Щоб втриматися на плаву, українські садівники мусять використовувати сучасні сорти та підщепи. Однак вітчизняного досвіду їх вирощування – катма, а держава вільне використання набутків світової селекції блокує.
До обговорення цієї теми мене привела проблема оцінки інтенсифікації виробництва плодів черешні, з якою зіткнулося багато українських садівників. У статті я викладаю власні уявлення, пов’язані з даним питанням.
Карликові підщепи: за і проти
Одним із основних шляхів інтенсифікації виробництва плодів черешні є використання клонових слаборослих підщеп. Характерною рисою цих підщеп є їх вплив на більш ефективне споживання рослинами асимільованих речовин для утворення плодів . Дерева на карликових підщепах для цього витрачають до 60% синтезованих в рослині продуктів фотосинтезу, тоді як на сильнорослих – не більше 40%.
Рослина на карликовій підщепі здатна давати урожай, плодів,який за обсягом перевищує масу листя, гілок, стовбура і коренів разом узятих, чого не буває у дерев на сильнорослих підщепах. Безумовними перевагами дерев на карликових підщепах є їх раннє і регулярне плодоношення (фото 1), скорочення витрат на збирання та догляд, можливість формування насаджень з більш продуктивною деревиною. Це, своєю чергою, дозволяє виконувати нормування майбутнього врожаю, скорочує терміни окупності витрат на закладання саду, оптимізує можливості ефективного зрошення і фертигації. Також створюються умови для облаштування штучних укриттів саду від стихійних опадів (граду, дощу) і сонця. А регулярні весняні заморозки в останні роки змушують замислюватися садівників про використання відомих способів боротьби із заморозками, що реально можливо здійснити у нас тільки в садах з обмеженим обсягом крони.
Ранній вступ черешні у плодоношення найкраще досягається за рахунок використання карликових підщеп, які також дають можливість отримати вирівняні за силою росту і формою крони дерева (фото 4 та 7).
І тільки уявна економія коштів на облаштування шпалери в саду орієнтує деяких садівників на купівлю дерев на сильнорослій підщепі. Інші ж, через постійні витрати на обрізування, часткову втрату врожаю плодів та інші наявні недоліки насаджень на сильнорослих підщепах, віддають перевагу карликовим. Те, що використання карликових підщеп має вагоміші переваги, аніж економія на встановленні опор для древ, добре відомо садівникам, які займаються яблунею. Також використання карликових підщеп має стійку тенденцію до збільшення у промислових садах інших порід.
Безумовно, до цих інших порід належить і черешня, до якої українські садівники останнім часом виказують підвищений інтерес. А оскільки апікальний ріст у черешні яскраво виражений, то роль карликових підщеп, що знижують силу росту і скорочують термін очікування першого врожаю, особливо важлива.
До того ж дерева черешні на насіннєвих підщепах в саду мають помітну строкатість за численними господарсько-біологічними ознаками. На відміну від зерняткових культур, сіянці кісточкових порід нерідко заражені шкідливими вірусами, що робить використання безвірусних клонових підщеп для черешні особливо перспективним.
Нестача власного досвіду
Вирощування насаджень черешні на карликових підщепах поки не набуло в Україні промислового характеру. Відповідно, досвіду обробітку подібних садів у нас немає, а садівників, які почали вирощувати черешню за інтенсивною технологією на карликових підщепах, одиниці. Такі є лише в Запорізькій області та в Криму.
У наукових установах України не закладені досліди з використання широкого асортименту відомих середньорослих і карликових підщеп. З цієї причини оцінка (для українських умов) типів підщеп для черешні вченими поки належним чином не висвітлювалася в спеціальній літературі.
Садівникам, які вирішили інтенсифікувати виробництво черешні та посадити сад із щільністю до 3 тис. шт. саджанців на гектар, доводиться користуватися досвідом і напрацюваннями голландських, італійських, німецьких, польських та інших садівників.
Використання нашими садівниками зарубіжних технологій для інтенсивних садів яблуні з підщепою М9 підтверджує правильність цих дій.
Які підщепи обрати?
Безумовно, українським садівникам варто звернути увагу на досвід використання найбільш поширених у світі клонових підщеп для черешні, що вирощуються в кліматичних умовах, які максимально наближені до українських. А це, на мою думку, можуть бути наступні типи підщеп: GiSelA 5 і GiSelA 6, а також Colt, що забезпечують інтенсифікацію виробництва плодів черешні.
