Агрономія

Навчаємося конкурувати

Навчаємося конкурувати

Вітчизняне насінництво кукурудзи поступово набирає обертів, про що свідчить зацікавленість виробників у вітчизняних гібридах і розширення площі їх посівів.

  

Виробництво кукурудзи у світі щорічно зростає: як відомо, за посівними площами ця культура посідає третє місце, а за врожайністю зерна перевищує майже всі кормові культури. Виникає запитання: яке значення кукурудзи в зерновому балансі України та які перспективи розвитку її виробництва?

 

Потреба в насінні кукурудзи різних категорій, відповідно до програми «Зерно», у 2014–2015 рр. становила 120–150 тис. тонн на площу до 5,0 млн га. З них 121,65 тис. тонн для сівби і 24,3 тис. — як страховий фонд. Щоб отримати таку кількість насіння, потрібно закладати ділянки гібридизації на площі 50–60 тис. га.

 

Як показують аналітичні дані, посівні площі кукурудзи в Україні за 2014–2016 рр. збільшилися до 4,08–4,62, млн га, відповідно зросли й обсяги виробництва зерна. Водночас збільшилася і врожайність культури: з 3,24 т/га у 2001 році до 6,2 т/га у 2014-му, проте врожайність і далі є нижчою, ніж в передових виробників світу. Так, у той самий період у США врожайність коливалася в межах 9,59–10,34 т/га, у Франції — 8,81–9,44 т/га.

 

Науковці Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН дослідили структуру сучасного складу вітчизняних і закордонних гібридів кукурудзи в Державному реєстрі сортів рослин, придатних до поширення в Україні. Так, у Держреєстрі 1996 року було 153 гібриди, у 2013-му — 674 гібриди, а у 2016 році — понад 1000.

 

В останні роки в Україні зменшилася частка посівів вітчизняних гібридів кукурудзи до 30% загальної площі, натомість посівні площі під гібридами закордонної селекції зростають. Однак за абсолютними показниками поширення українських гібридів також зростає. Порівняльне випробування гібридів різних груп стиглості селекції українських установ і закордонних компаній свідчить про їх однакову врожайність, а також ідентичність за іншими цінними господарськими ознаками. Втім, аналіз гібридного складу кукурудзи в Україні свідчить про повільне поширення у виробництві нових гібридів української селекції.

 

Нині в Україні працюють 46 компаній-заявників і 20 співзаявників гібридів кукурудзи, з яких, відповідно, 16 і 18 вітчизняні. Вибір між найкращими вітчизняними й іноземними брендами має спиратися на доцільність додаткових витрат на посівний матеріал і їх окупність під час реалізації вирощеної продукції. Чинники, завдяки яким вітчизняне насіння невиправдано дешеве, в основному пов’язані з недобросовісною конкуренцією, демпінгом, адмінресурсом, інколи дотаціями. Дешеве насіння не дозволяє вітчизняним установам в повному обсязі провести самостійно модернізацію насіннєвої галузі. За нашими розрахунками, різниця в його вартості має становити щонайбільше 30% середньої ринкової ціни іноземних компаній.

 

Насінництво в ринкових умовах

 

З переходом економіки України на ринкові умови вітчизняна система насінництва дуже повільно адаптується до них, що пов’язано з відсутністю технічних і фінансових можливостей розвитку фірмового виробництва в державних установах. Насіннєві господарства відповідно до договору (ліцензії) виробляють і реалізують агровиробництву насіння товарних гібридів кукурудзи, сплачуючи оригінаторам роялті, що дозволяє частково покрити витрати на створення та реєстрацію гібрида й насіння кукурудзи, і це суттєво підняло якість вітчизняного насіння. Завдяки такій ситуації підвищилася зацікавленість у насінництві вітчизняних гібридів і розширилися площі їх посівів.

