Іноді мінімальне втручання у вирощування дає кращі результати, ніж постійні ветеринарні обробки — вважає головний лікар ветеринарної медицини ПрАТ «Птахофабрика Тернопільська» Михайло Козак.
|
| Михайло Козак |
Михайло Козак, головний лікар ветеринарної медицини ПрАТ «Птахофабрика Тернопільська», у своїй роботі керується принципом гуманної медицини — «не нашкодь». Він — за мінімальне ветеринарне втручання у виробничий процес. За його словами, надмірна турбота про стерильність пташників часто призводить до зворотного ефекту. Тож в усьому треба зберігати міру. Поки що результати роботи говорять на його користь — у господарстві вже давно забули про спалахи інфекційних хвороб. Посилені заходи біобезпеки, ефективна вакцинопрофілактика й антибіотикотерапія на перших етапах вирощування — все, що робить роботу лікаря ветеринарної медицини у цьому господарстві простою й передбачуваною. Про свої принципи роботи, санітарно-ветеринарну культуру господарства Михайло Козак розповів журналу «Наше Птахівництво».
– Пане Михайле, розкажіть, як підтримуєте санітарно-ветеринарне благополуччя в господарстві. Як готуєте пташники до посадки птиці, скільки етапів дезінфекції здійснюєте перед цим?
– Перед посадкою птиці насамперед робимо механічне прибирання пташників. Вичищаємо їх повністю — в приміщеннях не має залишатися пір’я й інших органічних залишків. Потім миємо їх. У пташниках, де сидить молодняк, достатньо тільки механічного прибирання, а потім миття з додаванням дезінфекційних засобів. Такого знезараження зазвичай вистачає, оскільки в них утримують птицю, що не несеться. Тільки безпосередньо перед посадкою курчат, коли вже починаємо прогрівати пташник, дезінфікуємо додатково приміщення гарячим туманом. Після цього проводимо контроль чистоти: робимо лабораторні аналізи змивів тощо — результати лабораторних досліджень майже завжди нас влаштовують. Це свідчить про те, що обрані нами методи знезараження працюють, що дуже важливо, бо повторні обробки приміщень дуже не бажані — зайві витрати коштів і часу. Тому ми все робимо так, аби з першого разу отримати бажаний результат.
– Ви знезаражуєте приміщення тільки перед посадкою курчат чи проводите також і дезінфекцію у процесі вирощування за присутності птиці?
– За присутності птиці дезінфекцію не проводимо — в нас дуже хороша вентиляція, тому немає такої потреби. За час моєї роботи в пташниках для вирощування молодняку не було жодних випадків респіраторних чи бактеріальних захворювань. Тому більшою мірою ми робимо ставку на біо-безпеку господарства. Приділяємо цьому величезну увагу. Саме тому я вважаю, ми й не маємо проблем з інфекційними захворюваннями. Робітники, що працюють безпосередньо в пташниках, птицю вдома не утримують. Так склалося, що вони живуть не в приватному секторі. До того ж перед тим, як потрапити в пташник, працівники проходять через дезбар’єри, приймають душ, вдягають спецодяг. Взагалі ж ніхто сторонній доступу до пташників не має.
Можливість зараження птиці через корм ми також виключили — його даємо птиці тільки свіжоприготовленим. Готуємо його за потреби. Для профілактики додаємо в нього адсорбенти мікотоксинів. Цього року додаємо їх постійно, бо сезон супроводжувався сирістю.
Також важливо постійно підтримувати на високому рівні імунний статус птиці. Для цього ми намагаємося оберігати її від усіляких стресів. Це стосується як оптимізації систем освітлення, так і мінімізації рухів у приміщенні, стабільності раціону тощо. Влітку за термінальних температур можемо додатково випоювати аскорбінову кислоту, щоб зменшити вплив теплового стресу.
– Як доглядаєте за молодняком у перші дні вирощування?
