Відмови техніки в гарячу пору — це прямий наслідок поганого сервісу. Тому цікаво послухати поради спеціаліста з країни, яка вважається законодавцем технічних мод.
|
| Крістіан Бахніке |
Наприкінці жовтня на базі Аграрного демонстраційного та навчального центру (АДНЦ, с. Дослідницьке Київської обл.) було проведено семінар для технічних спеціалістів на тему підготовки техніки до зимового періоду. Ділився досвідом німецьких аграріїв Крістіан Бахніке — технічний спеціаліст із Нінбурга. Було розглянуто низку питань, пов’язаних з обслуговуванням тракторів, комбайнів і причіпних агрегатів.
Олива
Моторна олива крім змащування виконує багато інших функцій: охолодження, ущільнення (між поршнем і циліндром) й очищення (трансфер часток бруду до фільтра). З плином часу олива перестає виконувати свої функції, тому її замінюють. Наприклад, в Україні заміну оливи в двигунах тракторів виконують через 250 мотогодин. У Німеччині тривалий час практика була такою самою, проте в сучасних машинах інтервали збільшилися до 500 мотогодин. Вибір оливи нині не викликає особливих труднощів, оскільки в період гарантії це оригінальні продукти, а далі власник зазвичай купує якісний аналог. Шкодувати гроші на оливу — недалекоглядно, оскільки втрата ресурсу двигуна прирівнюється до втрати великої суми грошей.
Якість сервісних робіт також важлива. Немає різниці, хто саме виконує заміну — сервісна компанія чи працівники господарства. Головне — дотримуватися технології. А тут можуть бути тонкощі, незнання яких може стати причиною проб лем. Як приклад німецький спеціаліст розповів, коли під час заміни фільтра стару прокладку не зняли, а поверху встановили нову. Стара прокладка частково перекрила канал, суттєво зменшивши пропускну здатність фільтра. В результаті двигун вийшов із ладу й потребував ремонту. Звісно, двигун по гарантії замінили, бо роботу виконував офіційний сервісний центр, але цього можна було уникнути. Трактор не працював 3 дні, коли міг працювати й заробляти гроші.
Обсяг оливи в трансмісії та гідравліці становить від 70 до 100 л, тому заміна такої кількості дорогої рідини коштує чимало. Відповідно, подекуди виникає бажання заощадити. Однак таке робити на трансмісійній оливі — собі дорожче, і це добре розуміють як власники техніки, так й інженерні служби. Проте наші люди находять можливості для скорочення витрат і тут. Окрім сітчастого фільтра в системі є ще два фільтри — високого та низького тиску. Саме на них власники чомусь хочуть заощадити кілька доларів, купуючи замінники невідомих виробників. Ніхто не каже, що вони не працюватимуть. Однак практика показує, що часто їх пропускна здатність значно нижча, ніж в оригінальних фільтрах, через меншу кількість отворів у фільтрувальних елементах. Це може стати причиною неякісного фільтрування та передчасного забивання фільтрів, і у якийсь момент олива перестане очищуватися.
Повітряний фільтр
У сучасних тракторах повітряний фільтр — двокомпонентний і складається з основного фільтрувального елемента й запобіжника. Запобіжник не пропускає пил і бруд, який у разі забивання або пошкодження основного фільтра «намагатиметься» потрапити у двигун. На ньому відразу видно темну пляму від пилу, що проходить крізь пошкодження, тому він також допомагає виявити проблему. Запобіжник не очищується, як фільтр, оскільки це досить складно технологічно, і є велика ймовірність його пошкодження. До того ж виробники забороняють це робити (про що йдеться в кожній інструкції з експлуатації), тому правильним рішенням буде заміна. Взагалі за правилами запобіжник замінюють разом з основним фільтром, але якщо на запобіжнику немає слідів забруднення, його можна й не міняти.
