Тваринництво

Органічні стандарти

Органічні стандарти

 

У ЄС органічне птахівництво розвивається давно і успішно. В Україні виробники часто не знають про цей нішевий бізнес, тож пропонуємо ознайомитися із ключовими особливостями утримання органічної птиці.

  

Виробництво органічних курячих яєць мало значний успіх у багатьох країнах Європи, де вони змогли відвоювати вагомі частки ринку в конвенційної (неорганічної) продукції. У Швейцарії органічні яйця займають 20% ринку, у Німеччині, Франції, Австрії – понад 10%. Такі високі показники відображають не лише бажання європейців харчуватися здоровою їжею, а й турботу споживачів про добробут тварин – забезпечені німці чи швейцарці можуть собі дозволити перейматися почуттями курки, що знесла для них яйце. У Німеччині органічні яйця коштують як мінімум удвічі дорожче за звичайні, тобто націнка на них є чи не найвищою серед інших груп органічних товарів. Щороку Німеччина імпортує від 10 до 20% органічних яєць та м’яса птиці від внутрішньої потреби. З іншого боку, органічне м’ясо птиці має доволі низькі частки ринку навіть у розвинених країнах з огляду на його високу вартість.

 

На сьогодні Україна посідає 8-е місце у світі за обсягом виробництва курячих яєць. При цьому органічне птахівництво в Україні з’явилося лише кілька років тому. Піонером у цій справі стала Тетяна Яблонська, яка в 2009 році створила власну міні-птахоферму яєчного напряму й після трирічного перехідного періоду отримала органічний сертифікат. Тепер започатковане пані Тетяною ТОВ «Либідь-К» постачає органічні яйця до супермаркетів Києва під торговою маркою «Світ Біо». Також виробництвом органічних курячих яєць в Україні займається фермерське господарство Іллі Аносова «Лелека 92», що розташоване неподалік Харкова. Ще одне господарство в Полтавській області перебуває в процесі сертифікації. Органічного м’яса птиці на українському ринку поки що немає взагалі.

 

 Звісно, органічне тваринництво нарощує оберти значно повільніше, ніж рослинницька галузь, адже потребує більших капіталовкладень. Для виробництва тваринницької продукції потрібні органічні корми, а їх в Україні купити ніде, тож про органічну кормову базу виробник має подбати сам. Нюансів збуту органічних яєць також багато. Сертифіковане зерно фермер може продати як не на внутрішньому ринку, то за кордон, а от продукцію птахівництва реалізувати іноземним покупцям значно складніше. Тим не менше, успішні приклади піонерів органічного птахівництва підтверджують: цей напрям має перспективу, а тому заслуговує на увагу.

 

Основа основ

 

Отже, з чого почати фермерові, що вирішив виробляти на продаж органічні курячі яйця чи м’ясо? Передусім – вивчити органічні стандарти.

 

Слід зазначити, що на початку органічного руху у світі не було єдиних стандартів органічних товарів. У кожного виробника був свій погляд на вирощування екологічно чистої, безпечної для людини та довкілля продукції. Щоб не вводити покупців в оману, були прийняті загальні стандарти. Нагляд за дотриманням цих стандартів та сертифікація були покладені на відповідні сертифікуючі організації. Фактично, тепер лише вони відповідають за якість продукції, що продається під маркою «органічна».

 

Головні засади органічного виробництва в Україні визначає прийнятий восени 2013 року Закон «Про виробництво та обіг органічної сільськогосподарської продукції та сировини». Він встановлює, що органічною може називатися тільки та продукція, яка має відповідний сертифікат. Немає сертифіката – немає органічного статусу. Однак повний пакет підзаконних актів, що мали б в усіх деталях регламентувати органічне виробництво в Україні, й досі не розроблений. З огляду на це, абсолютна більшість органічних виробників нашої країни орієнтується на стандарти ЄС, викладені в Постанові Комісії (ЄС) №889/2008 від 5 вересня 2008 р.

 

 

За цими стандартами сертифікують птахівничу продукцію в Україні лише чотири акредитовані сертифікаційні органи, включені до Переліку, затвердженого Комісією Європейського Союзу: Органік Стандарт (Україна), Інститут ринкової екології (ІМО, Швейцарія), Austria Bio Garantie (Австрія) та CERES Certification of Environmental Standards (Німеччина).

 

Розглянемо детальніше ключові засади європейського стандарту.

 

Родовід

 

Один із ключових моментів органічного тваринництва – походження поголів’я. Звісно, в ідеалі воно має бути закуплене на органічній фермі. Однак якщо можливості придбати сертифікованих тварин немає, Постанова Комісії (ЄС) №889/2008 дозволяє закупівлю конвенційної птиці. Правила використання неорганічних тварин регламентує стаття 42 Постанови. Зокрема, вона визначає, що вік несучок або птиці для виробництва м’яса, закуплених в неорганічному господарстві, має становити менше трьох днів.

