Гіподинамія

Хронічна гіподинамія є пусковим механізмом, що провокує спалахи захворювань серед чутливого поголів’я.

 

Характерна поза за жовткового перитоніту

За умови потрапляння високопродуктивного поголів’я в погіршені та незадовільні умови утримання рівень його продуктивності істотно знижується. Відомо, що на продуктивність та стійкість птиці впливають несприятливі чинники довкілля, причому птиця з вищою продуктивністю різкіше реагує на погіршення умов годівлі, догляду та утримання.

 

Для птиці, що утримується в кліткових батареях, характерним є стан гіподинамії, обмеження та скутість рухової активності. На тлі значного обмеження рухового простору виникає порушення обміну речовин, оскільки потенційна енергія не повністю переходить у кінетичну. Ці чинники призводять до накопичення жиру в органах і тканинах організму, поступово розвивається жирова дистрофія органів та скелетної мускулатури, а оскільки зниження обмінних процесів провокує накопичення шкідливих метаболітів, поступово виникає деструкція та переродження життєво важливих паренхіматозних органів.

 

Гіподинамія є хронічним процесом. Вона викликає значно тяжчі наслідки для організму птиці в разі тривалого перебування останньої в умовах стресу.

 

Стрес птиці може бути викликаний багатьма чинниками, зокрема неналежним дотриманням санітарно-гігієнічних норм у виробничих приміщеннях. Причиною стресу може стати не відрегульована відповідно до фізіологічних потреб організму система штучної інсоляції в пташниках, недостатня кількість негативних кисневих аероіонів. За умови недостатньої вентиляції та накопичення в повітрі важких позитивно заряджених іонів виникають додаткові чинники, які провокують появу гіпокінезії поголів’я, поступовий розвиток гіпоксії, що в комплексі значно знижує захисні можливості організму відносно патогенних біологічних агентів. Будь-які недоокислені продукти життєдіяльності за умов гіпокінезії є пусковими механізмами до виникнення дисфункції та дистрофії органів.

 

Порушення температурного режиму

 

 

Інтенсивність обміну речовин в організмі прямо залежить від діапазону температурних показників довкілля. У природних умовах коливання температурних режимів нерідко сягає 10–15 °С протягом доби, що сприяє підвищенню життєвого тонусу організму завдяки чіткому налагодженню природних механізмів терморегуляції та інтенсивнішому видаленню природних метаболітів. За умови промислового розведення птиці зона температур комфорту для поголів’я підбирається з урахуванням максимальної конверсії корму та переходу її в енергію росту, при цьому різкі коливання температур повітряного простору в зоні перебування птиці відсутні. Якщо вони відбуваються, неважливо з яких причин, то нерідко викликають необоротні зміни в організмі.

 

Було проведено моніторинг та аналіз найпоширеніших причин падежу і вимушеного вибракування птиці в умовах промислового птахівництва за кліткового й підлогового утримання. За кліткового способу утримання загибель поголів’я від захворювань обміну речовин, пов’язаних із гіпокінезією, була в середньому в 2–3 рази вищою порівняно з підлоговим типом. При цьому переважали захворювання репродуктивної системи та печінки, які були причиною 85–90% випадків загибелі (фото 1–2). Ці дані підтверджують той факт, що за аналогічних умов догляду, утримання та годівлі хронічна гіподинамія є пусковим механізмом, що провокує спалахи захворювань серед чутливого поголів’я.

 

За підлогового утримання птиці проблема гіпокінезії втрачає свою актуальність, паренхіматозні та репродуктивні органи мають вищу функціональну і морфологічну стійкість, проте зростає рівень травматизму й канібалізму. Організм птиці має ширший діапазон щодо вибору дефіцитних біологічних субстратів, які містяться в підстилковому матеріалі, зокрема вітамінів групи В, продуктів біохімічного синтезу тощо. Зростання рухової активності підвищує евакуаторну функцію кишківника та обмін речовин, завдяки чому ожиріння і жирова дегенерація органів реєструються спорадично.