 

Дещо змінюється й система організації насінництва. Так, поряд із наявною схемою, згідно з якою оригінатори реалізують батьківські форми гібридів насінницьким підприємствам, набуває поширення «фірмове насінництво», коли оригінатор (приватні вітчизняні й іноземні фірми) вирощує насіння всіх ланок і реалізує лише перше покоління гібридів, як це заведено в більшості європейських країн.

 

Ефективне насінництво кукурудзи в Україні потребує створення сучасної системи доробки та зберігання, яка містить оптимізовану матеріально-технічну базу й технології для виробництва добазового, базового й репродукційного насіння. Система має забезпечувати повне збереження врожаю та підвищення якості насіння відповідно до зонального розміщення й сортового складу гібридів і їхніх батьківських форм, модернізацію заводів та будівництво насіннєобробних ліній для підготовки насіння кукурудзи.

 

Для виробництва насіння першого покоління потрібно будувати сучасні заводи з комплектацією від найкращих світових фірм. Розміщуючи ці заводи, треба враховувати сприятливість зони для промислового насінництва, її зв’язок із первинним насінництвом й обсяги виробництва товарного зерна в регіонах. Для виробництва насіння гібридів F1 на сьогодні в Україні є шість великих сучасних кукурудзообробних заводів («Маїс» (Черкаси), «Черліс», «Маїсадур», «Райз», «Піонер», НВФГ «Компанія «Маїс») і планується будівництво науково-виробичого центру компанією «Монсанто». На них можна виробити понад 50 тис. тонн якісного насіння. Крім того, ще близько 20 тис. тонн насіння отримують на старих заводах, побудованих у 60-ті роки. Питання будівництва сучасних насіннєвих заводів різної потужності набуває все більшої актуальності через можливість вирощування сертифікованого насіння на рівні 15–16 тис. тонн.

 

Здобутки та проблеми

 

Система насінництва гібридної кукурудзи в Інституті рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН базується на Законі України «Про насіння і садивний матеріал», ухвалений 2002 року. Вирощування якісного насіння побудовано покроково: первинне насінництво, добазове, базове й сертифіковане. Щорічно вирощується декілька десятків тонн супереліти й еліти батьківських компонентів гібридів, усього протягом 2011–2015 рр. вирощено 71,63 тонн цього насіння. Достатня кількість насіння високих репродукцій (супереліти й еліти) дозволяє щорічно отримувати з них десятки тонн батьківських форм (простих гібридів кукурудзи) харківської селекції. У 2011–2015 рр. вирощено 200 т насіння простих гібридів. Перевірка на ґрунтконтролі якості вирощених батьківських форм і вихідних компонентів показала їхню високу стерильність і типовість, що цілком відповідає встановленим нормам. Середня за п’ять років типовість шести основних батьківських компонентів (питома вага яких в загальному щорічному обсязі становить близько 90%) була стовідсотковою, а стерильність коливалася в межах 98,6–100,0%, що відповідає встановленим нормам (не менше як 98,0%).

 

За останні п’ять років ділянки гібридизації гібридів кукурудзи нашого інституту були розташовані в 13 областях України на загальній площі близько 8000 га. Останнім часом основну увагу приділено вирощуванню батьківських форм гібридів кукурудзи нового покоління — Світанок МВ, Лелека МВ, Варта МВ, Кардинал МВ, Сузір’я, Донор МВ.

 

Вважаємо, що основною проблемою, з якою стикаються виробники українського насіння кукурудзи, є слабка, застаріла матеріально-технічна база, що обмежує можливість одержання якісного насіння. А також, здороження енергоносіїв, недостатнє використання маркетингу, відсутність тваринництва та недопустима щорічна модернізація служби сертифікації насіння.

 

 

Лариса Чернобай, канд. с.-г. наук, завідувач лабораторії селекції і насінництва кукурудзи

Інститут рослинництва ім. А. Я. Юр’єва НААН

журнал “The Ukrainian Farmer”, грудень 2016 року

  

Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “The Ukrainian Farmer” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа». 
   

Інші статті в цьому журналі

ЧИТАЙТЕ БІЛЬШЕ