За допомогою звичайного калькулятора можна дізнатися про величезні резерви, освоїти які заважає непрофесіоналізм персоналу.
Якісне обприскування посівів і ґрунту пестицидами стає сьогодні однією з основних ланок забезпечення технології вирощування сільгоспкультур. Навантаження на цю ланку зросло до таких масштабів, що навіть середні за розмірами господарства все більше звертають увагу на продуктивні машини для внесення пестицидів. А отже, технологічні вимоги до цієї техніки стають усе жорсткішими. І тут постає чимало запитань щодо того, як уникати помилок у плануванні роботи польових агрегатів і розраховувати їхню продуктивність.
Не треба доводити фермерам про ціну помилки з планування внесення пестицидів. Особливо важко правильно все виконувати на великих обсягах: одна справа обприскувати 50 га, а друга — 1000 га, коли вартість помилок сягає десятків тисяч гривень. Наведу кілька показових прикладів помилок під час унесення пестицидів, що коштували дорого для господарств.
Приклад № 1. Відключена секція
Минулого року в одному із середніх господарств на площі 78 га вирощували сою, й агрономічним відділом було ухвалено рішення внести ґрунтовий гербіцид, який вносили за допомогою обприскувача з можливістю відключення секцій. Під час його внесення по периметру поля були включені всі секції, а під час обробки основної площі одна секція виявилася відключеною. Ширина цієї секції становила 4,2 м. Помилку виявили пізніше, коли соя була в стадії формування бобиків, і бур’яни суттєво зменшили врожайність культури на необробленій ділянці. У цю фазу обприскування вже заборонено, та й не має сенсу. Знаючи характеристики поля, можемо прорахувати ціну помилки. Ширина поля без смуги по периметру становила 296 м, довжина гонів — 2204 м. Маємо 10 проходів × 4,2 м × 2204 м/10 000 = 9,2 га, що залишилися необробленими. За обчисленнями агрономічної служби господарства, біологічна врожайність сої на основному полі становила 3,2 т/га, на необроблених 9,2 га — 1,5 т/га. Різниця 1,7 т/га ×9,2 га = 15,6 т, або близько 70 тис. грн за ціни сої 4500 грн/т. Таким чином, втрачена вигода сягнула 70 тис. грн. До цього треба додати прямі витрати на пестициди, насіння, пальне 3800 грн/га ×9,2 га = 35 тис. грн. Разом — це близько 100 тис. грн у цінах 2013 року.
Приклад № 2. Норма витрати води
Другий приклад пов’язаний із типовим господарством, що спеціалізується на вирощуванні кукурудзи. Площа одного з полів під цією культурою сягала аж 218 га. Планувалося внесення ґрунтового гербіциду причіпним обприскувачем, причому вирішили працювати з низькою нормою витрати води — лише 100 л/га. Це виявилося помилкою й суттєво знизило дію гербіциду. За якісного внесення пестицид ефективно «тримає» розвиток бур’янів протягом усього періоду вегетації культури. Однак у нашому варіанті через три тижні масово почали проростати бур’яни. Посіви кукурудзи у цей час були у фазі 6–7 листків. Тому, щоб прибрати бур’яни, ухвалили інше рішення: застосували післясходовий гербіцид. Крім того, що застосування ЗЗР у цій фазі завдає значної шкоди культурі, так ще й витрати становили близько 380 грн/га. Разом незаплановані витрати сягнули 83 тис. грн. Якщо додати те, що внесення післясходового гербіциду у цій фазі кукурудзи зменшило її врожайність мінімум на 1 т/га, то загальні втрати від помилок становили дуже значної суми — 348 тис. грн (вартість 1 т зерна кукурудзи × 1600 грн × 218 га). Собівартість 1 га обробітку ґрунтовим гербіцидом становила 450 грн, тобто разом втрати досягли показника 431 тис. грн!
