чорний сливовий пильщик і сливова плодожерка. На Буковині вони трапляються повсюдно й здатні живитися не лише на культурних насадженнях, а й на дикорослих, зокрема на терені. Захист і контроль їх чисельності — питання, яким місцеві садівники не легковажать.
У Державному підприємстві «Дослідне господарство «Яблунівське» Придністровської дослідної станції садівництва Інституту садівництва НААН» на сортах сливи Стенлей та Улюблена султана дослідили методики захисту насаджень від найнебезпечніших і найпоширеніших шкідників культури — чорного сливового пильщика та сливової плодожерки, які здатні завдавати значних втрат урожаям її плодів. Дослідження виконували в сливових насадженнях 2005–2009 рр. посадки, схеми садіння 5 × 4 м. Ґрунти саду були темно-сірі, порохоподібні, середньосуглинкові, з підстилковими лісовими породами, які характеризуються помірним умістом фосфору, порівняно високим умістом калію та незначною (до 2,8%) кількістю гумусу, реакція ґрунтового розчину середньокисла й кисла (рН — 4,5–5,0).
Сливовий чорний пильщик
Сливовий чорний пильщик (Hoplocampa minuta Christ.) належить до ряду перетинчастокрилих (Hymenoptera), родини справжніх пильщиків (Tenthredinidae). Є найнебезпечнішим шкідником плодів сливи. За високої чисельності він здатен знищити до 95% урожаю сливи. Трапляється повсюдно й окрім сливи пошкоджує також аличу та терен, рідше — абрикос і черешню.
Морфологія
Тіла імаго завдовжки 4–5 мм. Голова, черевце й груди — чорні. Груди та голова густо пунктировані й мають слабкий блиск. Крила прозорі. Крилова стигма й жилки — бурі. Основа крилової стигми чорнувата. Ноги буро-жовті, в основі та на вершині — чорні. Шкідникові притаманний статевий диморфізм. Вусики самок зверху чорні, знизу бурі, у самців вусики блідо-бурого відтінку з чорною підставою. У самок на кінці черевця є яйцеклад (рис. 1).
Тільки-но відкладене яйце скловидне, світло-зелене, овально-ниркоподібне, завдовжки — 0,6 мм, завширшки — 0,3 мм. До кінця розвитку зелений відтінок втрачається, і яйце збільшується в ширину до 0,5 мм.
Личинка завдовжки 6–8 мм. Колір варіюється. Трапляються зеленувато-білі та світлувато-жовтуваті. Форма личинки злегка вигнута. Голова оранжево-жовтого забарвлення або коричнева. Верхні щелепи трикутні, дуже широкі, по їх зовнішньому краю розташовуються дрібні зубчики. Личинка має 10 пар ніг. Грудні ноги добре розвинені.
Лялечка завдовжки 5–6 мм, жовтувато-біла, вільна, кокон бурий, видовжено-овальний.
Біологія
Шкідник зимує у поверхневому шарі ґрунту на глибині до 10 сму стадії загорненої в щільний кокон личинки. Навесні, коли ґрунт прогрівається до +8 °С, личинки заляльковуються й перетворюються на дорослих комах, які виходять із ґрунту. За кілька днів до цвітіння сливи та на початку цвітіння, коли температура повітря досягне +15 °С, імаго дуже активні в теплу сонячну погоду, концентрується на квітках, поїдаючи пилок і нектар, самки відкладають яйця. Самка пильчастим яйцекладом робить надріз у чашечці бутона або квітки і відкладає лише одне яйце, з якого виходить личинка сливового пильщика, яка глибоко занурюється в середину плоду, пошкоджуючи м’якоть, а потім і насіння. Кожна самка відкладає 20–30 яєць. Пошкоджені плоди опадають. Розвиток личинки триває 21–28 днів. За цей період вона активно переміщається та живиться і встигає пошкодити 5–6 плодів. Закінчивши живлення, личинка залишає плід і заходить у ґрунт на зимівлю.
Захист
Якщо міжряддя утримують під чорним паром, то рекомендована осіння оранка ґрунту в міжряддях і механічний обробіток ґрунту в пристовбурних колах. Наприкінці масового обсипання пошкоджених слив ґрунт культивують. Економічний поріг шкодочинності:
Зважаючи на біологію шкідника, оптимальним терміном для захисту й обмеження його чисельності та шкодочинності є період цвітіння сливи. Однак обприскування насаджень інсектицидами під час цвітіння заборонено. Тому застосовують двократне інсектицидне обприскування: до цвітіння й після цвітіння сливи.Зазвичай інтервал між обприскуваннями становить 7–8 днів.