 

Житлова площа за стандартами

 

Стаття 12 зазначеної Постанови визначає специфічні умови утримання птиці в органічному господарстві. Зокрема, птицю не дозволяється утримувати в клітках. Водоплавна птиця завжди, коли це дозволяють погодні та гігієнічні умови, повинна мати доступ до річки, струмка, ставка, озера або басейна з метою задоволення відповідних видоспецифічних потреб. Особлива увага приділяється вигулам: вони мають становити не менше 4 м2 на одну курку-несучку або бройлера на відгодівлі (див. таблицю). Територія пташника має бути достатньою, щоб кури мали змогу вільно пересуватися цілий день та задовольняти свої природні потреби. Окрім стаціонарних облаштованих пташників, практика органічного птахівництва також дозволяє утримувати курей у пересувних курниках – трактор перевозить такий курник з території на територію, забезпечуючи птицю новим пасовищем та джерелом комах, черв’яків і жуків.

 

Споруди для усіх видів птиці мають відповідати таким вимогам:

 

  • не менше однієї третини площі підлоги має бути суцільною, тобто без щілин і не решітчастою, та бути вкритою підстилкою (соломою, стружкою, піском або торфом);
  • у пташниках для несучок слід забезпечити можливість збирання пташиного посліду на достатньо великій частині площі підлоги, якою користуються кури;
  • пташники мають бути обладнані сідалами такого розміру та в такій кількості, що відповідає кількості та вазі птиці;
  • сідала повинні мати отвори відповідного розміру для входу/виходу, і загальна довжина цих отворів має складати не менше 4 м на кожні 100 м2 площі приміщення, в якому утримують птицю;
  • загальна корисна площа пташників для виробництва м’яса в окремому виробничому підрозділі не повинна перевищувати 1600 м2;
  • конструкція пташників має забезпечувати доступ птиці до майданчиків вільного вигулу.

Також зазначена Постанова суворо регламентує, яку кількість птиці можна утримувати в одному пташнику одночасно, адже значне скупчення тварин несе серйозні біологічні та санітарні ризики. Згідно з документом, в одному приміщенні можна посадити не більше:

 

  • 4800 курчат;
  • 3000 курей-несучок;
  • 5200 цесарок;
  • 4000 мускусних або пекінських качок або 3200 мускусних або пекінських качурів чи качок інших порід;
  • 2500 каплунів, гусей або індиків.

Слід зазначити, що органічні стандарти забороняють надмірну інтенсифікацію виробництва, зокрема це стосується світлового режиму. Штучне освітлення не заборонене, однак безперервний період нічного відпочинку без штучного освітлення має тривати не менше восьми годин.

 

Фітотерапія для птиці

 

Серйозну увагу майбутньому органічному виробникові слід приділити вивченню четвертої частини Постанови, що стосується профілактики хвороб та ветеринарної медицини. На відміну від інтенсивного птахівництва, в органічному забороняється застосування хімічно синтезованих традиційних ветеринарних лікарських препаратів або антибіотиків з профілактичною метою. Так само не дозволене застосування речовин для стимуляції росту або продуктивності (у тому числі антибіотиків, кокцидіостатів або інших штучних засобів для стимуляції росту) та застосування гормонів або подібних речовин.

 

Однак викладене не означає, що тварин узагалі не можна лікувати. Якщо традиційне лікування є необхідним, антибіотики можуть застосовуватися під відповідальність ветеринара. Проте слід віддавати перевагу фітотерапевтичним, гомеопатичним продуктам і мікроелементам.

 

Також треба враховувати, що продукцію від хворої птиці не можна реалізовувати споживачам. При цьому термін відвикання після застосування хімічно синтезованих лікарських препаратів в органічному виробництві подвоюється порівняно з конвенційним.

 

Для очищення і дезінфекції споруд, загонів і посуду для тварин можна застосовувати лише обмежений перелік продуктів: калієве та натрієве мило, воду та пару, вапно, гіпохлорит натрію, каустичну соду, каустичний поташ, перекис водню, натуральні есенції рослин, цитринову, надоцтову, мурашину, молочну, щавлеву та оцтову кислоти, спирт, формальдегід, карбонат натрію. Тож перед купівлею дезінфектанту варто проконсультуватися із сертифікаційним органом.

 

Особливе меню

 

На органічній фермі птицю слід відгодовувати травою, фуражом і кормами, виробленими переважно у власному господарстві відповідно до органічних стандартів. Додатково, для забезпечення основних дієтичних потреб тварин, можна використовувати на чітко визначених умовах певні мінерали, мікроелементи й вітаміни.

