Овочівники пережили чи не найважчий для себе рік — втрата російського ринку та високі врожаї фактично нівелювали рентабельність бізнесу. Найбільш далекоглядні підприємства все-таки змінили свої експортні вектори та відвоювали міцні позиції на вітчизняних прилавках.
Сезон-2014: мінус на плюс
Рік був невдалим через низку факторів: перевищення норми застосування добрив з одночасним подорожчанням виробничих ресурсів приблизно на той самий відсоток, що й девальвувала гривня. Втрати врожаїв коренеплодів і яблук через ранні заморозки у жовтні місяці, коли велика частина врожаю ще не була зібрана. Усе це позначилося на загальних обсягах виробництва та якості продукції. Критично низькі ціни на продукцію на час збирання врожаю також підвищили градус нервування на ринку: курс гривні щодо долара знижувався, а перекупники, які збиралися закуповувати продукцію та закладати її на зберігання, змінювали свої плани. Вони не були впевнені, що до другої половини сезону ціни піднімуться. Відтак, чимало виробників реалізували основний обсяг продукції до зими — ціни опустилися до критичного рівня.
Введення російського ембарго на овочі та фрукти з України — наступний негативний фактор. Це не стало несподіванкою для виробників, проте до останнього всі вірили, що такого не відбудеться, бо раніше 95% овочевого експорту спрямовувалося саме в РФ.
Позитивною подією сезону-2014 стало надання односторонніх торгових преференцій із боку ЄС для України. У жовтні були виділені квоти на томатну пасту й часник, що й досі залишаються не закритими.
Так, ввізне мито на українські овочі для ЄС дорівнює 0, але у Європі у 2014 році сталася криза перевиробництва — через заборону європейських продуктів у РФ європейським овочівникам практично немає куди подіти власний продукт.
Найкраща новина 2014 року — захист вітчизняного виробника завдяки девальвації: імпорт значно подорожчав, і, незважаючи на низькі ціни на європейські овочі, для українців вони виявилися дорогими, і масового напливу імпорту в державі не спостерігається.
Картопля
Площі під культурою у 2014 році розширилися. Попит на насіннєву картоплю, навіть ураховуючи її подорожчання, зріс у 10 разів, що допомогло виробникам, незважаючи на мінливу погоду, зібрати майже 21 млн тонн продукції. Відтак, валовий збір картоплі зріс на 17%, і разом зі збільшенням внутрішньої пропозиції на 70% знизився імпорт.
У сезоні-2014 початкові запаси впливали на ціни сезону — вони досить швидко знижувалися. Загальна пропозиція по картоплі зросла на 13%, також суттєво збільшилася кількість картоплі на посадку — українські фермери використовували якісніше насіння, розуміючи, що в сезоні-2014 воно буде ще дорожчим, тому всі вирішили запастися насінням із власного врожаю.
Щодо експортних перспектив, то вони є, навіть зважаючи на закриття ринку Росії. У 2014 році вітчизняні картоплярі спробували поставляти картоплю в Білорусь, і тільки-но тамтешні торгові компанії активізувалися, це призвело до моментального збільшення ціни. Із припиненням поставок ціна відразу просіла. Загалом же, вартість картоплі у 2014 році на 53% нижча за ціни сезону-2013.
Щодо проблемних регіонів сходу України та Криму, то там картоплі, за приблизними підрахунками, вирощено 550 тис. тонн — 7% загального виробництва. Цей обсяг може/не може бути збутий — усе залежить від ситуації на час продажу. Якщо поставки виявляться неможливими, то врожай буде спрямований на внутрішні потреби окупованих територій, які, до речі, не забезпечують себе картоплею в повному обсязі. Отже, ситуація в проблемних регіонах багато в чому залежатиме від того, чи зможе Україна поставляти картоплю, наприклад, у Крим.
На кінець грудня 2014 року ціни демонструють тенденцію до збільшення, що пов’язано з похолоданням — більшість виробників припинили продажі овочів, на що миттєво відреагували супермаркети й почали піднімати закупівельні ціни.
Виробники орієнтуються на ціни квітня сезону-2013, коли вони становили 4,5–5 грн/кг. Що стосується сезону-2015, то в ньому ціни очікуються на рівня 2,5–2,7 грн/кг картоплі.
Для прикладу: у Росії після вересневих і жовтневих хвилювань ціна стабілізувалась і знижується. Підґрунтя до стрибка цін у Росії немає, бо тут теж зібрано непоганий урожай картоплі. Цінова ситуація в Польщі й Україні є ідентичною — про перспективи експорту мова йти не може.
