Яку технологію вирощування черешні ліпше застосувати в Україні? На технологічне питання відповідь дасть економіка.
Учені у XIX–XX ст. особливу увагу приділяли покращенню товарних якостей плодів черешні. Спеціальні дослідження спрямовувалися на поліпшення смаку та забарвлення, збільшення розміру та твердості плодів, удосконалення сортопідщепних комбінацій, і, особливо, збільшення стійкості плодів до розтріскування в дощ. Адже ефект передових технологій, великоплідних високоврожайних сортів та перспективних вегетативних підщеп в одну мить нівелювався, якщо плоди черешні були нездатні протистояти дощам.
Від 70-х років минулого сторіччя й до 2015 року автор статті випробував 147 сортів черешні вітчизняної та іноземної селекції та 48 вегетативних підщеп і те, як вони впливають на величину та якість урожаю. В середині 80-х — на початку 90-х рр. стало зрозумілим, що продовжувати безглузду й невдячну справу вивчення та культивування вітчизняних сортів із завчасно відомими результатами їх неналежної товарності не було жодного сенсу. Через те, що збирати та продавати врожай вітчизняних сортів черешні за конвеєрним принципом не вдавалося (реалізацію упродовж 3–4 тижнів конвеєром не назвеш), садівник неминуче потрапляв у конкурентні відносини із собі подібними, адже на ринку одночасно та протягом короткого періоду концентрувалися великі партії продукції. А через те, що плоди вітчизняних сортів розтріскувалися в дощ, прибуток ставав можливим, тільки якщо у червні не йшли дощі, інакше ж отримувалися самі збитки. Обприскування рослинними гормонами (гіберелінами і ауксинами), поверхнево-активними речовинами, ацетатом чи гідроксидом кальцію, давали суперечливі результати — швидше обнадійливі, ніж позитивні.
У статті «Шукаємо істину» за авторства українських науковців, надрукованій у журналі «Садівництво по-українськи» №2/2015, наголошується на передових позиціях і неймовірній винятковості українських технологічних розробок із вирощування черешні. Паралельно автори акцентують недосконалість іноземних досліджень, накидаючи тим, хто планує скористатися неукраїнською наукою та культивувати в Україні імпортні сорти черешні, обов’язкову побудову холодильників, сортувальних ліній та протиградових і протидощових сіток із наступним твердженням про штучні переваги і перепони для реалізації високотоварної і бюджетної черешні окремим сегментам ринку за кордоном.
Погодитися з такою позицією українських науковців ніяк не можна.
Захисні конструкції та холодильники
Кліматичні умови України дуже відрізняються від умов Північної та Центральної Європи. На рішення тамтешніх садівників захищати насадження черешні від частих дощів, навіть якщо в асортименті стійкі до розтріскування сорти, впливає велика кількість опадів, які зумовлює тепла течія Гольфстріму. Одним із завдань такого захисту є ще й захист плодів від гниття, адже під час регулярних затяжних дощів сірою гнилизною можуть уражатися такі стійкі до хвороб сорти, як Вега та Самміт. А садівничі господарства на Півдні Європи, особливо в передгір’ях Піренеїв (Прованс, Франція) та Альп (Південний Тіроль, Італія), через часті градобої нині облаштували протиградовими конструкціями 98% своїх угідь (у 70–80 рр. минулого сторіччя там було захищено сітками 10–12% садів). Застосування для захисту від дощу спеціальних дорогих поліетилен-поліхлорвінілових тканин, як це є в Австралії та Новій Зеландії, також є виправданим, адже тамтешні садівники мають дуже високі прибутки від експорту черешні в Китай на китайський Новий Рік, і в Японію на Різдво і День Святого Валентина: за ціни 15–30 дол./кг (преміум продукт — 40 дол./кг), попит перевищує пропозицію.
Зважаючи на низьку стійкість вітчизняних сортів до розтріскування навіть у слабкий дощ, сміливо можна стверджувати, що саме закладені українськими сортами сади потребують обладнання захисними конструкціями. Це є надзвичайно актуальним і забезпечило б збереженість плодів.
Також саме для вітчизняних сортів для продовження періоду їхнього продажу за конвеєрним типом не завадило б установити холодильне обладнання.
Натомість висока, часто — абсолютна, стійкість основних промислових іноземних сортів до дощу й мала, порівняно із західною Європою, періодичність дощів і граду в Україні, численність іноземних сортів і тривалий період їхнього достигання та реалізації порушують наше поняття сезонності споживання черешні. Якщо вирощувати іноземні сорти, то плоди можна споживати протягом 4–5 місяців: наприкінці травня сезон почнуть болгарський сорт Коссара, угорський Рита й французький Примулат, а в серпні-вересні закінчать канадський Сентінніал й австралійський Солодкий Валентин. І вирощування такого сортового конвеєра дозволить відмовитися від застосування усіляких захисних систем і холодильного обладнання: бо такі витрати будуть недоцільними.