Використання інших нових підщеп для черешні, таких як Maxma 14, Piku 1, Piku 3, Piku 4, GiSelA 3 і 12, PHL C і PHL У, безумовно, може мати перспективу в Україні і актуальне для агробіологічного вивчення, але на це піде кілька десятиліть. Світовий досвід використання клонових підщеп для яблуні свідчить про те, що з безлічі існуючих садівники вибрали тільки обмежений перелік.
«Гізели»
В університеті Гессена за програмою виведення підщеп для черешні 1981 року підщепа GiSelA 5 була обрана кращою з більш ніж 6000 різних результатів схрещувань.
GiSelA 5 демонструє дуже гарні результати в помірній зоні садівництва з різними ґрунтово-кліматичними умовами, має високу зимостійкість, що перевищує зимостійкість прищепленої черешні, добре сумісна з великою кількістю сортів. Підходить для різних формувань з різною щільністю посадки. Наразі GiSelA 5 розглядається як стандарт карликовості для черешні (сила росту є на 50% слабшою, ніж на підщепі Черешня пташина). Габарити дерев у саду легко можуть бути обмежені висотою до 2,5 м. Дерево має відкриту форму крони з прямими кутами і розвиненими бічними гілками.
Використання GiSelA 5 як підщепи для черешні забезпечує деревам потужно виражену карликовість і раннє плодоношення, яке починається з другого року після посадки. Підщепа забезпечує регулярні високі врожаї, дозволяє утворювати гарні за якістю плоди. GiSelA 5 рекомендується для вирощування на родючих ґрунтах, за високої агротехніки і відповідного формування. Підщепа стійка до найбільш поширених вірусів і хвороб, має добру якірність коренів у ґрунті (фото 2).
Рекомендована відстань сад між деревами в ряду (відповідно до ґрунтових умов, з урахуванням сортових особливостей і підготовки фахівців) становить від 0,8 до 2,5 м з міжряддями від 3,5 до 5,0 м.
Рясне зрошення насаджень на підщепах GiSelA 5 є обов’язковою умовою, а особливо за недостатньої кількості природних опадів.
Для формування плодів великого розміру і стимулювання росту пагонів потрібне щорічне, циклічне обрізування 3–4-річної деревини. Ігнорування цього правила і високого рівня агротехніки може призвести до зменшення розмірів плодів, зниження врожаю і погіршення його якості.
GiSelA 6 – напівкарликова підщепа для черешні, що забезпечує формування високих урожаїв. Підщепу отримано в університеті Гессена унаслідок схрещування Prunus cerasus ‘Schattenmorelle’ x Prunus canescens. Якщо порівнювати з GiSelA 5, черешня на підщепі GiSelA 6 менш вимоглива до умов вирощування: до якості ґрунту, водозабезпечення і формування крони. Коріння має добру якірність і високу адаптивність до різних ґрунтів і кліматичних умов.
Сила росту цієї підщепи перебуває в межах між GiSelA 5 (+15%) і Черешнею пташиною (–65% габітусу дерев на цій підщепі). Незважаючи на енергійне зростання, дерева відрізняються раннім вступом у плодоношення, яке починається з другого року після посадки , а пік урожайності досягається вже тоді, коли дерева на Черешні пташиній тільки починають цвісти.
Дана підщепа стійка до вірусів та не дає кореневої парості. Щеплені на ньому сорти легко утворюють великі та якісні плоди.. Підщепа полегшує для садівників перехід від енергійно зростаючих підщеп черешні до підщеп, які забезпечують зниження сили росту дерев у саду. У США, Туреччині, Чилі та інших посушливих зонах вирощування черешня на Gisela 6 переважає серед усіх типів GiSelA.
GiSelA 6 є підщепою для легких і важких ґрунтів без можливостей рясного і регулярного зрошення. Для отримання високого врожаю якісних плодів і забезпечення високої продуктивності насаджень слід регулярно проводити обрізування і формування дерев у саду. Підщепа сумісна з різними сортами черешні, легко піддається формуванню в різних системах обрізування.
Рекомендована відстань в ряду становить від 1,0 до 2,5 м з міжряддями від 3,5 до 5,0 м (відповідно до ґрунтових умов, з урахуванням сортових особливостей і підготовки фахівців).
