У середині літа Інститут картоплярства провів традиційний захід — День поля. Чи не вперше в його роботі брали участь директори українських представництв усіх іноземних селекційних компаній, які працюють у державі. Вони не лише поцікавилися вітчизняними досягненнями, а й висловили готовність посприяти роботі науковців.
|
Тематичну частину зустрічі в Інституті картоплярства було присвячено питанням інновацій галузі, селекції та насінництву, сучасним технологіям вирощування, використанню біотехнічних методів у насінництві картоплі.
Аналіз ринку
Реальний стан картоплярства було висвітлено у доповіді виконавчого директора Української асоціації виробників картоплі Віктора Різника, який висловив упевненість у тому, що поступ вітчизняного картоплярства можливий тільки за умови тісної співпраці всіх гравців ринку.
Ситуація в картоплярстві є стабільно проблематичною. Вона не міняється протягом багатьох років. Україна посідає 4-те місце в світі з виробництва картоплі. При цьому лише 5% від загального валу продукції вирощується в професійних, спеціалізованих господарствах, які обробляють близько 6 тис. га, маючи при цьому в середньому під картоплею по 100 га. Інтенсивно картопля вирощується індустріальними виробниками Київської, Житомирської, Чернігівської, Львівської та Тернопільської областей. Решта картоплі — близько 90% валового продукту — з присадибних ділянок, що створює неабиякі проблеми у всій галузі, де через це не може регулюватись ані ціна, ані якість, ані рівень виробництва, — зауважив Віктор Різник.
Він нагадав, що у «Держреєстрі сортів, придатних для вирощування в Україні» представлено 169 сортів низки селекційних установ, з-поміж яких на частку Інституту картоплярства припадає 48%, компаній «Агріко» — 19%, «Європлант» — 12%, HYPZ — 16%, «Солана» — 11% і «Норіка» — 2% сортів, решта належить іншим іноземним компаніям. За такої великої кількості сортів в асортименті лише дві третини реально знаходяться у виробництві. Якщо подивитися на структуру посівів професійних господарств, то вони здебільшого вирощують по 3–4 сорти у товарних посадках.
За даними держвипробувань, у сезоні-2015 Держреєстр поповнився дев’ятьма новими сортами компаній «Солана», «Агріко», «КВС», «Європлант» та Інституту картоплярства. Новинки активно розмножують і реалізують поміж виробниками, бо вони цілком відповідають вимогам, які висувають до селекціонерів і виробники, і продавці, і споживачі. Якщо проаналізувати поточний сезон, то унаочнюються всі проблеми, від яких потерпає картоплярство. Перш за все, це повсюдне використання виробниками як насіннєвого матеріалу дрібної картоплі замість сертифікованої, що вирощується спеціалізованими насінницькими господарствами. Це неабияк позначається на врожайності. Картоплярі свідомо не поспішають вдосконалювати свої технології.
Спостерігається скорочення виробничих площ у професійних господарствах, бо втрачено 15% внутрішнього ринку (Донецьк, Луганськ, Крим) і можливість збуту в РФ. Бажана, але недосяжна орієнтація господарств на експорт спричиняє проблеми з цінами на картоплю. Закрито ринки Білорусі, РФ, Криму. Ціна на картоплю ранніх термінів дозрівання мінімально прийнятна для виробників — 3–4 грн/кг. Ринок ранньої картоплі є індикатором щодо картоплі для довготривалого зберігання. Маючи низьку ціну на ранній товар, важко очікувати, що картопля подорожчає і відповідатиме запитам виробників.
Якщо говоримо про ранні та середньо-ранні сорти, про насінництво, то Україна отримає запланований урожай, і він буде вищим, ніж прогнозувалося експертами та державними чиновниками. Щодо сортів середньо-пізніх і для довготривалого зберігання, то їхня якість, здатність до зберігання та реальні обсяги валового врожаю залишаються таємницею — така статистика приховується господарствами та абсолютно не надається до обліку, якщо йдеться про домогосподарства. Адже підвищення температури за відсутності вологи в другій половині вегетаційного періоду призводить не тільки до зменшення фракції картоплі, а й до втрати товарного вигляду. Ще одна проблема: перепади температури та водного режиму сприяють появі дефектів — розтріскуванню, первинному та вторинному росту бульб, розвитку у ґрунті парші та ризоктоніозу, — пояснив Віктор Семенович.
