Українські селекціонери радять вирощувати тверду яру пшеницю. Адже зерно цієї культури має великий попит на внутрішньому ринку.
Пшениця тверда становить інтерес для зернового господарства країни насамперед як сировина для макаронних виробів, продуктів дитячого харчування, а також для хлібопечення як поліпшувач борошна м’якої пшениці. Від м’якої пшениці, багатої на крохмаль, вид Durum (тверда) відрізняється насамперед високим умістом білків і клейковини, а також мінімальним умістом крохмалю. Якість і вміст клейковини в зернах твердої пшениці — це те, що в поєднанні з правильним розмелом борошна та дотриманням технології виготовлення пасти не дозволяє пасті розварюватися у воді. Тому вода, у якій варилася паста, залишається практично прозорою, а сама паста блискучою та пружною — al dente, як кажуть в Італії. До того ж завдяки особливій структурі білка твердої пшениці, грубому помелу та властивостям клейковини паста під час варіння збільшується в об’ємі у 2,5 раза.
Зерно твердої пшениці цінується в макаронній промисловості завдяки якості клейковини та вмісту каротиноїдів. Установлено, що ксантофіли, що є в зерні, мають провітамінну активність і профілактичну дію проти раку шкіри. Хліб із твердої пшениці приємного жовтуватого забарвлення, має золотисту скоринку, м’яку й однорідну шпаристість, приємний специфічний аромат і смак, тривалий період зберігання. Колір і період черствіння хліба — важливі властивості його комерційної цінності. За використання борошна з твердої пшениці як добавки до борошна м’якої ці ознаки значно поліпшуються.
В Україні макаронні вироби зазвичай виготовляють із борошна м’якої пшениці, а культура пшениці твердої ярої не має достатнього поширення, хоча ґрунтово-кліматичні умови України сприятливі для вирощування високоякісного товарного зерна твердої пшениці. За розрахунками науковців, посівна площа пшениці твердої в Україні має становити понад 300 тис. га у центральних, східних і північно-східних областях. Однак наразі в цілому її вирощування можна схарактеризувати як аматорську справу. Більшість макаронних фабрик України, на жаль, працюють на привезеній сировині. Макаронні вироби виготовляють із додаванням борошна пшениці м’якої, а якість готової продукції не така, як треба.
Ринок макаронної продукції без сумніву наповнюватиметься новою, деякі відомі компанії вже заявляють про свої проекти створення нових виробництв. Однак вони, як і раніше, орієнтуються на сорти іноземної селекції. Ми ж хочемо звернути увагу на вітчизняні сорти ярої пшениці. Більшість із них, за результатами виробничих дослідів, більш адаптовані до місцевих умов, ніж сорти закордонної селекції, які лише в оптимальні за гідротермічними умовами роки наближаються за рівнем продуктивності до національного стандарту, а в посушливіших умовах не є конкурентоспроможними.
Сорти української селекції
Науковці Миронівського інституту імені В. М. Ремесла створили сорти пшениці твердої ярої з реальною врожайністю в умовах виробництва 5,0–6,0 т/га.
Сорт Ізольда. Різновидність леукурум. Рекомендований для вирощування в Лісостепу та Поліссі.
Урожайність — до 7,26 т/га, середньостиглий, середньорослий (95–115 см), середньостійкий до вилягання, стійкий до посухи й обсипання. Стійкий проти борошнистої роси (8 балів), септоріозу листя (7), бурої листкової іржі (8 балів). Натура зерна — 800 г/л, склоподібність — 98%, уміст сирої клейковини — 36,0–39,0%, білка — 16,6%. Маса 1000 зерен до 45–50 г.
Сорт Жізель. Різновидність гордеіформе. Рекомендований для вирощування в Лісостепу та Поліссі.
Урожайність — до 6,90 т/га. Ранньостиглий, середньорослий (108–113 см), середньостійкий до вилягання, стійкий до посухи й обсипання. Стійкий проти борошнистої роси (8 балів), септоріозу листя (7), бурої листкової іржі (8 балів). Натура зерна — 781 г/л, склоподібність — 97%, уміст сирої клейковини — до 33,0%, білка — до 16,2%. Маса 1000 зерен до 50,0 г.