Капуста
Урожайність у сезоні-2014 зросла на 10% порівняно з минулим роком. Виробничі площі були збільшені на 5–10%. Хоча ціни 2013 року на капусту були рекордними, не можна казати про те, що фермери підійшли до збільшення площ нераціонально. Великі виробники робили це, маючи контракти з торговими мережами: якщо супермаркети були готові збільшити закупки, то під укладений контракт підприємці й сіяли більше. Деякі господарства зменшили площі у 2014 році, бо, ураховуючи досвід попередніх років, визнали для себе цей напрям неперспективним.
Зниження імпорту у 2014–2015 рр. буде доволі суттєвим: незважаючи на збільшення пропозиції в країнах ЄС, їхня продукція для українського споживача виявилася задорогою. Як би там не було, загальна пропозиція капусти буде лише трохи перевищувати потреби ринку.
Обсяг ринку проблемних регіонів (Східної України та Криму) — це близько 66 тис. тонн капусти (13% загальноукраїнського ринку).
Перехідні запаси нинішнього сезону будуть вищими, ніж торік, що неминуче позначиться на цінах — не варто сподіватися, що вони будуть такими високими, як і у 2014 році. Щодо конкретних цифр, то станом на грудень 2014 року ціна капусти на 30% вища за показники 2013 року — і це добра новина, адже за останній час вартість була критично низькою. Підвищення ціни стимулювали такі фактори, як традиційне похолодання, з яким ціна починає прямувати вгору, а також активізація експорту в інші країни — оптові компанії Молдови активно скуповують капусту в Україні, що провокує ріст ціни на неї. Якщо експорт капусти буде стриманим, то станом на квітень 2015 року ціна досягне 2 грн/кг. Якщо експорт збільшуватиметься, зокрема в Крим, то вартість капусти досягне 2,5–2,8 грн/кг.
Морква
Урожаю зібрано на 10% більше, адже морква знову виявилась однією з найстабільніших культур. Пропозиція імпорту на ринку впала на 50% через її подорожчання. Натомість загальна пропозиція зросла на 13%. Дуже важливий елемент — експорт, незважаючи на те, що моркви вирощено вдосталь, не всі змогли досягти відповідної експортної якості.
У 2014 році деякі господарства, коли ціни на моркву знизилися до 1,1–1,2 грн/кг, її помили, зафасували й змогли відправити товар на експорт через Крим у Росію по 1,8 грн/кг. Ринок проблемних регіонів Криму та Сходу становить 40 тис. тонн, і це доволі великий обсяг, який є сенс спробувати задовольнити.
Ціни на моркву наприкінці 2014 року були нижчими за торішні на 15%. Якщо порівнювати їх із тенденціями 2013 року, то морквяна продукція почала дорожчати десь у грудні, продовжила ріст, який у квітні досягнув доволі приємного рівня — 3,5–4 грн/кг.
Щодо прогнозів на 2015 рік, то ціна моркви коливатиметься й залежатиме від експортних можливостей. Так, якщо обсяг моркви залишиться на внутрішньому ринку, то вона коштуватиме 2–2,5 грн, якщо господарствам пощастить її вивезти, то ціна досягне 3–3,5 грн/кг.
Буряк столовий
Урожай буряків залишився фактично незмінним, що пояснюється певним розчаруванням аграріїв у цьому овочі — ціна на нього була стабільно низькою. Загальна пропозиція по буряках зросла лише на 4%, імпорт не зростатиме, а експорт, навпаки, збільшиться й становитиме близько 6 тис. тонн, що від загального обсягу у 838 тис. тонн є відносно невеликою часткою.
Ціна на буряки почала зростати після чуток про те, що велика кількість продукції в західних регіонах країни вимерзла після жовтневих заморозків, і господарства не змогли зібрати весь урожай. Сьогодні пропозицій по експорту майже немає, натомість на внутрішньому ринку на буряки спостерігається непоганий попит, що стимулює виробників стримувати продажі.
Щодо прогнозів на квітень 2015 року, то ціна становитиме 2,5 грн/кг, а в разі експорту можливе їх підвищення до 3 грн/кг.
Цибуля
Незважаючи на те, що фермери перед початком сезону запевняли всіх у тому, що не розширюватимуть площі під цибулею, оскільки це призведе до переповнення ринку, дані насіннєвих компаній переконали аналітиків в абсолютно іншому. Загальна пропозиція на внутрішньому ринку зросла до 1 млн тонн, що є надзвичайно великим обсягом для України. Ринок проблемних регіонів становить 20 тис. тонн — у принципі, цілком ймовірно, що саме туди можна буде постачати продукцію.