 

Використання неорганічних кормів сільськогосподарського походження дозволяється тільки тоді, коли фермери не можуть одержати корми виключно органічного виробництва. При цьому максимально дозволена частка неорганічних кормів у щоденному раціоні, розрахована як відсоток сухої речовини, має становити 25%. Крім того, фермер повинен мати документальні докази потреби в застосуванні цього положення.

 

Треба мати на увазі, що в органічному виробництві заборонене використання цілого переліку кормових компонентів, дозволених в інтенсивному птахівництві, зокрема м’ясо-кісткового борошна.

 

Натомість дозволяється використовувати ензими й мікроорганізми, вітаміни, отримані з сировини, яка природно зустрічається в кормах, а також мікроелементи в певних сполуках: залізо, йод (зокрема натрій йодноватокислий), кобальт, мідь, марганець, цинк, молібден і селен. Із певними обмеженнями дозволене використання сухого молока і молочних продуктів, рибного борошна, яєць і яєчних продуктів (бажано з того ж господарства). При цьому до щоденного раціону птиці обов’язково мають додаватися грубі корми, свіжий або висушений фураж чи силос.

 

Примусова відгодівля птиці, у тому числі качок і гусей для виробництва фуа-гри, заборонена.

 

Мінімальний вік утримання

 

Фермери, що збираються вирощувати за органічними стандартами птицю на м’ясо, мають враховувати, що Постанова визначає мінімальний вік її утримання до забою. Якщо виробник не використовує породи, що повільно ростуть, встановлюється наступний мінімальний вік птиці для забою:

 

  • 81 день для курчат;
  • 150 днів для каплунів;
  • 49 днів для качок пекінської породи;
  • 140 днів для індиків та гусей;
  • 100 днів для індичок.

 

Все починається із землі

 

Якщо детальне вивчення нормативів Постанови та підрахунки на калькуляторі утвердять фермера в бажанні займатися органічним птахівництвом, починати слід не з будівництва пташника чи закупівлі поголів’я, а з сертифікації землі. Як зазначалося раніше, в органічному тваринництві мають використовуватися органічні корми, а їх ринок в Україні ще не розвинений. Отже, для забезпечення кормової бази господарство має сертифікувати свої землі як органічні, а потім уся вирощена на них продукція (овочі, фрукти, зернові, кормові культури) вважається органічною й може використовуватися в органічному тваринництві.

 

Перший рік після початку сертифікації сільськогосподарська продукція має статус традиційної, а після позитивних результатів перевірки набуває статусу «перехідного періоду», який може тривати від двох років і більше, залежно від виду продукту. Від початку сертифікації до закріплення органічного статусу проходить у середньому 3 роки, і весь цей час господарство має працювати за органічними технологіями. Перехідний період може бути значно скорочений тільки в тому разі, якщо земля до початку господарювання за органічними технологіями тривалий час не оброблялася.

 

Органічна сертифікація вимагає від виробника серйозної відповідальності. Це не просто папірець, який підтверджує статус. Виробник не має права використовувати гербіциди, пестициди та хімічні добрива у своєму господарстві. Крім того, органічне виробництво передбачає тотальну заборону використання ГМО. Однак тільки такі сертифіковані органічні корми можуть споживати кури чи качки, щоб нести своїм власникам не прості, а органічні яйця.

 

Таблиця. Мінімальна площа поверхні в приміщеннях та на відкритих майданчиках, а також інші характеристики стосовно утримання птиці залежно від типу органічного виробництва згідно зі Статтею 10(4) Додатку ІІІ до Постанови Комісії (ЄС) №889/2008 від 5 вересня 2008 р.

 

 

Птиця

Параметри приміщень

Параметри вигулу

Кількість тварин

на м2,

голів

Розмір сідала

на голову, см

Гніздо

Відкриті майданчики,

м2

на голову*

Кури-несучки

6

18

7 несучок на гніздо або

120 см2 на одну несучку

 

4

Птиця на відгодівлі в стаціонарних пташниках:

 

 

  • бройлери і цесарки
  • качки
  • індики
  • гуси

 

 

 

 

10, не більше 21 кг

живої ваги на м2

 

 

 

20 (тільки для цесарок)

4

4,5

10

15 

Птиця на відгодівлі в пересувних

пташниках з площею підлоги не більше 150 м2

16, не більше 30 кг

живої ваги на м2

2,5

* Для всіх видів птиці не можна перевищувати обмеження у 170 кг азоту на гектар на рік.

 

 

 

Марія Михно

журнал “Наше Птахівництво”, березень 2015 року

  

Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Наше птахівництво” та інтернет сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа». 

 

Інші статті в цьому журналі
Наше Птахівництво
Наше Птахівництво
Наше Птахівництво
2
Статті з журналу:

ЧИТАЙТЕ БІЛЬШЕ