Сорт Діана. Різновидність леукурум. Рекомендований для вирощування в Лісостепу та Поліссі.
Урожайність — до 7,50 т/га. Середньостиглий, низькорослий (75–85 см), стійкий до вилягання, посухи й обсипання. Стійкий проти борошнистої роси, бурої іржі, септоріозу та фузаріозу колоса. Натура зерна — 800 г/л, склоподібність — 98%, уміст сирої клейковини — 31,0–36,0%, білка — 15,6%. Маса 1000 зерен 43,5 г.
Сорт МІП Райдужна (очікується на реєстрацію з 2017 року). Різновидність меланопус. Рекомендований для вирощування в Лісостепу та Степу.
Урожайність — до 8,0 т/га. Середньостиглий, низькорослий (65–75 см), стійкий до вилягання, посухи й обсипання. Стійкий проти борошнистої роси, бурої іржі, септоріозу, фузаріозу колоса та твердої сажки. Натура зерна — 810 г/л, склоподібність — 98%, уміст сирої клейковини — 29,7–35,0%, білка — 15,4%. Маса 1000 зерен 49,2 г.
Технологія вирощування
Для отримання запрограмованих урожаїв пшениці твердої ярої важливо дотримуватися технології вирощування, яка має свою специфіку. Нижче коротко розглянуто базові елементи цієї технології.
Підготовка ґрунту. Найголовніше в підготовці та сівбі ярої пшениці — збереження ґрунтової вологи. Система передпосівного обробітку ґрунту під пшеницю яру складається з ранньовесняного боронування у фазу фізичної стиглості ґрунту важкими або середніми зубовими боронами та передпосівної культивації на глибину загортання насіння безпосередньо в день сівби культиваторами або комбінованими агрегатами. За посушливих умов треба обмежитися лише передпосівною культивацією в день сівби комбінованими агрегатами або застосувати пружинні борони, які за оптимальної фізичної стиглості ґрунту забезпечують передпосівне розпушування на глибину 7–9 см і висівання насіння на глибину 4–6 см. Наступне ущільнення ґрунту котками забезпечує розміщення посівного матеріалу на глибині близько 3–4 см, що відповідатиме біологічним вимогам.
Норми висіву та технологія сівби. Тверда пшениця особливо чутлива до затримки зі строком сівби. Сівбу проводять в перші дні весняних польових робіт. Оптимальні запаси продуктивної вологи в шарі ґрунту 0–10 см у цей період мають становити не менше ніж 10 мм, у 0–20 см — 25–30 мм, а у шарі ґрунту 0–100 см — 160–180 мм. Готуючи насіння до сівби, слід пам’ятати, що маса 1000 насінин ярої пшениці має бути не меншою за 35 г. Основою формування оптимальної густоти стеблостою посівів ярої пшениці є норма висіву, адже її продуктивне кущення низьке. Оптимальною нормою висіву після кращих попередників є 5,5–6,0 млн/га, а після гірших — 6,0–6,5 млн/га.
Глибина загортання за сприятливих умов зволоження ґрунту не має перевищувати 3–5 см. За посухи глибину загортання насіння слід збільшувати, висіваючи його у вологий шар ґрунту. Нерозривним у часі із сівбою є післяпосівне прикочування посівів.
Протруєння насіння ярої пшениці фунгіцидними протруйниками є обов’язковим у технології захисту цієї культури від насіннєвої, ґрунтової й аерогенної інфекцій. Проблема захисту сходів від ґрунтових шкідників, цикадок, злакових мух, смугастих блішок останнім часом є особливо актуальною, тому для протруєння насіння доцільно застосовувати протруйники інсектицидно-фунгіцидної дії.
Позитивні результати в передпосівній обробці насіння дає застосування мікродобрив. Мікроелементи (Cu, Zn, Mn, Fe, Co, Mo, B) відіграють значну роль в системі живлення рослин, особливо на початку вегетації, коли коренева система ще слаборозвинена.