Говорячи про перспективи галузі картоплярства, він вкотре наголосив, що, як і більшість гравців ринку, вбачає їх у розвитку переробки. Після проведеного УАВК аналізу перспективних напрямків переробних галузей в Україні та Європі зроблено висновок, що вітчизняні картоплярі вирощують усього два основні види картоплі. «Якщо в Україні на потреби виробників крохмалю спрямовується 1% вирощеного врожаю, то в Нідерландах — 19%. Столова картопля для свіжого ринку в Україні становить 97% від вирощеного врожаю, а в Європі — лише 5%. Україна вирощує для переробки на чипси лише 80 тис. т картоплі, 35 тис. т переробляється на крохмаль і 10 тис. т на інші картоплепродукти із загального валу понад 20 млн т. У державі з’явилася переробка на картоплю фрі. Але цього дуже мало. А для промислових масштабів, звісно, потрібен час і набуття певного досвіду як переробниками, так і виробниками картоплі», — розповів виконавчий директор УАВК.
Перспективи розвитку переробної галузі обмежені невеликою ємкістю ринку споживання: чим біднішими стають люди — тим більше вони споживають картоплі у свіжому вигляді і навпаки. «Щоб постачати в запланованих обсягах картоплю переробним підприємствам та отримувати прибутки, необхідно мати гідний рівень врожайності, нижчу собівартість і тоді виходити на очікувані заробітки. Переробка потребує дешевої сировини, рівномірного постачання, стабільно високої якості протягом року, значного локального ринку збуту, масштабів, перспектив і сприяння експорту.
Перспективи обмежені. Можливо, це буде крохмаль, можливо, очищена вакуумна упакована картопля, можливо, картопляне борошно інші картоплепродукти, що вимагають значних інвестицій, яких виробники картоплі не мають через обмеженість співпраці з фінансовими установами та їхню нелояльність», — наголосив Віктор Різник.
Цікаві подробиці
Учасники Дня поля вислухали низку доповідей провідних співробітників наукової установи та деяких комерційних підприємств. Особливо уважно слухали присутні на заході практики (ТОВ «Агрохолдинг, ФГ «Межирічка», ФГ «ЕкоТур» тощо) доповідь представника компанії «Квантум», що спеціалізується на реалізації добрив картоплярам. Майже годинний виступ усі вони ретельно законспектували, а слайди сфотографували. Захід продовжився на виробничих полях наукової установи, де присутні ознайомилися з вітчизняними і зарубіжним селекційними досягненнями.
 |
Приватна зустріч
Після знайомства з реальними результатами селекційної роботи Інституту картоплярства цілком логічним було наше прагнення поспілкуватися із вченими у неформальній обстановці. Вони приязно відгукнулися, організували мініекскурсію по своїх лабораторіях і відділах, полях і дослідних ділянках, узгодили перелік статей, які були б доречними для ознайомлення українським картоплярам, і з цього номера ми починаємо їх публікувати.
За словами адміністрації наукової установи, наступного року Інститут картоплярства відзначатиме своє 85-річчя. От уже понад 60 років тут проводять дослідження у напрямках переробки та зберігання картоплі, вдосконалення технологій системи захисту, системи удобрень, працюють над створенням нових сортів для переробки, стійких до біотичних факторів. Аналогічні установи в колишньому СРСР були у Білорусі та Росії, де вони функціонують і досі. З колегами українські вчені намагаються підтримувати творчі зв’язки. В Інституті картоплярства нині функціонує п’ять відділів: насінництва, селекції, біотехнологій, біотехнічних систем, технологій і маркетингу; сім лабораторій (біотехнологій, захисту рослин, насінництва, інструментальної діагностики, механізації, генетичних ресурсів, економіки та науково-організаційна). Із нових напрямків, які розвивають в установі, варто назвати дослідження ДНК-технологій, які полегшують традиційну селекцію. Якщо раніше на створення нового сорту селекціонер витрачав 8–12 років, то за допомогою ДНК-маркерів є змога скоротити цей термін до 5–6 років.