Цікава й досить показова історія трапилася з одним відомим американським виробником, який продав у Саудівську Аравію два десятки невеликих навантажувачі, що працювали на вивезенні піску з міста. Умови, у яких працювала техніка, були, м’яко кажучи, нелегкими. До високої температури додавалася постійна присутність у повітрі піску й пилу, і працівники повинні були через кожні кілька годин очищувати повітряні фільтри. Проте для цього не було навіть компресора, а витрушувати фільтри вручну — зовсім неефективно. Тож як його очищувати? Возити із собою кілька запасних фільтрів? Це було б справді нормальне рішення, але до нього дійшли надто пізно, коли двигуни в кількох навантажувачах отримали значні пошкодження. Виробник спочатку відреагував на ситуацію стандартно — замінив двигуни по гарантії. Проте через деякий час ще кілька двигунів вийшли з ладу, і тоді виробник відправив свого технічного спеціаліста визначити на місці причину негараздів. Той, коли приїхав, побачив, що працівники в умовах сильного забруднення повітря та відсутності компресорів очищували фільтри досить простим способом, надягаючи їх на вихлопну трубу. Запобіжник у цій ситуації не допомагав, оскільки кількість пилу й піску була надто великою. Звичайно, що всі наступні ремонти двигунів виконували за кошти власника техніки. Також було надано рекомендацію щодо наявності щонайменше одного запасного повітряного фільтра на кожному навантажувачі. Крім того, кожна машина повинна була дооснащуватися компресором для очищення повітряного фільтра.
Цей приклад демонструє, що персонал хоч і намагається розв’язати проблему, але способи не завжди бувають вдалими. Саме тому всі сервісні операції потрібно чітко регламентувати. Працівники повинні добре знати, як робити кожну операцію, і в них мають бути всі потрібні для цього інструменти.
Нові фільтри із системою самостійного очищення не придатні для обслуговування, оскільки не мають жорсткого корпуса й можуть легко пошкоджуватися. Виробники наполягають лише на заміні. З другого боку, їхній термін експлуатації значно збільшився, тому не можна сказати, що нова техніка стала дорожчою в обслуговуванні. До того ж операторам не потрібно постійно контролювати стан забруднення повітряного фільтра.
Система охолодження
Система охолодження має працювати з рідиною, яка буде ефективно переносити тепло й не замерзати взимку. Зазвичай змішують антифриз із водою в рівних пропорціях — 50:50. Чистий етиленгліколь починає кипіти за температури 80 °С, тому якщо в суміші його буде більше, ніж води, температура кипіння знизиться нижче за 100 °С, і це сильно ускладнить роботу системи охолодження.
Для перевірки перед зимою можна заміряти щільність охолоджувальної рідини або її кислотність. Це досить точно покаже концентрацію антифризу й дасть розуміння придатності рідини до роботи в умовах низьких температур. Рівень охолоджувальної рідини треба перевіряти відповідно до вимог виробника, і за потреби доливати до потрібного рівня. Не зайвим буде нагадати трактористам про те, що відкривати кришку радіатора можна лише на холодному двигуні. Охолоджувальна рідина під впливом високої температури збільшується в обсязі, тиск у системі також зростає. Тому, коли мотор гарячий, відкривати кришку радіатора небезпечно: той, хто це робить, ризикує отримати опіки.
Натяг паса
Як натягувати паси? Зазвичай в інструкції йдеться про допустимий прогин за натискання з певним зусиллям. Однак на сучасних машинах установлюють автоматичний натягач, який підтримує постійне зусилля натягу. Це спрощує експлуатацію, оскільки оператор може не турбуватися про натяг паса. Під час заміни спрацьованих пасів виробники радять замінювати й натяжний ролик. Із часом на його краях утворюються гострі ребра, які пошкоджуватимуть новий пас, тому доцільно оновлювати ролик разом із пасом. Утім, практики говорять про заміну ролика лише в разі виявлення ознак спрацювання.