Удобрення. Яра пшениця вимоглива до родючості ґрунту. Економічно вигідно забезпечувати її елементами живлення шляхом використання післядії органічних добрив і застосування на цьому фоні розрахункових доз мінеральних. Установлено, що продуктивність пшениці твердої ярої на рівні 4,0 т/га із високими показниками якості зерна формується за наявності у ґрунті 175–185 мг/кг легкогідролізованого азоту, 150–160 мг/кг рухомого фосфору та 180–190 мг/кг обмінного калію.
Низьку забезпеченість ґрунту основними елементами мінерального живлення треба компенсувати застосуванням добрив, причому азотні добрива в основне удобрення вносять нормою 15–30 кг діючої речовини, а решту — у весняно-літній період згідно з даними рослинної діагностики. Фосфорно-калійні добрива вносять під основний обробіток.
Пшениця яра добре використовує добрива, внесені під час сівби. Це пов’язано з її слаборозвиненою кореневою системою. Залежно від попередника під час сівби доцільно застосовувати комплексні добрива (15–30 кг д. р. на 1 га).
З урахуванням біологічних особливостей пшениці ярої підживлення зазвичай треба проводити у два строки. Перше — прикореневе підживлення у фазу кущіння аміачною селітрою в дозі N30. Це сприяє накопиченню достатньої вегетативної маси для наступного формування врожаю. За достатнього рівня такого підживлення також поліпшується якість зерна.
Друге підживлення в період формування — наливу зерна (поява останнього листка — закінчення колосіння) спрямоване на підвищення якості зерна. В умовах посухи друге прикореневе підживлення проводити не рекомендується. У такому разі потрібно позакореневе підживлення посівів 20%-м розчином сечовини найчастіше дозою 20–30 кг д. р. на 1 га. Потребу у підживленні визначають на підставі листкової діагностики.
Догляд за посівами. З появою сходів посіви ярої пшениці потерпають від смугастої хлібної блішки, шведської мухи та п’явиць. У цей час за перевищення порогу шкодочинності цих шкідників слід провести обприскування крайових смуг інсектицидом. Проти однорічних і деяких багаторічних двосім’ядольних бур’янів у період кущіння до початку трубкування пшениці ярої треба провести обприскування посівів гербіцидом. Доцільно комбінувати їх унесення із захистом посівів від хвороб.
Для захисту посівів пшениці ярої від збудників борошнистої роси, бурої іржі, фузаріозу та септоріозу колосу у фазу колосіння треба провести обприскування рекомендованими фунгіцидами. Від злакових попелиць, хлібних жуків, клопа — шкідливої черепашки в період колосіння — початку цвітіння пшениці ярої за перевищення порогу шкодочинності цих шкідників уносять дозволені інсектициди.
Важливим елементом високоінтенсивних технологій вирощування ярої пшениці є запобігання виляганню, внаслідок чого значно зменшуються продуктивність і якість зерна. Такі заходи зумовлено застосуванням високих доз азотних добрив. За цих умов, особливо у поєднанні з перезволоженням і низькою інсоляцією, стебло пшениці може витягуватися й втрачати механічну міцність. Одним з ефективних агротехнічних заходів підвищення стійкості рослин до вилягання є застосування ретардантів — фізіологічно активних речовин, що уповільнюють ріст рослин, поліпшують структуру міцності стебла, сприяють розвитку кореневої системи.
Обмолот посівів. Збирають пшеницю прямим комбайнуванням. Слід пам’ятати, що обмолочування твердої пшениці слід проводити за вологості зерна не нижчої ніж 14–15%. За меншої вологості зерно сильно травмується, що знижує його технологічні якості.
Олександр Демидов, д-р с.-г. наук, директор
Миронівський інститут пшениці імені В. М. Ремесла
Співавтори: Володимир Гудзенко, Світлана Хоменко, Андрій Сіроштан, Валерій Кавунець,
Марина Федоренко, кандидати с.-г. наук
журнал “The Ukrainian Farmer”, січень 2017 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “The Ukrainian Farmer” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
The Ukrainian Farmer