Підщепа Colt
Черешневу підщепу Colt було виведено 1958 року в результаті схрещування Prunus avium x P. Pseudocerasus. У Європі як підщепу черешні її використовують від 1970 року. Дуже скоро, завдяки легкості розмноження і здатності виробляти саджанці високої якості, цей тип підщепи став популярним в англійських розсадниках.
Colt була досить високо оцінена також у північній Німеччині. Якщо порівнювати з сіянцями черешні або підщепою Mazzard, Colt прийнято зараховувати до середньорослих підщеп. Сила її зростання коливається залежно від ґрунту, сорту прищепи та інших умов.
У північній Європі розмір дерев, щеплених на Colt, зменшується приблизно на 30% порівняно з деревами на сіянцевій підщепі, у теплих регіонах дерева на підщепі Colt ростуть дещо меншими.
Через поверхневе розташування кореневої системи і слабку стійкість підщепи до посухи на сухих ґрунтах нестача поливу може негативно позначитися на силі росту.
У сухих умовах південно-східної Франції зростання черешневого дерева сорту Burlat, щепленого на Colt, зменшилося на 45% порівняно з F.12/1, а на більш вологому південному заході всього на 18%. У Франції Colt вважають підщепою, найбільш придатною для важких ґрунтів, у яких інші підщепи страждатимуть на асфіксію. Зростання дерев, щеплених на Colt, сповільнюється в перші роки плодоношення, яке настає раніше, ніж у дерев на Mazzard і Сerasus mahaleb, а саме – на 3–4 рік після посадки.
Незважаючи на сильнорослість, дерева на підщепі Colt легко піддаються формуванню, утворюють велику кількість пагонів з широкими кутами відходження і компактною формою самих дерев. У Colt немає особливих проблем з формуванням бічних пагонів. Ця підщепа дозволяє легко отримувати плоди великих розмірів, дає хорошу приживлюваність щеплення і окулірування. Листя дерев на Colt містить низьку кількість азоту, калію і фосфору. Цим же пояснюється блідо-зелене забарвлення листя підщепи. Тому вона потребує спеціального підживлення – насичення рослини поживними речовинами через листя.
Морозостійкість підщепи Colt – під питанням. Є дані про ознаки високої чутливості Colt до зимових морозів порівняно з іншими підщепами. Однак інші джерела і практика її використання в Польщі та Україні свідчать про відсутність пошкоджень в саду після найжорстокіших морозів. Підщепу Colt також успішно використовують у Норвегії та у північній Німеччині й Канаді.
В Україні тести на перспективність агробіологічного використання зазначеної підщепи та її зимостійкість до теперішнього часу не проводилися. Семирічне використання підщепи Colt в маточнику, в розсаднику і в саду м. Артемівськ (Донецька область) в умовах південного сходу України з різко континентальним кліматом, а також в м. Сміла Черкаської області кажуть про перспективність використання цієї підщепи для України.
Colt достатньою мірою схильна до кореневого раку, що негативно впливає на її комерційну популярність. Але використання оздоровленого матеріалу зазначеної підщепи дозволяє повністю звільнитися від збудника цієї хвороби – Agrobacterium tumefaciens (фото 3).
Зауваги щодо ведення саду
Слід пам’ятати про те, що у черешень на карликових підщепах, особливо на 5–6 рік, після вступу в період повного плодоношення, рівновага між двома функціями дерева: вегетативною та генеративною, може порушитися. У разі утворення великої кількості квіткових бруньок, рясного цвітіння і плодоношення, майже повністю може припинитися ріст дерева, що в подальшому негативно впливатиме на розміри плодів. Для збереження хорошої якості плодів, у цей період необхідно стимулювати утворення на дереві більшої кількості сильних приростів.
Вирішити згадану проблему допоможе обрізування молодих приростів, яке сприяє появі більшої кількості довгих пагонів. Під час обрізування плодоносних черешневих дерев, так само можна видаляти всі гілки, залишаючи від центрального провідника довгий пеньок, найкраще за молодим приростом. У старіших дерев, особливо якщо вони мають об’ємну крону і не обрізувалися протягом кількох років, товсті гілки краще видаляти за першим або другим розгалуженнями.
За своєю природою черешня формує сильну крону з вираженим центральним провідником. На жаль, зазвичай на дереві утворюється кілька сильних жорстких пагонів-конкурентів. І хоч у перші роки необрізані дерева плодоносять краще, цей ефект є короткотривалим. Такі дерева на сильнорослих підщепах швидко розростаються і досягають значних розмірів, які неприйнятні для промислового садівничого господарства. Плодоношення у них швидко переміщається на периферію крони, туди де краща освітленість.