Гарний ефект забезпечує застосування ненікотиноїдів, а саме препаратів на основі тіаклоприду, імідаклоприду або клотіанідину табензиамідних інсектицидних препаратів на основі люфенурону.
Сливова плодожерка
Сливова плодожерка (Laspeyresia funebrana Tr.) належить до ряду лускокрилих (Lepidoptera), родини листовійок (Tortricidae). Шкідник пошкоджує сливу, аличу, абрикосу та терен.
Морфологія
Нічний метелик із розмахом крил 14–17 мм, темно-коричневі зі світло-сірою інколи ледве помітною смужкою біля переднього краю верхньої пари крил. Задні крила буро-сірі. Гусениця завдовжки 10–14 мм, оранжево-червона, із темно-бурою головою (рис. 2). Яйця округлі, плоскі, завдовжки 0,7 мм, спочатку прозорі, пізніше набувають зеленувато-жовтого забарвлення. Одна самка може відкласти 50–60 яєць. Гусениця ранніх віків блідо-біла, доросла, завдовжки 12–15 мм, блідо-рожева, голова та ноги темно-бурі, черевні ноги з дво’ярусним вінчиком із 35–40 щільно розташованими кігтиками, анальні — із 18–22 кігтиками. Лялечка довжиною 7–8 мм, світло-коричнева, кінець черевця плавно закруглений, із вісьмома гачкоподібними ворсинами на верхівці.
Біологія
Зимують дорослі гусениці так: обгорнені у щільні шовковисті кокони, вони ховаються у поверхневому шарі ґрунту, тріщинах й у місцях відшарування кори штамбів скелетних гілок і кореневої шийки дерев. Лялькування гусениць, що перезимували, починається навесні, через 12–15 днів після переходу середньодобових температур за межі +10 °С. Це збігається з періодом відокремлення бутонів пізніх сортів сливи. Літ імаго досить розтягнутий. Через 2–5 днів після вильоту самки починають відкладати яйцяна освітлені частини плодів і (рідше) на нижній бік листка, у яйцекладах зазвичай одне, інколи 2–3 яйця. Основну кількість яєць самки відкладають у нижніх і середніх ярусах крони. Гусениці відроджуються в період формування кісточки в плодах пізніх сортів сливи. Вони виходять із яєць, прогризаючи отвір в оболонці, і протягом проміжку часу, що триває від кількох хвилин і до трьох та більше годин, перебувають на поверхні плоду. Під час проникнення в плід гусениця робить на поверхні плоду сітку з павутиння й під нею вигризає отвір у шкірці. Після проникнення в плід гусениця виїдає м’якоть у напрямку плодоніжки. Заразом вона перегризає судинну систему плоду, унаслідок чого порушується постачання живильних речовин у плід. Пошкоджені плоди змінюють забарвлення до фіолетового, передчасно дозрівають й опадають. У плодах, що опали, гусениці закінчують живлення й упродовж одного дня покидають їх.
Захист
На Буковині в насадженнях сливи рекомендовано виконувати до 4–5 інсектицидних обприскувань проти сливової плодожерки залежно від погодних умов року. Зазвичай це три обробки: до та після цвітіння й обприскування на сортах сливи, що пізно дозрівають,під час льоту метеликів другої генерації. Якщо в плодах знаходять живих гусениць, то обприскування саду повторюють. За місяць до збору врожаю інсектицидні обприскування слід припинити.
В умовах Чернівецької області для боротьби із сливовою плодожеркою рекомендовано застосовувати такий самий спектр інсектицидних препаратів, що й для захисту від чорного сливового пильщика, а саме: на основі тіаклоприду, імідаклоприду, клотіанідину та люфенурону.
Ефективно також застосовувати ловецькі пояси та систематичний збір і знищення падалиці (тут ефективним є легке струшування пошкоджених плодів із дерева). У літній період потрібно розпушувати ґрунт під деревами, восени — робити зяблеву оранку й перекопувати пристовбурні смуги — це значною мірою знижує популяцію сливової плодожерки.
Зіна Кожокар, директор
Наталія Дроник, канд. с.-г. наук
Придністровська дослідна станція садівництва ІС НААН
журнал Садівництво по-українськи, жовтень 2014 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі Садівництво по-українськи та інтернет сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
Садівництво по-українськи