Бідність — не порок
Витоки, причини та наслідки бідності населення України не порівнювані з бідністю громадян країн третього світу, де бідність асоціюється з неграмотністю населення та низьким рівнем державного устрою. Представники бідного населення України — то вершки суспільства та інтелект нації: лікарі, шахтарі, вчителі, фермери, держслужбовці середньої ланки, співробітники НДІ, які можливо й куплять соціальні сорти хліба, однак не підгнилу, бюджетно-соціальну дрібну черешню. Український покупець, незалежно до якої верстви суспільства він належить і які прибутки отримує, надасть перевагу фруктам високої якості: якщо це яблука, то без видимих проявів ураження хворобами і шкідниками (без чорних цяток парші та червоточин), якщо це черешня, то велика, без тріщин і гнилизни.
Зазвичай в супермаркетах розраховуються за доставлену продукцію через два тижні. Однак це не стосується черешні високої товарності. Це казуїстичний, але не поодинокий випадок, коли правила цінової політики та розрахунку за доставлену продукцію диктують не супермаркети, а виробник. Аналогічна ситуація і з абрикосом, коли на противагу блідо-жовтим, трав’янистим і неароматним, невідомої сортової приналежності, вагою 30 г та ціною 64 грн/кг плодам, постачаються інтенсивно-помаранчеві, з червоним рум’янцем, потужним ароматом і добрим смаком плоди вагою 50–70 г сортів серії Бенуа Есканданде — Торнадо, Цунамі, Кіото з початку червня, та сортів серії Фарадей — Фарадо, Фаркало, Фрісон аж до кінця вересня.
Спробуйте керівникові супермаркету, після того як той усвідомив успішність продажу великої та смачної черешні, яка в торговому обороті витримує 4–5 діб без втрати товарності, запропонувати бюджетно-соціальну черешню, яка на 2–3-й день продажу м’якне, бродить і пліснявіє, із запевненням, що успіх продажу такої черешні забезпечить бідне міське населення!
Так, на попит і купівельну спроможність населення України впливає курс валют, інвестиційний клімат, ріст та падіння популярності продукту, урбанізація, збідніння, контрабандні поставки, модернізація торгівлі всередині держави, офіційні, створені державою бар’єри в торгівлі, тарифи, заборони, квоти. З курсом валют, інвестиціями та іншим в Україні поки що не дуже складається, зате бажання придбати хоча б півкілограма принадливих ягідукраїнцям не бракує. Якісна черешня у всіх країнах на всіх континентах сприймається населенням як розкіш, яку нездоланно хочеться придбати та скуштувати! І якісну черешню активно купують, в Україні — також! Про це свідчать оптові ціни на черешню 2015 року: 30 грн/кг, неймовірний попит та швидкість, із якою продавалася продукція. 35 років спостережень автора свідчать, що найуспішніше продаються саме темно-червоні сорти черешні з великими плодами, а дрібніші плоди не мають жодних шансів.
Технологічність
А що з контролем санітарно-гігієнічних показників плодів черешні? В Україні контролюють уміст залишків фосфор- чи хлорорганічних пестицидів. Виробники черешні, які поважають споживача, такі пестициди давно не застосовують.
Санітарні служби, що в Україні були єдиною дієвою організацією, яка контролювала вміст залишків пестицидів у продуктах, розформовані. На міських ринках на такому-сякому рівні методами юрського періоду контролюють у продукції вміст нітратів. За такого рівня контролю програє споживач, не підозрюючи, які сюрпризи алергенного, канцерогенного, андрогенного, мутагенного характеру можна чекати в майбутньому, адже потрапляння в організм людини навіть ледь завищеної норми пестицидів проявляється не відразу.
Український виробник, щоб хоч якось захистити врожай вітчизняних сортів черешні, вимушений застосовувати надмірні норми пестицидів. Найчастіше стається так, що за 10 днів до збирання врожаю в саду вносять інсектициди та фунгіциди з терміном очікування 25–40 діб. Головний агроном одного з провідних господарств Півдня України признався, що для того, аби плоди вітчизняних сортів черешні мали належну товарну якість, він мусить виконати вісім обприскувань — проти вишневої мухи, попелиць, кокомікозу, розтріскування та гниття плодів. Застосовують препарати ІІ–ІІІ груп токсичності, зокрема піретроїдні та фосфат-піретроїдні інсектициди та низку фунгіцидів. Висновки робіть самі.
Натомість за вирощування іноземних сортів черешні не доводиться застосовувати фунгіциди для захисту від кокомікозу, розтріскування та гниття плодів. Задовго до достигання плодів потрібне лише одне обприскування для захисту від вишневої мухи, для цього застосовують препарат ІІІ класу токсичності, що безпечний для бджіл. У Західній Європі, де ретельно контролюють застосування та залишки пестицидів у продукції, що потрапляє в супермаркети, недобросовісні фермери не мають жодних шансів постачати свою садовину споживачам.
