Моркву столову вирощують практично повсюдно як на малих, так і на великих площах. Для того, щоб виростити здоровий і якісний урожай, потрібно докласти немало зусиль. Хочемо розповісти, як це роблять на Західній Україні.
Велике значення має те, для яких потреб вирощують моркву: на ранню пучкову продукцію, на товарні коренеплоди для споживання протягом літа й осені чи для закладання на зберігання. Від призначення продукції залежить технологія вирощування.
Поставимо собі завдання виростити ранню моркву на пучкову продукцію. Це можна зробити, застосовуючи різні терміни сівби: підзимовий, ранньовесняний, весняний.
Зупинимося на вирощуванні моркви столової ранньою весною. Для цього підбирають ґрунти легкі за механічним складом, сірі, темно-сірі, чорноземи середньосуглинкові. Для моркви столової добре підходять осушені торфовища: на таких ґрунтах відпадає небезпека ущільнення ґрунту, проте є небезпека браку вологи, особливо у вітряну погоду, внаслідок видування її з верхнього горизонту. На таких ґрунтах слід постійно регулювати водний режим. Коренеплоди моркви на осушених торфовищах виростають правильної форми, вирівняні, без галужень. Проте обов’язково потрібно слідкувати, щоби вміст нітратів у коренеплодах не перевищував ГДК.
Реакція ґрунтового розчину має бути близькою до нейтральної. Площу (ділянку) слід підібрати вирівняну, без заглиблень, рівну або з нахилом 2–3° на південь.
Розміщують моркву після кращих попередників, які залишають поле чистим від бур’янів. Якщо площа забур’янена кореневищами пирію, то гербіциди вносять перед вирощуванням попередника. Кращими попередниками для моркви є картопля, озима пшениця, огірки, капуста. Під попередник вносять по 60–80 т/га органічних добрив (залежно від родючості ґрунту). Свіжий гній, унесений під зяблеву оранку безпосередньо під моркву, призводить до пошкодження коренеплодів моркви морквяною мухою та збільшення виходу розгалужених коренеплодів.
Для попередження хвороб і пошкоджень шкідниками на попереднє місце моркву повертають не раніше, ніж через 3–4 роки. Вносити гербіциди під моркву на пучкову продукцію не можна.
Підготовку ґрунту починають після збирання попередника. Якщо він залишає після себе рослинні рештки, то їх подрібнюють і приорюють. Під зяблеву оранку можна вносити перепрілий гній і фосфорні добрива. Якщо за даними лабораторних аналізів ґрунту вашої ділянки виявлено дефіцит в елементах живлення, їх вносять як основне добриво та безпосередньо перед сівбою.
Рано навесні проводять передпосівну підготовку ґрунту: закривають вологу та розпушують ґрунт на глибину 10–12 см. Площу вирівнюють і сіють моркву на глибину 1,5–2,0 см з одночасним прикотковуванням. Разом із сівбою в разі потреби вносять мінеральні добрива, щоб на початку росту повністю забезпечити рослини поживою. Після цього ділянки накривають агроволокном або поліетиленовою плівкою. За рахунок збереження сонячного тепла під плівкою чи агроволокном підтримується сприятлива температура, волога не випаровується й швидко з’являються сходи.
Важливим чинником, який впливає на врожай і час збирання пучкової продукції, є сорт. Сорти й гібриди можуть бути як вітчизняної, так і зарубіжної селекції. Це такі сорти й гібриди, як Наомі, Рондо, Каріні, Паризька каротель, Маріон F1, Кордоба F1, Кардіф F1, Наполі F1. Купуючи насіння того чи іншого сорту або гібрида надається його характеристика, на яку слід звертати увагу. Варто висівати сорти ранньостиглі або надранні, які формують коренеплоди завдовжки не більше за 6–10 см і не утворюють зелених плечиків. Коренеплоди таких сортів менше галузяться й більш вирівняні.
Норма висіву насіння — 5,5–6,5 кг/га. Для кращого обробітку ґрунту можливо одночасно з насінням моркви сіяти маячну культуру (салат). При загущені посівів (40–45 шт./м) потрібно провести боронування впоперек рядків, що дасть змогу прорідити посіви з одночасним знищенням бур’янів, зруйнувати кірку та розпушити ґрунт.
У фазу 2–3 листочки слід провести міжрядне розпушення на глибину 3–4 см із обов’язковим дотриманням захисної смуги завширшки 5–7 см. Рослини моркви, вкриті поліетиленовою плівкою, потрібно відкривати, коли температура повітря піднімається до +25…+30 °С, оскільки за таких умов під плівкою рослини можуть отримати опіки. За високої денної температури повітря плівку можна знімати на весь день, накриваючи посіви тільки на ніч. Агроволокно знімати не потрібно, оскільки температура під ним дещо нижча, ніж під плівкою.
У фазу початку пучкової стиглості коренеплоди, що досягли в діаметрі 1,5–2,0 см, вибірково вибирають і готують до реалізації. Плівку чи агроволокно під час збирання знімають й одразу після збору накривають знову, щоби запобігти пересиханню ґрунту та його ущільненню. Це призвело б до утруднення подальшого вибіркового збирання врожаю, оскільки рослини треба було б підкопувати, травмуючи кореневу систему також тих коренеплодів, які не досягли потрібного розміру: дрібні рослини після цього засихають, і ми недоотримуємо значної частини врожаю.
Зібрані рослини очищають і зв’язують у пучки. Обрізують листки, що дозволяє зменшити випаровування вологи рослинами. Обов’язковим заходом після збирання є затінення моркви від прямого сонячного проміння й охолодження. Таким чином зберігається її якість і подовжується термін реалізації. Коренеплоди, зв’язані в пучки, вкладають у ящики. Можна реалізувати моркву й більшого, ніж 2,0 см діаметра. У такому разі коренеплоди очищають від ґрунту, обрізують черешки на висоті 1,5–2,0 см і продукцію вкладають у споживчу тару. Морква, підготовлена до пакування, не має бути вологою. Коренеплоди розсортовують за розміром і забезпечують їх належне зберігання та реалізацію.
Збирають таку кількість коренеплодів пучкової стиглості, щоб їх можна було реалізувати й використати за 1–2 доби. За біль тривалого періоді тимчасового зберігання без охолодження рослини втрачають тургор, стають непривабливі й непридатними для реалізації.
Галина Стефанюк, канд. с.-г. наук
Світлана Стефанюк, асистент
Львівський національний аграрний університет
журнал “Плантатор”, вересень 2014 року
Плантатор