– Одразу після того як птицю розміщуємо у пташнику, створюємо умови, щоб вона насамперед попила. Даємо їй чисту воду з антибіотиком. За додавання додаткових компонентів у воду, таких, наприклад, як глюкоза, створюються сприятливі умови для розвитку небажаної мікрофлори в системі напування. До того ж глюкоза часто сприяє її забрудненню, бо в перші дні птиця споживає води мало, тож вода застоюється в напувалках, через що й вони з часом забрудюються.
Тому в першу добу даємо курчатам тільки воду з антибіотиком. Причому споживають вони її відразу з ніпельних напувалок — додаткові ми їм не встановлюємо. В перші години після вивантаження курчат знижуємо тиск у системі, щоб капля довше висіла — її курча бачить, зацікавлюється нею й починає її клювати. Таким чином курча привчається до споживання води.
– Чи контролюєте якість питної води в системах напування? З якою періодичністю?
– У нас своя свердловина, вода тут дуже якісна. Періодично досліджуємо її в лабораторії, але ніколи нічого шкідливого там не виявляли. До речі, фільтри, що ми встановлюємо на початку вирощування, лишаються в незмінному стані й через кілька місяців. Це говорить про те, що вода тут дуже хороша.
– У першу добу вирощування завжди даєте курчатам антибіотик, чи тільки за показаннями?
– У більшості випадків антибіотик випоюємо для профілактики — без показань. Найчастіше це препарат широкого спектру дії. Трапляються такі партії птиці, що немає потреби в антибіотиках. Коли в компанії — постачальника молодняку все чисто, немає жодних передумов для виникнення спалаху інфекційних захворювань у господарстві, тож ми антибіотики не даємо. Проте це буває не часто, здебільшого доводиться профілактувати. Так ми себе перестраховуємо.
– Як відновлюєте стан кишківника після антибіотикотерапії?
– Даємо птиці час, щоб нормальна мікрофлора відновилася природним шляхом. Ми спостерегли, що у птиці все одно з часом, без додавання інших препаратів робота кишківника налагоджується — вона почувається добре, нормально набирає вагу тощо. Раніше ми практикували випоювання пробіотиків, але особливих результатів, які б виправдали витрачені кошти, ми не побачили. До того ж додатково мали проблеми із системою напування — забивалися ніпелі. Бо проблема та сама, що і з глюкозою — в першу дні курчата мало п’ють, вода в напувалках застоюється, й ніпелі забиваються.
Єдине, що випоюємо додатково, це після антибіотикотерапії даємо птиці гепатопротектори, а також вітаміни, переважно А, D3,Е в період вакцинації.
– Як контролюєте вірусні інфекції?
– Постійно проводимо моніторинг стада, проводимо лабораторні дослідження, клінічний огляд птиці. Плюс стандартні вакцинації.
У вас начебто все ідеально: мінімум ветеринарних утручань, дезінфекцій і до того ж жодних інфекційних проблем. Ви не все розповідаєте, чи вам щастить? Не можна сказати, що це просто щастить. Адже це така політика утримання птиці. От, приміром, аерозольна дезінфекція у присутності птиці. Ми її не проводимо не з метою економії, а принципово (тим більше що показань для цього немає). Тому що за її проведення слабкі мікроорганізми гинуть, а сильні, навпаки, стають ще агресивнішими. Я вважаю, що краще не порушувати утворений мікробіоценоз радикальними методами, тому що одне забирається — відразу почнуть розмножуватися інші мікроорганізми, частіше агресивніші. Тому дезінфекція у присутності птиці — неоднозначне явище. Таким чином, я вважаю, що іноді мінімальне ветеринарне втручання у вирощування може давати більше позитивних результатів, ніж активне втручання й створення стерильних умов. Однак тільки за умови якісно побудованої системи біобезпеки в господарстві.
Іветта Лісковська
журнал “Наше Птахівництво”, січень 2018 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Наше птахівництво” та інтернет сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
Наше Птахівництво