Сезон 2015 року
У нашому господарстві червень та початок липня 2015 року стали своєрідним тестом на стійкість плодів черешні до розтріскування, ураження градом та сірою гниллю. Адже у цей період випало чотири місячні норми дощів, до того ж двічі траплялися 3–4-денні дощові періоди, а 20 липня протягом 11–17 хв на двох ділянках випав град середньої інтенсивності з градинами, як ліщина. Самим стійким сортом в екстремальних умовах 2015 року виявився канадський сорт Сільвія. Боляче було бачити пошматоване градом листя, однак черешні майже не пошкодилися — завдяки листкам, які зібрані в подібні до парасольок жмутки й захищають плоди від граду! І таке кріплення листків характерне для більшості канадських сортів! А нечисленні пошкодження градом на плодах згодом успішно затяглися без жодних шансів на загнивання.
Урожай чотирирічних дерев сорту Сильвія на підщепі ВСЛ-2 за правильного забезпечення запилювачами та обрізуванням, яке, як стверджують українські науковці, «суперечить біологічним особливостям розвитку черешні», дивував великим діаметром (28–29 мм) та якістю плодів. Вигляд та смак плодів теж був відмінним — темно-червоні до чорного, солодкі без відчутної кислуватості. За схеми розташування 3,5 × 1,5 м із кожного дерева заввишки 3 м зібрано 8–12 кг плодів, тобто 19 т/га. Якість урожаю запилювача не поступалося врожаю основного сорту.
Зимостійкість
Щодо зимостійкості: під час суворої зими 2012 року, коли на початку лютого на Черкащині морози трималися на рівні –28 °C і часом знижувалися до –33… –36 °C, ані трирічні, ані старші дерева канадських сортів віком 4, 5, 9 або ж 12 років у нашому господарстві не мали жодних ознак зимового підмерзання штамба і пагонів. Натомість у сусідніх фермерів дерева черешні сорту Валерій Чкалов та Мелітопольська чорна підмерзли ще взимку 2010 року, а взимку 2012-го загинули повністю.
Економіка
Окупність витрат на створення саду з отриманням першого прибутку настає на перший рік отримання товарного врожаю. Товарний урожай черешні на пів карликових підщепах ВСЛ-2, Вейрут-158, PHLA отримуємо на 4–5-й рік, на середньорослих підщепах Колт, Піку-1 — на 5-й рік, за використання підщепи Fox-12/1 — на 6-й рік.
У перший рік отримання товарного врожаю чистий прибуток перевищує капітальні витрати на створення саду, за умови якщо ви всі агротехнічні заходи, окрім обрізування та збирання врожаю, виконуєте самостійно та якщо не потрапили в майстерно налаштовані пастки зажерливих чиновників.
Капітальні витрати на створення одного гектара саду черешні — 12 500 дол., зокрема й витрати на придбання 1900 саджанців, що на ринку коштують 5,5 дол. Кожний, — 10 450 дол.
За належного догляду та врожайності 19 т/га й оптової ціни 30 грн/кг (1,36 дол.) валовий прибуток з одного гектара інтенсивного черешневого саду становитиме 19 000 × 1,36 = 25840 дол.
Якщо садівник починає з нуля, то йому доведеться врахувати витрати на трактор, обприскувач, роторну косарку, свердловину (якщо нема водойми). У такому випадку окупність саду настає за отримання другого товарного врожаю.
Чистий прибуток на рік отримання другого товарного врожаю (п’ятирічний сад) сорту Техлован на підщепі ВСЛ-2, з використанням двох запилювачів — сортів Селеста та Сер Дуглас, за схеми садіння 4,2 × 1,8 м (щільність 1322 дерев/га), з урахуванням схильності сорту Техлован утворювати крону більшого габітусу, за середнього врожаю з дерева 19,5 кг, і поточних витратах 2050 дол. на догляд, за оптової ціни 1,36 дол./кг становить 33 174 дол., що у 16 разів перевищує суму поточних витрат.
У середньому на обрізування одного гектара 5–6-річного саду черешні на підщепі ВСЛ2 зі щільністю 1322 дерев/га витрачають 90 год (детальне літнє, циклічне весняне або генеральне весняне обрізування). На збирання врожаю витрачають 900 год.
Дуже дивно: як то існують виробники черешні в усьому світі, та ще й примудряються будувати дуже дорогі антиградові системи, холодильники й при цьому непогано жити?
Ринок із його глобальними законами ринкових відносин підкупити неможливо. Видаючи бажане за дійсне, ринок не підкорити. А тим більше — не переконати прогресивних садівників-професіоналів використовувати технології, що не працюють. Особливий талант та уміння деяких представників вітчизняної науки перекроювати світові наукові досягнення в недоліки, і навпаки — недоліки та недосконалість вітчизняних технологій — у їх переваги, захоплює і засмучує водночас. Було б краще, якби ці науковці свої таланти направили не на боротьбу з інакодумством в садівництві, а на належний науково-теоретичний супровід галузі.
Олександр Маценко,
Асоціація розвитку інтенсивного садівництва Черкащини
журнал “Садівництво по-українськи”, серпень 2015 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Садівництво по-українськи” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
Садівництво по-українськи