Нині вітчизняні вчені працюють над розробкою нової технології вирощування картоплі із застосуванням пристрою для формування гребенів. Виробникам варто знати, що в Інституті працюють дві тестові лабораторії — діагностики вірусних захворювань за допомогою if-аналізу, де виробники картоплі можуть протестувати свій продукт на наявність вірусів, та визначення ГМО-інгредієнтів у рослинах. Якщо картоплярі потребують проведення тестування ґрунтів, але не мають значних коштів на це, то радять звернутися в Інститут землеробства.
— Наші науковці надають наукові консультації та супровід щодо особливостей посадки, догляду, удобрення, підживлювань, захисту фермерським господарствам, які зацікавлені у вирощуванні українських сортів, разом із одночасною їх реалізацією. Науковці готові виїздити в господарства і проводити на насінницьких посівах картоплі своїх сортів фітосанітарні прочищення на найвищому рівні. У штаті Інституту картоплярства є відповідна група наукових консультантів. На запитання, скільки в Україні насінницьких господарств розмножують сорти картоплі вітчизняної селекції, науковці, на жаль, не відповіли, проте зауважили, що кількість фахових насінницьких господарств постійно зменшується і становить трохи більше 20. Найходовішими вітчизняними сортами вони назвали такі: Слов’янка, Скарбниця, Тирас, Славута, Мирослава, Княгиня, Гурман, Аніка тощо. У сезоні-2016 їх показали на демонстраційних полях і Днях полях майже по всій Україні. Фахівці повідомили, що готові забезпечити потреби виробників і надавати якісний, безвірусний насіннєвий матеріал будь-якого обраного виробником сорту, якого вистачатиме для засаджування і 20, і 40 га. Для цього варто звертатися безпосередньо в Інститут картоплярства. Бажано робити це восени, бо установа не має великого сховища, або завчасно бронювати певну партію конкретного сорту, який весною готові гарантовано забирати.
Коментарі
Михайло Рязанцев, завідувач лабораторії природного насінництва, із сортом Щедрик
Відбір клонів — частина насінницького процесу. Ми відбираємо методом візуального оцінювання селекційний матеріал на різних ділянках поля. Шукаємо найкращі кущі, що мають 3–6 стебел, із хорошим габітусом, неушкодженими хворобами і шкідниками бульбами. Цього року будемо шукати найкращі кущі 26 сортів, які зараз знаходяться на селекційному доопрацюванні. Бульби віддамо і відділу селекції, і в біолабораторію — вони працюють над створенням супереліти, яку згодом розмножимо до стадії еліти та реалізуємо виробникам.
Василь та Анатолій Аршурики (ФГ «Еко-Тур», Луцький район, Волинська область) із селекціонером Миколою Фурдигою
Ми активно моніторимо всі сорти картоплі та попит, який встановився на них на ринку. Відтак цілком зрозуміло, чому ми пристали на пропозицію директора Інституту картоплярства Анатолія Бондарчука, який порадив поруч із сортами іноземної селекції закласти ділянку вітчизняних сортів. Тепер вирощуємо 13 іноземних і 12 вітчизняних сортів картоплі. Ми взяли тайм-аут на кілька років, щоб з’ясувати на практиці, які саме вітчизняні сорти найкраще показують себе в умовах Західної України. Далі готові укладати договір про ексклюзивне їх розмноження і реалізацію саме в нашому регіоні. Найбільше враження на нас справили Солоха, Славута та Княгиня. Солоха — фіолетова екзотика, від якої в захваті всі ресторатори, вітчизняні гурмани та прихильники здорового способу життя, котрі цінують її за лікувальні та корисні властивості, високий вміст антиоксидантів, придатність для споживання немовлятами тощо. Надрання Славута цілком може бути конкурентом голландській Рів’єрі. Її надзвичайну врожайність з-поміж більш ніж 20 сортів відзначили всі учасники семінару, який проводився цього року на базі нашого господарства. Середньостиглий сорт Княгиня формує красиву червону зовні і жовту всередині бульбу, стійкий до захворювань і високоврожайний. Торік роздавали картоплярам регіону по 5 кг, але тільки фаховим агрономам, які спроможні цей сорт для себе розмножити. Стояла справжня черга.
Оксана Руженкова
журнал “Плантатор”, вересень 2016 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Плантатор” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
Плантатор