 

Прояви гіпокінезії

 

 

Усунення хронічної гіпокінезії є важливим з погляду попередження спалахів та профілактики захворювань заразної етіології, до яких найвищу чутливість проявляють слабкі міопатичні особини зі схильністю до хронічних захворювань незаразної етіології. Зареєстровано випадки спалахів хвороби Ньюкасла навіть у вакцинованого поголів’я, проте з недостатнім напруженням імунітету для стійкості до польового штаму вірусу. На розтині загиблого поголів’я у 90% випадків виявлено жовткові перитоніти та гепатити різної етіології, у 10% — дистрофію органів і тканин. Зустрічаються непоодинокі випадки посилення патогенності сапрофітних мікроорганізмів, які циркулюють серед поголів’я, на тлі ослаблення імунобіологічних здатностей організмів. У цьому разі гіпокінезія виступає потужним стрес-чинником.

 

Обвисання черева за жовткового перитоніту

Для фізіологічно здорової птиці незначні стрес-чинники, зокрема технологічні, не є шкідливими. Навпаки, вони удосконалюють пристосувальні механізми і реактивність організму. За небажаних технологічних стресів поступово виникає компенсувальна реакція, якщо потреби птиці в плані годівлі та напування повноцінно задоволені. Спорадичні короткі стрес-чинники птиця здатна переносити без видимих наслідків для здоров’я. Інша справа, коли ці стрес-чинники мають довготерміновий характер. Тоді розвиваються патологічні явища в нервовій системі, залозах внутрішньої секреції, трофіці органів і тканин через втрату адаптивних можливостей організму.

 

В умовах промислового птахівництва небезпечними є комплексні стресові чинники, які об’єднують свою дію і тривалий час впливають на поголів’я. Не можна допускати виникнення послідовних стресів, пов’язаних із ветеринарно-санітарними обробками, перегрупуванням тощо. Якщо не усунути зазначені стрес-чинники впродовж декількох тижнів, то спостерігається поступове зниження продуктивності поголів’я на тлі погіршення апетиту та зниження конверсії корму. У несприятливих умовах передусім гинуть особини зі схильністю до хвороб обміну речовин на тлі гіпокінезії, з клінічною симптоматикою патологій репродуктивної системи. Водночас певний відсоток поголів’я, незважаючи на жорсткі стресові ситуації, виявляє свої генетичні задатки, зберігаючи продуктивні характеристики (несучість). Однак виснаження організму відбувається набагато інтенсивніше, скорочується період продуктивного використання поголів’я, зростає відсоток вибракуваної птиці та знижується валовий вихід яєць. Відповідно, профілактика гіпокінетичних стресів у розведенні курей-несучок є одним із важливих постулатів ефективного ведення галузі.

 

Дослідники проаналізували виведення яєць та збереження молодняку, отриманого від поголів’я батьківського стада, що утримувалося в кліткових батареях, підлогово та вільно-вигульно. Найгірші показники були за кліткового утримання, і пов’язується це з хронічною гіпокінезією. Негативний вплив гіпокінезії посилюється в разі необдуманого використання хіміотерапевтичних засобів, а також за постійного застосування протикокцидіозних засобів, особливо за умови перевищення лікувальних доз. Значне навантаження лікарськими препаратами є причиною порушення біохімізму травлення, синтезу речовин та збою обмінних процесів. Аналогічно впливають на продуктивні якості курей-несучок синтетичні та напівсинтетичні інгредієнти в раціоні.

 

Шляхи попередження гіпокінезії

 

Проблема гіпокінезії є комплексною, її неможливо вирішити шляхом застосування монозаходів. Для цього потрібен аналіз та корегування умов виробництва в окремо взятих господарствах. Передусім слід використовувати гібридні кроси птиці, максимально пристосовані до утримання в умовах гіподинамії. Слід неухильно дотримуватися оптимальної щільності посадки птиці, оскільки це важливий етіологічний чинник провокування гіпокінезії. Загалом, санітарно-гігієнічні та технологічні параметри доцільно за можливості наблизити до максимально комфортних, щоб мінімізувати стрес-чинники, які повністю усунути неможливо з тих чи інших причин.

 

 

Людмила Нагорна, канд. вет. наук, доцент

Сумський національний аграрний університет

журнал “Наше Птахівництво”, вересень 2016 року

^{Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Наше птахівництво” та інтернет сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».} 

ЧИТАЙТЕ БІЛЬШЕ