За даними наших аналітиків, загальний приріст виробництва становив 18–20%, до того ж 80% потенційно російського експорту українські виробники втратили. Проте це не заважає їм активно продавати цибулю в Туреччину, Ірак і навіть Ізраїль.
Щодо цін, то вони логічно є на 50% нижчими, ніж у сезоні-2013. У серпні 2014 року ціна впала до критичного рівня — менше за 1 грн/кг, а потім вона почала потроху зростати. Однак розкид цін досить великий: наприклад, на внутрішньому ринку ціна цибулі становить 1,6–1,8 грн/кг, натомість експортна не падає нижче за 2,3–2,5 грн.
Тепличні огірки та томати
Теплична продукція — це той сегмент, який найбільше постраждає від російських санкцій. Останнім часом експорт тепличних огірків стабільно падав — 90% цієї продукції реалізовувалося саме на російському ринку. Весь обсяг, який вироблявся на великих тепличних підприємствах, фактично відразу спрямовувався на експорт, бо всередині України було забагато імпорту.
Саме імпортна продукція допомогла вітчизняним тепличним господарствам у 2014 році підняти ціни на свою продукцію на 10%. Проте не можна закривати очі на те, що ціна на газ збільшилася на 40%, який у структурі витрат виробників овочів закритого ґрунту становить не менше ніж 30%.
У 2014 році лише 5% тепличних огірків загального вирощеного вітчизняними тепличниками обсягу Україна змогла експортувати. Таким чином, орієнтуватись українським виробникам можна лише на внутрішнього покупця й на те, що ціни на імпортну продукцію залишатимуться для нашого споживача дорогими. Це певним чином захищатиме внутрішнього гравця.
Ситуація з тепличними томатами є складнішою, ніж з огірками закритого ґрунту — виробництво за останні роки скорочувалося, адже багато господарств віддавало перевагу вирощуванню огірків. Це відбулося через те, що заробляти на огірках через частоту їх плодоносіння — значно легше.
На фоні відносно стабільного імпорту Україна намагалася нарощувати експорт, проте по тепличних томатах він становив лише 20% загальної кількості. Імпортувати було досить важко, адже Росія, на яку був орієнтований основний вал продукції, також паралельно розвивала своє тепличне господарство — у сусідній державі було реалізовано кілька великих державних проектів і програм, спрямованих на підтримку та розбудову тепличних комплексів.
Відповідно, нині за підвищення цін на газ і фактичної втрати ринку збуту тепличникам буде дуже не солодко. Багато експертів навіть припускають банкротство низки підприємств, що дуже болісно позначиться на вітчизняному овочівництві. Справа в тому, що в останні роки в Україні було започатковано декілька перспективних і потужних проектів, які демонстрували більш високу порівняно з іншими виробництвами продуктивність і були розраховані на розвиток експортного тепличного потенціалу країни.
У цій ситуації розраховувати на ринки ЄС було б наївно, адже за собівартістю українська продукція значно перевершує європейську. Ті господарства, які передбачали загрозу закриття російського ринку, одразу орієнтуючи свою продукцію на білоруський ринок, і сьогодні потроху туди експортують томати, але ці обсяги не можна порівнювати з експортними партіями на Росію.
У сезоні 2015/16 рр. аналітики прогнозують суттєве скорочення виробництва огірків і томатів закритого ґрунту через фінансову скруту підприємств. З урахуванням подорожання всіх ресурсів компанії, навіть якщо матимуть налагоджені канали збуту, відверто не витягнуть розширення виробництва. Також, вірогідно, плани щодо будівництва нових теплиць будуть замороженими на невизначений термін. Неефективні підприємства будуть вимушені піти з ринку. Основні зусилля будуть спрямовані на підвищення конкурентоздатності на нових ринках збуту. І навіть якщо Росія врешті-решт відкриє свій ринок — це буде добрим уроком для виробників — не орієнтуватися на поставки продукції в одну країну, а шукати нові шляхи збуту.
Статтю підготовлено за матеріалами виступу керівника проекту «АПК-Інформ: овочі і фрукти» Тетяни Гетьман, що був виголошений на ХІ міжнародній конференції «Овочі і фрукти України — 2014»
журнал “Плантатор”, січень 2015 року
Плантатор