Приклад № 3. Експерименти з розпилювачами
Третє господарство в нашому «параді помилок» вирішило експериментувати з розпилювачами пестицидів на штангах самої техніки. Замість проконсультуватися із сусідами або спеціалістами із цього питання, тут взяли й обробили одну половину полів озимої пшениці фунгіцидом проти фузаріозу звичайними інжекторними (фото 1), а другу половину — двощілинними інжекторними розпилювачами (фото 2). Потім подивилися результати, порахували збитки й побачили таке. Урожайність на першій половині поля становила 7,1 т/га, якість зерна — 6-й клас, урожайність на другій — 8,2 т/га, якість — 2-й клас. Втрачена вигода становила: через втрату якості — 550 грн/т, або 7,1 × 550 = 3905 грн/га, через зниження врожайності — 1,1 т × 1800 грн = 1980 грн/га. Загальний обсяг збитків через експерименти досяг 5885 грн/га!
Для 500 га пшениці в господарстві це аж 2 млн 942,5 тис. грн, тобто вартість нового причіпного обприскувача за цінами весни 2014 року.
Поради для роздумів
Маючи власний досвід співпраці з різними господарствами та фермерами, пропоную кілька практичних порад щодо практичного застосування обприскувачів, щоб покращити роботу з унесення пестицидів.
1. Не варто думати, що «економія» на захисті рослин врятує від збитків. Доведено, що всі фінансові витрати на засоби внесення ЗЗР окупаються за один сезон. Із другого боку потрібно суворо дотримуватися вимог технології, і краще не один раз проконсультуватися зі спеціалістами, ніж потім підраховувати збитки. Бо будь-яка заподіяна шкода під час унесення ЗЗР перевищує 10% вартості потенційного врожаю зернових культур. Якщо цього уникнути, то можна окупити вартість будь-яких розпилювачів, змішувачів, дозаторів тощо.
2. Не можна економити на спеціалістах, що працюють із пестицидами. Обприскування за допомогою старого трактора з відсутнім кондиціонування у кабіні є злочином. Людство давно винайшло кондиціонери, вуглецеві фільтри, надмірний тиск тощо. Ці раритети в обприскуванні у вигляді старої техніки мають зникнути так само, як зникли хлопчики з кольоровими пакетами на довгих палицях наприкінці гону (такий собі автопілот минулого, сигналізатор ширини гону, а простіше — жива мішень). Вартість простого курсовказівника — 20 тис. грн. Так дешево здоров’я дитини ще не коштує.
3. Якщо людина щось робить професіонально, успіх їй гарантовано. Унесення пестицидів не є винятком. Керівники господарств повинні приділяти більше уваги підготовці персоналу, організовувати навчання, тренінги, відправляти людей на курси, запрошувати фахівців відомих виробників ЗЗР для проведення семінарів. У господарстві мають призначити хоча б одного спеціаліста, який є добре підготовленим із цього питання, або має бути постійний консультант, що готовий працювати в режимі «гарячої лінії». Для підвищення професійного рівня персоналу слід застосовувати грошову систему заохочень. Система штрафів за «огріхи» внесення пестицидів працює давно та довго, вона майже досконала. Так нехай запрацює й система заохочень за якість унесення. Усі кошти для цього пункту шукаємо в пункті № 1.
4. Придбання техніки для захисту рослин має бути чітко продуманим кроком, а не стихійним чи авральним. Обрана господарством модель обприскувача має добре вписуватися в загальну технологію вирощування сільгоспкультур, бути сучасною й такою, щоб через рік після її придбання агроном не дізнавався із жахом, що якусь систему автоматичного відключення секцій на неї встановити неможливо. Хоча відкрию маленьку таємницю: сьогодні українські фахівці автоматичне відключення секцій (розпилювачів) установлюють на будь-який обприскувач, навіть на ОП–2000. Питання тільки в доцільності такого кроку.
Андрій Тирінов, аналітик ринку сільгосптехніки
журнал The Ukrainian Farmer, жовтень 2014 року
The Ukrainian Farmer