У зв’язку з цією особливістю, формуючи молоді дерева, слід подбати про велику кількість коротких бічних пагонів або пагонів середньої довжини, що відходять від центрального провідника під великим кутом. Дуже важливо звільнити провідник від будь-яких пагонів-конкурентів. У перший від закладання рік серпень є останнім терміном для їх видалення. Це можна зробити двома способами: перший – обрізування «на пеньок». У сортів, які характеризуються тенденцією до утворення невеликої кількості сильних пагонів, ці пагони можна обрізати над верхньою або над нижньою брунькою. Частіше це рекомендують для сортів зі слабкою силою зростання. Другий спосіб – обламування пагонів (фото 5). Цей спосіб безпечніший, аніж обрізування, бо утворені рани добре загоюються. Дерева після такої операції ростуть слабше, але плодоносять раніше.
Використання сортів
Основоположним моментом інтенсифікації вирощування черешні на слаборослих підщепах в сучасному саду є сорт. Головні вимоги до плодів при виборі сорту черешні для інтенсивного саду, наступні: темно-червоний колір, великий розмір ягід, твердий м’якуш та стійкість до розтріскування після дощу.
Більшість сортів черешні, пропонованих до вирощування «Державним реєстром сортів рослин, придатних для поширення в Україні у 2014 році», не відповідають перерахованим вище вимогам інтенсивного садівництва. Законодавство України регламентує обов’язковий набір сортів для вирощування в розсаднику. Сорти, які включені в згаданий вище Державний реєстр, позбавляють садівників можливості використовувати інші, апробовані у світі, «публічні сорти» для інтенсивного виробництва плодів черешні, а саме: Бурлат, Лапінс (фото 6), Карина, Саміт, Корд, Регіна та підщепу Colt.
Через зайву регламентованість формування самого реєстру, популярні у світовому садівництві сорти для українських садівників майже недоступні.
Враховуючи те, що виробництво продукції садівництва – це підприємницька діяльність, можливо, державі не варто обмежувати садівників у праві вибору сортів для закладання саду? Садівники, вибираючи сорти, керуються передусім перспективою реалізації плодів, що має не тільки забезпечити окупність витрат на створення насаджень, а й дати прибуток. Вибираючи сорт для свого саду, садівники ризикують своїми власними коштами і не повинні мати обмежень у виборі сорто-підщепних комбінацій.
Настав час надати право вибору садівникові. Він має вирішувати, як закласти сад, за якою схемою розміщення, яким сортом і на якій підщепі. Зайва регламентація і нав’язування неринкових способів вирішення садівничих проблем призводить до стримування розвитку і вітчизняного розсадництва, і садівництва.
Жорстка регламентація використання сортів обмежує виробникам саджанців можливість і право вільно використовувати сорти, затребувані садівниками. Вільні від авторського права популярні сорти черешні Бурлат, Лапінс, Карина, Саміт, Корд, вишні Лотівка, яблуні Чемпіон, Лігол, Джонаголд, Грені Сміт, Голден Делішес клон В, Гала, Женева Ерлі, підщепи Парадизка Будаговського 9, Colt, Угорка Ванденгейма, Алича домашня, Черешня пташина, Антипка – і це далеко не весь перелік сортів і підщеп, нині не включених до Державного реєстру для використання в Україні.
Така проблема з використанням сортів позбавляє виробників саджанців можливості безперешкодно купувати вихідний безвірусний матеріал базового рівня в зарубіжних центрах, оскільки в Україні матеріалу подібного рівня немає. Зміна підходу до використання сортів дасть розсадникам цивілізовану можливість купувати ліцензії на право виробництва садивного матеріалу ліцензійних сортів не тільки в українських селекціонерів, а й у зарубіжних власників сортів, до яких садівники України виказують інтерес.
Чинна система використання сортів нині перешкоджає впровадженню досягнень світового садівництва. Це стосується не лише черешні, а й інших плодових культур. Настав час її змінити.
Євген Розсоха, директор
Дослідне господарство Артемівської дослідної станції розсадництва Інституту садівництва УААН
журнал “Садівництво по-українськи”, червень 2014 року
Садівництво по-українськи