Спрацювання навіски
В Україні трактори мало використовуються в транспортних операціях, оскільки вигідніше застосовувати вантажівки. Тому питання зносу зчіпних пристроїв тут стоїть не так гостро. А ось у Німеччині ситуація дещо інша. Там утримувати парк власних вантажівок невигідно з багатьох причин. Наприклад, потрібно отримати дозвіл на експлуатацію вантажного транспорту. Також потрібні водії з відповідними категоріями у водійських посвідченнях. І найголовніше — це дотримання режиму роботи та відпочинку. Якщо на тракторі оператор може працювати ненормовано (навіть цілодобово), то на вантажівці існує обмеження у 8 (іноді 9) годин, після чого потрібно відпочивати щонайменше 11 годин. Уявити, що робітники в період сівби або збирання врожаю працюватимуть усього по 9 годин, украй важко, особливо враховуючи малу їх кількість на німецьких фермах. Тому всі транспортні операції (за винятком перевезень на великі відстані) виконують трактори. Ось чому все, що пов’язано з безпекою під час пересувань дорогами загального призначення, суворо регламентується і контролюється самими фермерами.
Одним із важливих моментів є визначення спрацювання елементів навіски та зчіпних пристроїв. Для цього зазвичай користуються спеціальними шаблонами. Звичайні вимірювальні пристрої (рулетка, штангенциркуль) не зовсім підходять для цієї роботи, оскільки точно виміряти діаметр великих деталей не завжди зручно. Шаблон дає змогу зробити це швидко й точно: навіть недосвідчений тракторист побачить зазор і визначить, що деталь спрацьована і її потрібно замінити. Наприклад, якщо палець повинен мати діаметр 32 мм, шаблон щільно прилягатиме, а якщо з’явиться зазор — потрібно реагувати.
Вартість простоїв
У Німеччині люблять різного роду розрахунки, оскільки вони чітко демонструють вартість будь-якого процесу. Такий розрахунок зробили й для вартості хвилини роботи (або простою) зернозбирального комбайна як одного з головних технічних засобів. Додамо також, що від його надійної роботи залежить не лише вчасність збирання, а й робота багатьох інших учасників процесу — бункерів, вантажівок, елеватора тощо.
Сам розрахунок доволі простий. Наприклад, якщо новий комбайн у Німеччині коштує 400 тис. євро, то через шість років експлуатації він зазвичай потрапляє на вторинний ринок за половину цієї суми. Отже, без урахування сервісу та палива, власник за період експлуатації комбайна має сплатити 200 тис. євро, або ж близько 33,3 тис. євро на рік. Якщо цю суму розділити на 20 робочих днів (саме стільки працює комбайн протягом сезону), вийде 1667 євро на день. За умови роботи по 12 годин за добу вартість однієї години становить 138,89 євро, а хвилина обійдеться власникові у 2,31 євро!
Хтось може сказати, що це не зовсім коректний розрахунок, оскільки погода іноді може стати суттєвою причиною простоїв. Та й період збирання можна розтягнути на день-два… Однак слід пам’ятати, що наслідками збирання в невідповідні терміни є зменшення врожайності на 10–30% (залежно від культури й умов втрати можуть бути й значно більшими). Тому, якщо фермер не хоче втратити врожай, йому потрібно докласти максимальних зусиль, аби все зібрати вчасно. Якщо власний комбайн за будь-яких причин зупиняється, починається пошук техніки. І це справді найкращий вихід, оскільки навіть висока вартість найманої техніки перекривається збереженим урожаєм.
Такий розрахунок кожен власник аграрного підприємства може зробити самостійно, і тоді він побачить вартість хвилини роботи комбайна, трактора чи іншого агрегата, відразу стане легше ухвалювати рішення щодо запобігання будь-яким ремонтам під час активних періодів. Такий самий розрахунок можна зробити й для обприскувача, оскільки його також у разі гострої потреби потрібно буде винаймати, інакше втрати врожаю можуть бути надто великими.
На жаль, превентивний сервіс у нас не дуже поширений, однак для підприємств, що не мають достатньо техніки або ж її ледь вистачає, найкраще працювати на випередження, щоб у сезон лише експлуатувати техніку відповідно до її призначення.
Володимир Огійчук
журнал “The Ukrainian Farmer”, грудень 2017 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “The Ukrainian Farmer” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
The Ukrainian Farmer
